Рішення № 135757401, 09.04.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/1281/25

09 квітня 2026 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі суду:

головуючого судді Дьяченка Д.О.

за участю секретаря судового засідання Табачківської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками. На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-ЧР №050195 від 20.02.2002 року, йому на праві власності належить земельна ділянка розміром 2,57 га (кадастровий номер 7124083200:01:001:0044) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 18.05.2016 року між позивачем та ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» було укладено договір оренди землі №143 строком на сім років до 08.06.2024 року. Відповідно до умов договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,57 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0044. За цим договором, розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою становить 6352,50 грн., які повинні сплачуватися орендарем до 31 грудня поточного року. Однак, в порушення п. 11 (абз. 6) вищевказаного договору, станом на 18.08.2025 року, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою відповідачем не була сплачена, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 6352 грн. 50 коп. та штрафні санкції в розмірі 547 грн. 52 коп.

Представник позивача до початку судового засідання звернувся до суду із заявою про слухання справи без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» та ОСОБА_1 дійсно уклали Договір оренди землі №143 від 18 травня 2016 року. Відповідно до реєстрового витягу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124083200:01:001:0044 (площею 2,566 га, Договір № 143): право оренди ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» за договором № 143 від 18.05.2016 р. припинено 01.07.2024 р. (запис про інше речове право № 19021374 та запис № 16792885 скасовано, відомості внесено до Реєстру 05.07.2024 р.); натомість 11.07.2024 р. зареєстровано нове право оренди (запис № 55900416) за договором б/н від 08.07.2024 р. між Позивачем ОСОБА_1 та ПП «Тальне-Агрохім» (код ЄДРПОУ: 31999161), строком до 31.12.2034 р. Таким чином, Договір оренди землі № 143 від 18.05.2016 р. між Позивачем та Відповідачем закінчив свою дію відповідно до умов пункту 8 Договору 08.06.2024 року. Після закінчення строку оренди Позивач самостійно та у власних інтересах уклав новий договір оренди тієї самої земельної ділянки з іншим орендарем ПП «Тальне-Агрохім». Наведені реєстрові дані є офіційним підтвердженням: Відповідач більше не є орендарем земельної ділянки, договірні відносини між сторонами завершені, а Позивач забезпечений орендним доходом від нового орендаря. Позивач вимагає стягнення орендної плати за 2024 рік у повному річному розмірі. Однак такі вимоги є юридично безпідставними, оскільки суперечать умовам договору та фактичним обставинам справи. Строк дії Договору № 143 закінчився 08 червня 2024 року (пункт 8 Договору). Після відрахування платежів і зборів 18% ПДФО + 1,5% військового збору сума орендної плати за договором має складати 5 113,80 грн. Розрахунок орендної плати за 2024 рік є пропорційним та здійснюється виключно за фактичний час перебування земельної ділянки в оренді: 5 113,80 грн /12*6 місяців = 2 556,90 грн. також Інфляційне збільшення: буде становити 2 556,90 x 1.06039487 - 2 556,90 = 154,42 грн., а розмір пені становить 65,97 грн. Загальна заборгованість: період прострочення грошового зобов`язання 258 днів 2 556,90 (сума боргу) + 154,42 (інфляційне збільшення) + 65,97 (штрафні санкціі) = 2 777,29 грн. Жодних зобов`язань щодо сплати орендної плати після 01.07.2024 р. у Відповідача перед Позивачем не виникало з липня 2024 р. орендарем ділянки є ПП «Тальне Агрохім», яке і несе відповідні зобов`язання перед Позивачем за новим договором.

Відповідачем було виплачено більше орендної плати, ніж передбачалось договорами оренди, тому відповідач не лише виконав грошове зобов`язання, а й сплатив наперед, що призвело до формування переплати. Вказані платіжні документи на виплату грошей, розрахунок орендної плати земельну ділянку (пай) згідно договору оренди землі, та дії орендаря (бездіяльність, щодо переплати) свідчать про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутні періоди. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не отримував грошових коштів від ТОВ ВП «Імпульс Плюс» на підставі вказаних виписок банку), більш того в позовній заяві він підтверджує про отримання орендної плати в попередні роки. Згідно зі статтею 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Таким чином, позивач не довів наявність боргу, сам підтверджує отримання коштів, ухиляється від врахування факту переплати, а тому у відповідача будь-яка заборгованість відсутня, а натомість існує переплата на суму 13 658,60 грн.

Щодо стягнення судових витрат на послуги адвоката, зазначив, що адвокатом Гребенюком С.А. до суду надано лише Договір про надання адвокатських послуг №41 від 10.09.2025р. та Акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.09.2025р. на загальну суму 12 000 грн. Заявлені вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки жодного платіжного документа, що підтверджує фактичну сплату гонорару, до суду не надано. Сам по собі акт приймання-передачі не є доказом оплати. Справа стосується стягнення заборгованості по орендній платі - є типовою, не містить правової складності. Верховний Суд у постановах від 02.10.2019р. №211/3113/16-ц та від 06.11.2020р. №760/11145/18 наголошував, що суд не зобов`язаний присуджувати всі витрати, якщо розмір гонорару є завищеним і неспівмірним з ринковими цінами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких доказів:

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про оренду землі" №161-XIV від 0610.1998 р., відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

В силу ст.21 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.31 ЗУ «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Аналогічні положення містить ч.2 ст. 412 ЦК України.

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як визначено у ст.629 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-ЧР №050195 від 20.02.2002 року, ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки розміром 2,57 га (кадастровий номер 7124083200:01:001:0044) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до договору оренди землі №143 від 18.05.2016 року між ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» належну йому земельну ділянку загальною площею 2,57 га, з кадастровим номером 7124083200:01:001:0044 строком на сім років до 08.06.2024 року.

Відповідно до п. 10 Договору орендна плата складає 5,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки зазначеному в пункті 5 цього Договору, що становить 6352 грн. 50 коп.

Відповідно до п.12 Договору сторони домовились про те, що із орендної плати будуть утримуватись податки, обов`язкові збори та платежі, що підлягають сплаті з доходу фізичної особи згідно чинного законодавства України.

Також судом встановлено, що строк оренди за даним договором закінчився, після чого між сторонами припинили існувати будь-які відносини, однак орендар (відповідач) не виплатив оренду плату орендодавцю (позивачу) за 2024 рік та має заборгованість по її сплаті.

Щодо розміру заборгованості по її сплаті, то суд зазначає наступне:

В позовній заяві стороною позивача наведено розрахунок заборгованості за орендною платою виходячи з розміру орендної плати без утримання передбачених законодавством податків і зборів. Суд вважає даний розрахунок невірним, оскільки відповідно до п.12 договору із орендної плати повинні утримуватись податки, обов`язкові збори та платежі, що підлягають сплаті з доходу фізичної особи згідно чинного законодавства України.

Таким чином, відповідно до зазначених умов договору №143 від 18.05.2016 р. орендна плата складає 5,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки зазначеному та становить 6352,50 грн на рік з утриманням податків і зборів, а саме - 18% ПДФО +1,5% військовий збір, що становить 5 113,80 грн. у рік.

Стороною позивача надано розрахунок заборгованості за договором оренди, відповідно до якого основна сума боргу становить 6352 грн., штрафні санкції 547,52 грн., інфляційні витрати 383,63 грн.

Стороною відповідача було надано інший розрахунок, який був проведений з урахуванням п. 12 договору оренди, з якими погоджується суд та за яким розрахунок орендної плати за 2024 рік повинен бути пропорційним та здійснюватися за фактичний час перебування земельної ділянки в оренді, оскільки відповідно до реєстрового витягу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124083200:01:001:0044 (площею 2,566 га, Договір № 143): право оренди ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» за договором № 143 від 18.05.2016 р. припинено 01.07.2024 р. (запис про інше речове право № 19021374 та запис № 16792885 скасовано, відомості внесено до Реєстру 05.07.2024 р.); натомість 11.07.2024 р. зареєстровано нове право оренди (запис № 55900416) за договором б/н від 08.07.2024 р. між Позивачем ОСОБА_1 та ПП «Тальне-Агрохім» (код ЄДРПОУ: 31999161), строком до 31.12.2034 р.

В пункті 10 Договору прописано суму орендної плати «Орендна плата складає :5,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки зазначеному в пункті 5 цього Договору, що становить 6352,50 грн на рік.» з утриманням податків і зборів 18%ПДФО+1,5 військовий збір (п. 12 Договору) до виплати Позивачу підлягало 5 113,80 грн у рік. Розрахунок орендної плати за 2024 рік є пропорційним та здійснюється виключно за фактичний час перебування земельної ділянки в оренді: 5 113,80 грн /12*6 місяців = 2 556,90 грн. Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) = 1.06039487 Інфляційне збільшення: 2 556,90 x 1.06039487 - 2 556,90 = 154,42 грн. Всього штрафних санкцій: = 65,97 грн. Загальна заборгованість: Період прострочення грошового зобов`язання 258 днів 2 556,90 (сума боргу) + 154,42 (інфляційне збільшення) + 65,97 (штрафні санкції) = 2 777,29 грн.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки на розрахунки сторони відповідача стороною позивача не було надано заперечень і не наводилось контррозрахунків, то суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості за договором оренди з урахуванням штрафних санкцій та інфляційних збільшень становитиме: 2 556,90 (сума боргу) + 154,42 (інфляційне збільшення) + 65,97 (штрафні санкції) = 2 777,29 грн.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про те, що по даних договорах існує переплата і за 2024 рік позивачу було виплачено орендної плату у минулих роках наперед, оскільки в поданих до суду доказах про оплату ОСОБА_1 орендної плати в більших розмірах, ніж передбачено умовами договору не зазначено, що ці кошти є орендною платою за майбутній період.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо стягнення судових витрат, суд дійшов наступного висновку:

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Нормами ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що розмір витрат, визначений представником позивача в сумі 12000,00 грн. за консультацію та роз`яснення правових питань, складання позовної заяви є необґрунтовано завищеним.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на правову допомогу слід стягнути 4000,00 грн.

Крім того, з урахуванням того, що позовні вимоги позивача задоволено на 40,25%, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 487,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258,259 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство "Імпульс Плюс» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство "Імпульс Плюс» (ЄДРПОУ 34150627) на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,57 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0044 за договором оренди землі №143 від 18.05.2016 року в загальному розмірі 2777,29 грн., з яких 2 556,90 грн. - сума основного боргу; 154,42 грн. - інфляційне збільшення; 65,97 грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство "Імпульс Плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 487,51 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 4000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Д.О. Дьяченко