Рішення № 13576118, 27.01.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 січня 2011 р. Справа 11/1-11

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, м. Вінниця

про стягнення 77 795,30 грн. збитків

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павлова, за участю представників:

від позивача Г. Педченко за довіреністю № 2 від 04.01.2011р.;

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 77 795,30 грн..

Позов мотивовано тим, що проведеною перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці встановлено, що останнім проводилися викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (котелень) без відповідних дозволів, що в розумінні ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»є порушенням. В результаті протиправних дій відповідача державі нанесено збитки в загальному розмірі 77 795,30 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 15.12.2010р. щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20467040. До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 20.12.2010р.. Тобто у останнього було достатньо часу для реалізації своїх прав визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

В період з 16 березня по 30 березня 2010 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Вінницькій області проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, за результатами якої складено акт

В ході перевірки встановлено, що на обліку відповідача знаходяться 29 котелень, з яких 23 діючі, які здійснювали постачання теплової енергії без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з квітня місяця по листопад місяць 2009 року. Вказана обставина підтверджується відомостями відповідача викладеними у таблиці, яка надана останнім позивачу згідно листа № 652 від 07.04.2010р. (а.с.14-17).

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами мають лише 3 військові частини. На інші військові частини дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутні.

У зв’язку з допущеними відповідачем порушеннями природоохоронного законодавства, позивач здійснив розрахунок збитків згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Мінприроди України № 639 від 10.12.2008 р..

Відповідно до п. 2.1.2. «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно п. 3.11 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення.

Пунктом 3.12. вказаної Методики визначено, що факт усунення порушення може бути підтверджений отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до проведених позивачем розрахунків розмір збитків становить 77 795,30 грн..

Як стверджується матеріалами справи, в добровільному порядку вказану суму збитків відповідач не відшкодував.

З урахуванням встановлених обставин суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

В силу ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря осіб, винних у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (презумпція вини завдавача шкоди).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до приписів ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

У статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання визначено відшкодування збитків.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Виходячи із матеріалів справи, позивачем належним чином доведено факт завдання відповідачем збитків.

При цьому, суд враховує той факт, що під час здійснення перевірки та оформлення й підписання вказаних документів жодних заперечень з приводу встановлених фактів від представників відповідача не надходило.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути збитки в сумі 77560,15 грн. до держбюджету м. Вінниці та 235,15 грн. до держбюджету м. Гнівань.

При цьому позивач посилається на те, що порушення природоохоронного законодавства зафіксовані на території м. Вінниці та м. Гнівань.

Дана вимога є обґрунтованою, оскільки відповідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, тому позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код 08320218) 77560 (сімдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 15 коп. - збитків за порушення природоохоронного законодавства на р/р 33111331700002 держбюджет м. Вінниця, 24062100, код ЄДРПОУ 34701167, банк: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код 08320218) 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 15 коп. - збитків за порушення природоохоронного законодавства на р/р 33111331700596 держбюджет м. Гнівань, 24062100, код ЄДРПОУ 34700980, банк: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015.

4. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код 08320218) до Державного бюджету України 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 95 коп. – державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити відповідачу.

Повне рішення складено 31.01.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу - (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87)