Ухвала суду № 135760415, 14.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8073/26 1-кс/760/4664/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000785 від 04.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на вилучені 19.03.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 де фактично мешкав підозрюваний ОСОБА_5 , а саме на предмет зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером « НОМЕР_1 », предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_7», предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_8», предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_9», предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_10», пакування з предметами зовні схожими на набої калібру 5х45 по 30 шт. в кожному, всього 7 пакувань, мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max» S/N: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000785, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025 року, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на організацію незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025 року ОСОБА_5 , спланував досягнути поставленої мети за рахунок підшукання та наданні завдань іншим особам, здатним вчиняти протиправні діяння пов`язані із незаконним збутом спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше не пізніше 30.09.2025 року вступив у змову з громадянином України ОСОБА_6 та повідомив останньому, що потрібно здійснити обладнання приміщення за адресою: АДРЕСА_2 спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації за винагороду.

Для виконання спільного з ОСОБА_6 плану, спрямованого на здійснення незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 17.10.2025 року залучив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з якими вступив у попередню змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025 року, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 придбати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації та обладнати ними приміщення, яке розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, 01.10.2025 року за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Телеграм» ОСОБА_9 повідомив, що згоден на встановлення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та обладнання ними приміщення, яке розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_5 надіслав номер банківської картки для здійснення передплати у розмірі 20 000 гривень.

Надалі, 02.10.2025 року ОСОБА_9 здійснив переказ коштів у розмірі 20 000 гривень із власної банківської картки банку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 на банківську картку банку «Універсал» № НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_6 .

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.10.2025 року в ході телефонної розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , останнім було узгоджено, що 17.10.2025 року відбудеться обладнання приміщення за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 9 спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації замаскованими під датчики пожежної безпеки та датчик руху.

Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.10.2025 року до приміщення за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 9, прибули ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які здійснили встановлення камер відеоспостереження, які були замасковані під датчики пожежної безпеки, а також датчик руху та які є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.10.2025 року в ході телефонної розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було узгоджено, що остаточну суму за виконану роботу у розмірі 18 500 гривень ОСОБА_9 сплатить готівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Надалі, того ж дня ОСОБА_9 передав готівкою остаточну суму розмірі 18 500 гривень ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

У подальшому в ході досудового розслідування, 30.10.2025 року старшим слідчим СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3 було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 9, в ході якого було виявлено та вилучено зазначені камери відеоспостереження, які було замасковано під датчики пожежної безпеки та датчик руху.

Так, відповідно до висновку експерта № СЕ25-213/3-214/3 від 29.01.2026 року за результатами проведення комплексної експертизи спеціальних-технічних засобів негласного отримання інформації, комп`ютерно-технічної експертизи надані на дослідження технічний засіб у складі: друкованої плати джерела безперебійного живлення «Trinix PSU-1203LED (BOARD)» та акумулятора «LiFePO4» номінальною напругою 12,8 В і ємністю 20 А/год; пристрої, створені шляхом встановлення друкованої плати Wi-Fi відеокамери «Dahua Imou Cue 2C» з мікрофоном у корпусі димового пожежного сповіщувача «Аргон СПД-3.2Н» з кріпленням для монтажу на стелю, створений шляхом встановлення друкованої плати Wi-Fi відеокамери «Dahua Imou Cue 2C» з мікрофоном у корпус датчика руху «Ajax MotionProtect», модем-маршрутизатор «4G LTE N300 Wi-Fi Router», модель «LT400», серійний номер «LT400251901938 EU2.1», - відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а саме до засобів для негласного аудіо- та відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем.

Разом з цим, відповідно до інформування наданого у відповідь на запит, яке надійшло від Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України (№ 26/3-134 від 30.01.2026 року) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також юридична особа ТОВ «СУЧАСНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» (код ЄДРПОУ № 41623748) не мають ліцензії на збут, встановлення та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

19.03.2026 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, тобто у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб.

Надалі, 19.03.2026 у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського суду м. Києва ОСОБА_10 , проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де фактично мешкав підозрюваний ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено:

- предмет зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером « НОМЕР_1 »;

- предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_7»;

- предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_8»;

- предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_9»;

- предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_10»;

- пакування з предметами зовні схожими на набої калібру 5х45 по 30 шт. в кожному, всього 7 пакувань;

- мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max» S/N: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

19.03.2026 предмет зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером « НОМЕР_1 », предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_7», предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_8», предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_9», предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_10», пакування з предметами зовні схожими на набої калібру 5х45 по 30 шт. в кожному, всього 7 пакувань, мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max» S/N: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що зазначені вище матеріальні об`єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.

Слідчий подав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити, також просив долучити до матеріалів справи супровідні листи щодо призначення експертизи у вказаній справі.

Власник майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000785, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

19.03.2026 у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського суду м. Києва ОСОБА_10 , проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де фактично мешкав підозрюваний ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено:

- предмет зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером « НОМЕР_1 »;

- предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_7»;

- предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_8»;

- предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_9»;

- предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_10»;

- пакування з предметами зовні схожими на набої калібру 5х45 по 30 шт. в кожному, всього 7 пакувань;

- мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max» S/N: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

19.03.2026 вказані речі постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у слідчого є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 359, ч. 1 ст. 263 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 22025101110000785.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СУ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000785 від 04.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучене під час обшуку 19.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: предмет зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером « НОМЕР_1 », предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_7», предмет зовні схожий на боєприпас «РГД-5» з маркуванням «НОМЕР_8», предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_9», предмет зовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_10», пакування з предметами зовні схожими на набої калібру 5х45 по 30 шт. в кожному, всього 7 пакувань, мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max» S/N: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1