Ухвала суду № 135762055, 05.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40930/25

Провадження № 2/761/4712/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савчук Ю.Н.,

при секретарі: Фортуні М.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника позивача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_6 ,

представник відповідача ОСОБА_7 ,

представник третьої особи Яковлюк Л.Ю.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку та витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОП КОРУПЦІЯ ТБ», Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Кравченка Руслана Андрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОП КОРУПЦІЯ ТБ», Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Кравченка Руслана Андрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

На адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому зазначив, що для належного обґрунтування своїх позовних вимог, а також для ефективного заперечення доводів відповідачів, необхідним є отримання документів, які стали підставою для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 3071 від 03 листопада 2025 року, виконаної Київським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Також позивач просить поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, посилаючись на те, що висновок експерта був отриманий ним лише 14.11.2025, а необхідність витребування документів виникла після ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень.

Позивач та його представники у підготовчому судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили задовольнити.

Представники відповідачів у підготовчому судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов наступних висновків.

03.11.2025 судовим експертом ВКД Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції У країни Калюжним Владиславом Олександровичем складено висновок експерта № 3071 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи за клопотанням адвоката Губського К.О. від 14.10.2025.

Відповідно до вищевказаного висновку експерта 15.10.2025 адвокату Губському К.О. за вих. № 933/23/1226-23-25-20/25 направлено рахунок вартості робіт №2118 від 15.10.2025 за проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №3071 та договір №3071(06) про надання послуг з проведення судової лінгвістичної (семантико-екстуальної) експертизи №3071 у цивільній справі №761/40930/25.

25.10.2025 між адвокатом Губським К.О. та Національним науковим центром «Інститут цивільній справі №761/40930/25. судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» укладено договір №3071(06) про надання послуг з проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної експертизи №3071 у цивільній справі №761/40930/25.

25.10.2025 рахунок вартості робіт №2118 від 15.10.2025 за проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №3071 оплачений на рахунок Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» в повному обсязі

На думку позивача, отримання документів на проведення експертизи, зокрема, копії клопотання адвоката Губського К.О. про проведення експертизи, копії документів на підтвердження повноважень Губського К.О., копія договору на проведення експертизи, копії рахунків та квитанцій про сплату проведення експертизи, копії документів на підтвердження отримання ОСОБА_8 висновку експерта є необхідним для забезпечення повноти та об`єктивності розгляду справи. Зазначені документи можуть підтверджувати належність та допустимість проведеної експертизи, дотримання Відповідачем встановленої процедури звернення до експерта, а також підтверджувати повноваження осіб, які ініціювали проведення дослідження.

Запитувані документи вказані у висновку експерта №3071 від 03.11.2025 як документи, на підставі яких була проведена відповідна лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза.

Одним із основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

За змістом п. 19 ППВСУ вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК ( 435-15 ) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції ( 475/97-ВР ).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу N 551/881/16-ц, в якій досліджував питання спростовування недостовірної інформації, де нагадав, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2024 по справі № 2-777/11 застосовує критерій «пересічного читача» та посилається на рішення у справі «Куніцина проти Росії», заява N 9406/05, п. 42 і 43, від 13.12.2016: «ЄСПЛ наголошував, що для того, аби втручання в право на свободу вираження поглядів було пропорційним законній меті захисту репутації інших осіб, необхідним елементом є існування об`єктивного зв`язку між оскаржуваним твердженням та особою, яка подала позов про захист честі та гідності…В обставинах конкретної справи має існувати щось, аби змусити пересічного читача відчути, що твердження безпосередньо стосується конкретного позивача, або що він або вона були піддані критиці».

Аналогічна позиція викладена в постановах КЦС від 26.04.2023 по справі № 308/3498/19, від 13.04.2022 по справі № 466/4078/20 та КГС від 15.06.2022 по справі № 910/13849/21.

Відповідно до принципів ЄСПЛ та практики ВС, для дифамаційних справ важливо з`ясувати, чи є достатні підстави для спірного твердження. Якщо немає явної вказівки на те, що це припущення, пересічний читач сприйматиме його як факт.

Відповідно до ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів.

Таким чином, висновок експерта, підготовлений на замовлення відповідача, є доказом у вказаній справі, оскільки може підтверджувати наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

За приписами ч.1,2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на стадії оцінки висновку експерта судом буде визначатися відповідність його змісту, процедури проведення експертизи та складення вимогам до таких документів, що встановлені чинним законодавством, а також буде надана оцінка вказаного доказу, в тому числі, на предмет його допустимості.

Положеннями ч.1 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За змістом ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За змістом ч.5, 6 ст.84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вжив заходів для самостійного отримання доказів, а саме 01.12.2025 адвокатом ОСОБА_9 - Краглевичем В.В. подано адвокатський запит (вих. №01/12/25-6) про надання копій документів, вказаних у висновку експерта.

Відповіддю Київського відділення ННЦ «СЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 1887/23/3А-65-20/25 від 05.12.2025 зазначено наступне.

Відповідно до п. 4.5 Договору №3071(06): «4.5. Уся інформація, що отримана Виконавцем від Замовника або може стати відомою в результаті виконання цього Договору, є конфіденційною інформацією. будь-яке розголошення зазначеної інформації можливе лише за попереднім письмовим погодженням Сторін, або на запити правоохоронних органів, оформлених відповідно до законодавства».

Документи складені адвокатом Губським К.О. є адвокатською таємницею.

Згідно з ст. 22 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав).

При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

На підставі викладеного у Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» відсутні підстави для надання зазначеної інформації.

Щодо посилань на те, що витребовувана інформація є адвокатською таємницею, суд зазначає, що такі обставини свідчать лише про неможливість самостійного отримання стороною таких доказів та не можуть підставою для відмови у наданні доказів на вимогу суду, оскільки суд, здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями витребувати необхідні докази, а також забезпечити належний баланс між правом на доступ до правосуддя та необхідністю захисту охоронюваної законом інформації.

Крім того, аналіз змісту ст.22 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність дає підстави дійти висновку про те, що витребовувана інформація не становить адвокатську таємницю, оскільки не є інформацією про клієнта, не містить змісту порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складених ним процесуальних документів.

Однак при цьому судом береться до уваги те, що у наданні вказаної інформації відмовлено, що свідчить про неможливість її самостійного одержання учасником справи.

Згідно з ст.20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст.21 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

В силу приписів ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація;3) службова інформація.

За змістом ч.2 ст.22 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки у п. 4.5 Договору №3071(06) від 25.10.2025 його сторони визначили, що уся інформація, що отримана Виконавцем від Замовника або може стати відомою в результаті виконання цього Договору, є конфіденційною інформацією, вказана інформація відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про інформацію» є інформацією, доступ до якої обмежено фізичною та юридичною особою, тобто конфіденційною.

Таким чином суд приходить до висновку про неможливості самостійного надання доказів учасником справи.

Щодо питання дотримання строків подання клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд враховує доводи позивача про те, що необхідність витребування доказів виникла після отримання висновку експерта та ознайомлення з його змістом. З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що пропуск строку подання клопотання є об`єктивно зумовленим та пов`язаний із фактичними обставинами отримання доказової інформації, і позивачем обґрунтовано неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього,а відтак наявні встановлені ст. 84 ЦПК України підстави для його поновлення з метою забезпечення права позивача на ефективний судовий захист.

За приписами п.4 ч.1 ст. 12 ЦПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав передбачених цим Кодексом.

Оцінивши сукупність наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам процесуального закону та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 76, 84, 95, 259-261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку та витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОП КОРУПЦІЯ ТБ», Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Кравченка Руслана Андрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Поновити строк для подання позивачем клопотання про витребування доказів.

Зобов`язати Київське відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6)направити на адресу Шевченківського районного суду м.Києва (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, кабінет № 703) протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали наступні документи:

- належним чином завірену копію клопотання адвоката Губського К.О. від 14.10.2025 про проведення експертизи з додатками;

- належним чином завірену копію договору № 3071(06) про надання послуг з проведення судової експертизи між адвокатом Губським К.О. та Київським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;

- належним чином завірену копію квитанції про сплату послуг з проведення судової експертизи Київським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за результатами якої було складено висновок експерта №3071 від 03.11.2025;

- належним чином завірену копію документів, які підтверджують отримання адвокатом Губським К.О. висновку експерта №3071 від 03.11.2025 Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;

- належним чином завірену копію документів на підтвердження повноважень адвоката Губського К.О., які були надані Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: