Ухвала суду № 135758724, 16.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1546/26

Провадження № 2/0203/1578/2026

УХВАЛА

16 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Казака С.Ю.

при секретарі Биченковій Г.С.

за участю представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Дніпрі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення у приватну власність часток домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена позовна заява, яка згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями було передано в провадження судді Центрального районного суду міста Дніпра Казака С.Ю.

Перелік підстав для відводу (самовідводу) судді визначений ст.ст.36,37 ЦПК України.

Зокрема п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст.36,37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частинами 1,9 ст.40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Слід зазначити, що раніше під моїм головуванням розглядалась цивільна справа №0418/4257/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпрі ради, треті особи Відділ державного комітету по земельних ресурсах у м.Дніпропетровську, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про усунення перешкод в користуванні квартирою в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , розподілу земельної ділянки між співвласниками, по якій рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.05.2018 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.

При цьому, судом при прийнятті рішення надавалась оцінка правовідносинам між співвласниками стосовно обставин набуття ними права власності на відповідні частки домоволодіння, існуючого порядку користування частками домоволодіння та встановленого рішенням суду у справі №2-37/2010 порядку користування земельною ділянкою.

Зокрема, зазначалось про безпідставність заявлених ОСОБА_3 вимог до іншого співвласника ОСОБА_6 (наступним співвласником частки якої є ОСОБА_5 ), оскільки придбавши у своєї дружини ОСОБА_4 частку в домоволодінні в розмірі 2/100 частин із загальних 39/100 частин, що належали останній, ОСОБА_3 у відповідності до положень ст.120 Земельного кодексу України, набув право на виділ йому пропорційного до його частки у домоволодінні в землекористування частини земельної ділянки, виділеної рішенням суду в користування саме ОСОБА_4 .

Зазначалось про те, що оскільки ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3 та під час розгляду справи в суді визнала позов, вказані обставини фактично свідчать про відсутність спору між останніми та відсутності будь-яких перешкод в реалізації позивачем своїх прав, як співвласника домоволодіння на вільне користування останнім та можливості користуватись земельною ділянкою, що виділена в користування його дружині пропорційно до своєї частки у спільній частковій власності.

Зазначалось про проведення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 замість належної їм на праві спільної часткової власності частини домоволодіння, що складалось з квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , самочинного будівництва нового двоповерхового будинку; про наявність згідно плану земельної ділянки до технічного паспорту на домоволодіння даних про самовільний захват земельної ділянки, площею 307 кв.м, самовільної переуступки земельної ділянки площею 61 кв.м.

З пред`явленого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільного позову до ОСОБА_5 (попередній власник відповідної частки ОСОБА_6 ) вбачається, що в останньому ставиться питання про виділення позивачам в натурі у приватну власність частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; припинення права спільної часткової власності співвласників на відповідні частини домоволодіння; встановлення нового порядку користування земельною ділянкою. При цьому, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_3 посилаючись на введення в експлуатацію самочинно побудованого майна, зазначає про необхідність перерозподілу часток домоволодіння та встановлення іншого порядку користуванням земельною ділянкою з урахуванням таких часток, ніж був встановлений рішенням суду у справі №2-37/2010.

Також в обгрунтування позовних вимог, позивачі посилаються на обставини, встановлені рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.05.2018 року у справі №0418/4257/12.

Таким чином, оскільки в рамках розглянутої під моїм головуванням цивільної справи №0418/4257/12 мною окрім іншого надавалась оцінка доказам, частина яких долучена та є предметом дослідження у даній справі, а також оцінка спірним правовідносинам щодо порядку користування земельною ділянкою та зазначалось про відсутність підстав для зміни порядку користування земельною ділянкою із співвласником домоволодіння ОСОБА_6 (наступним співвласником частки якої є відповідач у даній справі ОСОБА_5 ), з огляду на те, що відповідний порядок раніше вже було визначено рішенням суду, яке набрало законної сили, тобто було сформовано певну думку та правову позицію щодо спірних правовідносин, для запобігання сумнівам сторін щодо розгляду справи об`єктивним та безстороннім судом, приходжу до висновку про необхідність заявлення самовідводу по справі на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36,37,39,40,253,254 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід у розгляді цивільної справи №203/1546/26 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення у приватну власність часток домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Передати матеріали справи до канцелярії Центрального районного суду міста Дніпра для виконання вимог ст.33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16 квітня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак