Рішення № 135762500, 13.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/2670/26

2/243/1146/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Слов`янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення.

В позовній заяві позивач зазначив, що предметом позовної заяви у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг до нежилого приміщення площею 45,90м.кв яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, послуги надавались за місцем знаходження нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, позовна заява про стягнення заборгованості за комунальні послуги пред`являється за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Власником нежитлового приміщення площею 45,90 м кв., розташованого у АДРЕСА_1 є фізична особа ОСОБА_1 .

Оскільки нежитлове приміщення Відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому він є споживачем житлово-комунальних послуг та на ці відносини поширюється дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Станом на дату подання до суду даної позовної заяви, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило жодних звернень від власника нежитлового приміщення площею 45,90 м кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення за теплову енергію з наданням документів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022р. № 206 (зі змінами), а тому у Позивача є право звернення до Суду за захистом свого порушеного права.

Станом на дату звернення до Суду з даним позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем за теплову енергію за період з 01.10.2020р. до 01.01.2026р. складає 39024,12 грн.

Загальна сума вимог Позивача становить 42864,37 грн. з яких: заборгованість за теплову енергію складає 39024,12 грн. за період 01.10.2020р. до 01.01.2026р. (по 31.12.2025р. включно), заборгованість за абонентське обслуговування складає 879,25 грн. за період 01.10.2020р. до 01.01.2026р. (по 31.12.2025р. включно), 3% річних 35,23 грн., витрати від інфляційних процесів 173,37 грн. - поштові витрати, пов`язані з відправленням документів відповідачу у справі в сумі 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідача 45,00 грн. та судовий збір 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються, просив суд розглядати справу за його відсутністю.

Відповідач належним чином та завчасно була повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з особовим рахунком, позивач за затвердженими тарифами здійснював нарахування заборгованості за надані відповідачу послуги, яка відповідачем погашалася не в повному обсязі. За період з 01.10.2020 року по 01.01.2026 рік відповідачем були спожиті та не оплачені надані позивачем послуги з опалення загальною вартістю 42864,37 гривень.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» взаємодія між учасниками відносин у вказаній сфері здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.39, п. 40 Правил №830 споживач не звільняється від сплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Згідно правової позиції постанови ВСУ від 30.10.2013р. по справі №6-59цс13 та постанови Верховного Суду України від 20.04.2016р. по справі №6-2951цс15 споживач зобов`язаний оплатити послугу, якщо він фактично користувався ними. Отже, між Відповідачем та Позивачем встановилися договірні відносини з приводу надання та користування теплової енергії.

Згідно п.32,33,37 Правил №830 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до

законодавства. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Відповідно до п. 40 Правил №830 та ст. 7 закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати послуги на період тимчасової відсутності в приміщенні споживача та інших осіб. Також, споживач не звільняється від оплати послуги у разі самовільного (без дотримання встановленої законодавством процедури) відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Таким чином, незалежно від того, чи є громадянин власником квартири/нежитлового приміщення або наймачем (орендарем) квартири/нежитлового приміщення, він є споживачем житлово-комунальних послуг, тому його обов`язком є своєчасна оплата спожитих послуг.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, власність зобов`язує. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Також, відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду «не проживання відповідача (боржника) у квартирі (приміщенні), яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його як власника квартири від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг» (постанова від 02.04.2020р., справа №757/29813/17-ц, провадження № 61-2066св19). Тобто, власник квартири повинен сплачувати послуги щодо оплати житлово-комунальних послуг не зважаючи на те, зареєстрований він у квартирі чи ні, мешкає віну цій квартирі чи ні.

Тобто, саме факт того, що фізична особа є власником квартири або нежитлового приміщення є підставою для стягнення з неї боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

Порядок нарахувань за надані послуги з постачання теплової енергії передбачено законом №2189 та постановою КМУ №830. Згідно з цими нормативно-правовими актами, а також з урахуванням Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон №2119) розподіл обсягів спожитої у будинку комунальної послуги здійснюється на підставі Методики №315.

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 не обладнаний приладом обліку теплової енергії. Приміщення відповідача не обліковується як таке, що відключене від мереж централізованого теплопостачання та не обліковується як таке, що обладнано індивідуальним вузлом комерційного обліку теплової енергії.

За спірний період нарахування Відповідачу плати за послугу з постачання теплової енергії проведено відповідно до Закону України №2189 від 09.1.12017р. «Про житлово-комунальні послуги», Закону України від 2119 від 22.06.2017р. «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та відповідно до Постанови КМУ від 21.08.2019р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», а саме :за нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1кв.м опалювальної площі квартири/нежитлового приміщення та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Станом на дату подання до суду даної позовної заяви, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило жодних звернень від власника нежитлового приміщення площею 45,90 м кв., розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення за теплову енергію з наданням документів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022р. № 206 (зі змінами), а тому у Позивача є право звернення до Суду за захистом свого порушеного права.

Між Позивачем та Відповідачем в опалювальні періоди 2020-2025 рр. склалися договірні відносини на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 від 09.11.2017р.(далі Закон № 2189).

Згідно статті 13 Закону №2189 у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до пункту 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 12 Закону № 2189 договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до Закону.

Від споживача (Відповідача) не надходило заяви про укладення письмового договору, тому між Відповідачем та Позивачем встановилися договірні відносини з приводу надання та користування тепловою енергією без укладення письмового договору.

Отже, договір про надання послуг з постачання теплової енергії вважається укладеним на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189 та між Позивачем та Відповідачем встановилися договірні відносини.

Факт отримання Відповідачами послуги в опалювальні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: Рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020р. №267 «Про початок опалювального періоду 2020-2021рр.», розпорядженням керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації від 05.10.2021 р. №91 «Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр.», розпорядженням керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації від 19.10.2022 р. №184 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр.», розпорядженням начальника Слов`янської

міської військово-цивільної адміністрації від 19.10.2022 р. №1845 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 рр.» та розпорядженням начальника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації від 02.09.2024 р. №1596 «Про початок опалювального періоду 2024-2025 рр.».

Станом на дату звернення до Суду з даним позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем за теплову енергію за період з 01.10.2020р. до 01.01.2026р. складає 39024,12 грн. тобто, грошове зобов`язання відповідача перед Позивачем не виконане на порушення норм статей 509,525,526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем здійснене нарахування індексу інфляції у сумі 45,00 гривень, а також витрат на абонентське обслуговування у сумі 879,25 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача, згідно з ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню понесені останнім та документально підтверджені судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, поштовим відправленням, формуванням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 625 ЦК, ст. 68 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» код ЄДРПОУ 03337119, за наступними реквізитами: IBAN: НОМЕР_1 , банк ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», номер рахунка: НОМЕР_2 , код банку 320371, заборгованість за теплову енергію в сумі 39024,12 грн. за період з 01.10.2020р. до 01.01.2026р., заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 879,25 грн. за період з 01.10.2020р. до 01.01.2026р., 3% річних в сумі 35,23 грн. за період з 01.10.2020р. до 01.02.2022р., інфляційні втрати в сумі 173,37 грн. за період з 01.10.2020р. до 01.02.2022р., поштові витрати, пов`язані з відправленням документів відповідачу в сумі 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідача 45,00 грн., судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в сумі 2662,40 грн., а усього 42 864 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 37 коп.

Повний текст рішення виготовлений 15 квітня 2026 року.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко