Ухвала суду № 135760396, 16.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6737/26 1-кс/760/3653/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025100000000249 від 28.10.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на на транспортний засіб - автомобіль марки «PORSCHE MACAN» з д.н.з. НОМЕР_1 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 42025100000000249, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин у громадянина України ОСОБА_4 , який з 29.06.1998 є засновником та керівником КП «Віктор» (код ЄДРПОУ 25604392), достовірно знаючого з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про повномасштабне вторгнення 24.02.2022 рф в Україну, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у пособництві державі-агресору, тобто організації вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності підприємствами, які знаходяться на окупованій державою-агресором території України та зареєстровані за законодавством рф є незаконним, зокрема сплата податкових зобов`язань та зборів на користь рф, що в свою чергу допомагатиме її економічному розвитку, буде спрямовуватись на розвиток військово-промислового комплексу рф, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, а відтак сприятиме у здійсненні військової агресії проти України, для уникнення санкцій РНБО України, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, будучи громадянином України, перебуваючи на території України, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, керуючись антидержавницькими мотивами, в умовах воєнного стану, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України, розробив єдиний план дій, спрямований на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснюючи пособництво державі-агресору шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин, розуміючи, що здійснення вказаної незаконної діяльності можливе лише за умови залучення інших учасників ОСОБА_4 запропонував своїй знайомій громадянці України ОСОБА_5 , яка перебуває на окупованій території Донецької області у м. Торез та раніше працювала на підпорядкованому ОСОБА_4 підприємстві КП «Віктор» (код ЄДРПОУ 25604392), долучитись до вказаної протиправної діяльності.

У свою чергу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, бажаючи їх настання, на вказану пропозицію погодилась, чим вступила у попередню змову та відповідно до заздалегідь узгодженого спільного плану дій мала очолити вказане підприємство після його реєстрації за законодавством рф, здійснювати господарську діяльність, про що звітувати ОСОБА_6 .

В подальшому, на виконання злочинного задуму ОСОБА_4 , направленого на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснення пособництва державі-агресору шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, за невстановлених обставин, невстановленими особами до органів міністерства доходів та зборів ДНР подано заяву про реєстрацію юридичної особи та необхідні документи, на підставі яких 21.09.2022 Колективне підприємство «Віктор», (код ЄДРПОУ 25604392), юридична адреса: Донецька обл., м. Торез, бульвар Ілліча, 9а, перереєстровано відповідно до законодавства рф та змінено назву на ООО «ВИКТОР АГРО» (код ИНН 9304020750), а ОСОБА_7 призначено на посаду директора вказаного підприємства. Водночас, засновником підприємства значиться ОСОБА_4 .

Таким чином, ООО «ВИКТОР АГРО» (код ИНН 9304020750) в особі директора ОСОБА_5 та ООО «ГРАНИ ВКУСА» (код ИНН 9304007646) в особі директора ОСОБА_8 , діючи на виконання злочинного задуму та під керівництвом ОСОБА_4 , маючи стійкі економічні зв`язки з представниками російських підприємств, після початку повномасштабної збройної агресії рф проти України, нехтуючи встановленою забороною на ведення господарської діяльності з підприємствами держави-агресора, систематично здійснюють господарську діяльність на тимчасово окупованій території, мають власні оборотні кошти та сплачують податки до податкових органів рф.

Таким чином, ОСОБА_6 у період з 2022 року по 2025 рік, достовірно знаючи, що російська федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, з РФ заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, здійснює пособництво державі-агресору, тобто вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України за попередньою змовою групою осіб шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора через підконтрольні останньому суб`єкти господарювання ООО «ВИКТОР АГРО» (код ИНН 9304020750) та ООО «ГРАНИ ВКУСА» (код ИНН 9304007646), а саме передає матеріальні ресурси у вигляді сплати податків та зборів до органів міністерства доходів та зборів рф.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме у вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

«04» березня 2026 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

«04» березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

На виконання доручення прокурора, оперативним підрозділом ГУ «І» ДЗНД СБ України проведено слідчі (розшукові) дії, в ході яких встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має у користуванні транспортний засіб - автомобіль марки «PORSCHE MACAN» з д.н.з. НОМЕР_1 , де можуть зберітьсь предмети, речі та документи, що мають значення для досудового розслідування.

Відповідно до інформаційної з реєстраційної картки транспортного засобу, автомобіль марки «PORSCHE MACAN» з д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_9 (дружині ОСОБА_4 ).

04 березня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.02.2026 у справі № 760/4002/26 проведено обшук транспортного засобу - автомобіля марки «PORSCHE MACAN» з д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якого вказаний автомобіль було вилучено.

Так, приймаючи до уваги, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за вчинення якого передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна здобутого злочинним шляхом, було вилучено транспортний засіб, який належить дружині підозрюваного - ОСОБА_9 , але фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , про що свідчить сплата штрафів за перевищення швидкості на вказаному автомобілі підозрюваним.

Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначене майно може бути відчужене його власником з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане вилучене майно, а тому прокурор звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.

Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглянуто без повідомлення власника та володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його протиправного відчуження до розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушень передбачено застосування конфіскації майна як вид покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченим Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 42025100000000249, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.

04 березня 2026 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. 04 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної з реєстраційної картки транспортного засобу, автомобіль марки «PORSCHE MACAN» з д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_9 (дружиною ОСОБА_4 ). Відповідно до Актового запису про шлюб від 24 серпня 1985 року №486, зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

Водночас, за змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому, приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково, оскільки ОСОБА_4 на праві власності належить лише 1/2 частини транспортного засобу, а отже слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт лише на 1/2 частини вказаної машини

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025100000000249 від 28.10.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на частину автомобіля марки «PORSCHE MACAN» з д.н.з. НОМЕР_1 , що належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві спільної сумісної власності, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

У задоволенні іншої частини клопотання прокурора - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1