Постанова № 13575740, 28.01.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 7145/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.

за участю:-представника позивача -Штець О.О. (довіреність від 10.01.2011р. №00087/01)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Одеські авіалінії»про стягнення 129262,13 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Одеські авіалінії»в якому просить стягнути з відповідача борг (з урахуванням уточнень до адміністративного позову від 12.10.2010р. та від 22.12.2010р.) у сумі 129262,13 грн., зазначивши що у ВАТ «Авіакомпанія «Одеські авіалінії»склалася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період квітень-серпень 2010 року у сумі 129262,13 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив вказану заборгованість, тому Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулося до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник УПФУ в Малиновському районі м. Одеси підтримала позовні вимоги, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але його представник в судове засідання не з`явився, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України справа розглядалась за його відсутності за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III (який діяв на момент звернення до суду та втратив чинність 01.01.2011р.), передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV(в редакції Закону від 07.10.2009р.) передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(у вищезазначеній редакції Закону) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня взяття їх на облік у територіальному органі Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(яка діяла на момент спірних правовідносин, виключена згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI (набрав чинності 01.01.2011р.) передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Частиною 3 ст. 20 вказаного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(що діяла на час вищезазначених правовідносин і була виключена з 01.01.2011р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та знаходиться на обліку у позивача.

Судом встановлено, що самостійно розрахована відповідачем сума страхових внесків за період квітень-серпень 2010 року не сплачена відповідачем та складає 129262,13 грн., про що свідчать копії розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень-серпень 2010 року складені відповідачем, а саме за квітень 2010 року в розмірі 21818,80 грн. (а.с.7-8), травень 2010 року в розмірі 26603,57 грн. (а.с.10-11), червень 2010 року в розмірі 27295,78 грн. (а.с.46-47), липень 2010 року в розмірі 27554,37 грн. (а.с.44-45), серпень 2010 року в розмірі 25989,61грн. (а.с.42-43).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено, що ВАТ «Авіакомпанія «Одеські авіалінії» має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 129262,13 грн., суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Одеські авіалінії»про стягнення заборгованості в розмірі 129262,13 грн. задовольнити.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Одеські авіалінії» про стягнення заборгованості в розмірі 129262,13 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Одеські авіалінії» (65054, м. Одеса, вул. Аеропорт «Одеса»,1), код ЄДРПОУ 01131508 штраф в розмірі 129262,13 (сто двадцять девять тисяч двісті шістдесят дві гривні тринадцять гривень) грн. на р/р 256083013706 в Одеському Облуправлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дна отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28 січня 2011 року

Суддя К.О. Танцюра