Рішення № 13576136, 31.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.

Справа № 08/53-38.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс", м. Запоріжжя

до відповідача: приватного підприємства "РОМТОР", с. Поліське Старовижівського району

про стягнення 7102 грн. 57 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "РОМТОР" 7102,57 грн., в тому числі 6418,14 грн. заборгованості по оплаті поставлених на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №4482/21 від 01.07.2009р. в липні місяці 2010 року товарно-матеріальних цінностей, 340,24 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та порушення термінів розрахунків (за період прострочки платежів з 10.08.2010р. по 20.12.2010р.), 277,88 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р., а також 66,31 грн. трьох процентів річних за період з 10.08.2010р. по 20.12.2010р., нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою від 10.01.2011р. у зв’язку з невиконанням відповідачем вимог суду розгляд справи відкладався.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" в судове засідання не з’явився. Разом з тим 31 січня 2011 року на адресу господарського суду факсимільним зв’язком від позивача надійшло клопотання від 28.01.2011р. в якому останній пред’явлений до відповідача позов підтримує в повному обсязі та просить здійснити розгляд справи за відсутності представника ТзОВ "Торгівельний будинок "Мегаполіс".

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 10.01.2011р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання приватне підприємство "РОМТОР" не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача: Старовижівський район, с. Поліське, вул. Незалежності, 9, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу (з 24.12.2010р.) для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред’явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс", м. Запоріжжя та приватним підприємством "РОМТОР", с. Поліське Старовижівського району було укладено договір поставки за №4482/21 згідно з умовами котрого товариством "Торгівельний будинок "Мегаполіс" було взято на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу товарно-матеріальних цінностей у визначених між сторонами асортименті та кількості, а підприємством "РОМТОР", в свою чергу, зобов’язання відносно прийняття товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно накладних №224425259 від 01.07.2010р. на суму 1996,44 грн., №224426264 від 08.07.2010р. на суму 1654,92 грн., №224427516 від 15.07.2010р. на суму 112,32 грн., №224427600 від 15.07.2010р. на суму 3009,06 грн. було поставлено приватному підприємству "РОМТОР", а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 6772,74 грн.

Отримання відповідачем товару від позивача на зазначену загальну суму здійснювалось безпосередньо директором ПП "РОМТОР" Бараном Романом Анатолійовичем за адресою доставки товару: супермаркет в м. Кременець Тернопільської області по вул. С. Петлюри, 12, про що свідчать відповідні відмітки на накладних, зокрема, підписи директора підприємства, посвідчені печатками останнього, відмітки відносно отримання товару в повному обсязі та відсутності претензій відносно його кількості та якості.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що накладні №224425259 від 01.07.2010р., №224426264 від 08.07.2010р., №224427516 від 15.07.2010р., №224427600 від 15.07.2010р. на постачання ТзОВ "Торгівельний будинок "Мегаполіс" відповідачу товарів містять всі визначені чинним законодавством обов’язкові реквізити, в повному об’ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх згідно умов підписаного договору поставки №4482/21 від 01.07.2009р. в липні місяці 2010 року господарських операцій.

Згідно п.п. 5.2, 5.4 договору від 01.07.2009р. №4482/21 відповідач зобов’язувався проводити розрахунки по оплаті поставлених товарно-матеріальних цінностей в безготівковій формі або шляхом здійснення готівкових платежів в касу підприємства впродовж тридцяти п’яти календарних днів з моменту одержання товару.

Проте приватне підприємство "РОМТОР" взяті на себе згідно договору від 01.07.2009р. №4482/21 зобов’язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставлених згідно накладних №224425259 від 01.07.2010р., №224426264 від 08.07.2010р., №224427516 від 15.07.2010р., №224427600 від 15.07.2010р. товарно-матеріальних цінностей (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх не оплатило у зв’язку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувало товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" 6418,14 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених згідно зазначених накладних товарів 6772,74 грн. за мінусом 354,60 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей повернутих відповідачем позивачу згідно видаткової накладної ROM000002560 від 26.10.2010р. (а.с. 16).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки від 01.07.2009р. №4482/21 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх приватним підприємством "РОМТОР" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 6418,14 грн.

Сума заборгованості 6418,14 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, на час розгляду справи судом у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 8.1 договору №4482/21 від 01.07.2009р. сторонами було визначено, що за порушення строків розрахунків, передбачених угодою, покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 6418,14 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ПП "РОМТОР" пені в розмірі 340,24 грн., нарахованої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" за період прострочки платежів з 10.08.2010р. по 20.12.2010р.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В даному випадку сторони у п. 8.1 договору №4482/21 від 01.07.2009р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 8.1 не визнавався. Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов’язанням.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 277,88 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.08.2010р. по 30.11.2010р., а також 66,31 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 10.08.2010р. по 20.12.2010р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об’ємі за рахунок приватного підприємства "РОМТОР".

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 546-550, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "РОМТОР" (Старовижівський район, с. Поліське, вул. Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 36318945) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" (м. Запоріжжя, пр. Леніна, 96, код ЄДРПОУ 25484884) 6418,14 грн. заборгованості, 340,24 грн. пені, 277,88 грн. суми інфляційних нарахувань та 66,31 грн. трьох процентів річних, а всього 7102,57 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

31.01.11