Ухвала суду № 135762000, 16.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6377/26 2-з/760/129/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

16 квітня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Майстренко О.М. розглянувши без виклику учасників справи заяву представника позивача, адвоката Кулачко Т.М. про забезпечення позову у справі за позовом Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій, зокрема, вимагається накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1299933080000); заборонити відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти дії майнового характеру стосовно спірної квартири; заборонити органам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії відносно спірної квартири.

Клопотання обґрунтовано тим, що на думку позивача існує ризик відчуження спірної квартири.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, повно та об`єктивно дослідивши подану заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на подальше ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідних обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 183/5864/17-ц.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову та про співмірність вказаного способу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

З врахуванням викладеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, адже не надано доводів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, для забезпечення якого заявник просить вжити відповідні заходи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Кулачко Т.М. про забезпечення позову у справі за позовом Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Майстренко