Рішення № 13576185, 27.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.2011 Справа № 5008/3/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" в особі Хустської філії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Хуст

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

про стягнення заборгованості у розмірі 1 223, 37 грн.

Суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Симулик В.М. - представник за дов. № 07/97д від 20.12.10р.

від відповідача представник не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" в особі Хустської філії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Хуст до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Хуст про стягнення заборгованості у розмірі 1 223, 37 грн,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 979, 88 грн. заборгованості, яка виникла в результаті несплати за поставлений природній газ у період із січня по квітень 2009 року.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу № 565 від 30.01.2009р., № 1143 від 27.02.2009р., № 1978 від 25.03.2009р. та № 2682 від 29.04.2009р. позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 9 851, 52 грн. Проте відповідач розрахунок за поставлений природній газ здійснив не у повному обсязі, сплативши лише 8 871, 64 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 108, 67 грн. пені, суму 78, 88 грн. інфляційних нарахувань та суму 55, 95 грн. три відсотки річних.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 1 223, 37 грн.

На адресу відповідача позивачем було надіслано претензію № 323 від 28.05.09р. з вимогою оплатити вартість отриманого товару, на яку не було відреаговано належним чином.

Відповідач на повторну вимогу суду свого представника у засідання суду не направив, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав.

Тому справа підлягає розгляду в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.01.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 9 851, 52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 565 від 30.01.2009р., № 1143 від 27.02.2009р., № 1978 від 25.03.2009р. та № 2682 від 29.04.2009р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар (природній газ), внаслідок чого у нього виник борг, який станом на 01.12.2010 року складає 979, 88 грн.

Факт звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату боргу підтверджується претензією № 323 від 28.05.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.

Натомість доказів виконання відповідачем свого зобов'язання по сплаті спожитого природного газу у повному обсязі суду не було подано.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, слід визнати правомірними, і такими, що відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань (78, 88 грн.) та трьох відсотків річних (55, 95 грн.).

Натомість у вимозі позивача про стягнення пені у розмірі 108, 67 грн. за прострочення виконання зобов'язання слід відмовити, оскільки доказів, що обумовлюють відповідальність відповідача у вигляді пені, в матеріалах справи немає.

За таких обставин, правомірною та такою, що підтверджена документально, є сума 1 114, 70 грн. заборгованості, яка і підлягає стягненню у примусовому порядку.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (88015, м.Ужгород, вул. Погорєлова, 2 код ЄДРПОУ 05448610, МФО 312538, р/р 26008097145002 в ВАТ КБ "Надра" м.Ужгород) суму 1 114, 70 грн., з яких сума 979, 88 грн. основний борг за спожитий природній газ, сума 78, 88 грн. інфляційні нарахування, сума 55, 95 грн. три відсотки річних, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Йосипчук О.С.