Рішення № 135757088, 16.04.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/795/25

Провадження № 2/692/8/26

16.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю: секретаря Савенко О.В.,

представника ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Драбів цивільну справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

І. Обгрунтування первісних позовних викомог.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 07.02.1998 зареєструвала шлюб з відповідачем та змінила дошлюбне прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 09.04.2025 шлюб розірвано. Вказує, що за час перебування у шлюбі сторони набули у спільну сумісну власність подружжя рухоме та нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , вантажні автомобілі марки DAF FT 95.430 та марки MAN TGXAT, легковий автомобіль SSANG YONG KORADO, причепи марки GRAS GS 44 та марки WIELTON NW48A. Позивач вказує, що вказане майно набуте подружжям спільною працею за спільні доходи сторін, придбавалося в інтересах сім`ї для забезпечення потреб сім`ї. Зазначила, що вона, будучи ФОП з 2007 року, здійснювала господарську діяльність, яка приносила дохід, накопичували кошти і придбали вказане майно, загальна вартість якого складає 3 646 305,00грн., відповідно частка позивача становить 1/2 вказаного майна і складає 1 936 082,50грн. Зазначила, що на дату подання позову про розірвання шлюбу, питання добровільного врегулювання спору щодо поділу майна не вирішено. Позивачу стало відомо, що відповідач 04.03.2025 здійснив відчуження транспортних засобів шляхом укладення договорів дарування на користь рідної матері. Вказала, що рухоме майно як частина спільного майна подружжя, відчужена відповідачем без згоди позивача, позивач ставитиме питання про стягнення 1/2 частини вартості вказаного майна відповідно до його вартості на дату подання позову, нерухоме майно підлягає поділу в рівних частках на дату подання позову. Тому просить визнати вказане рухоме та нерухоме майно об`єктом спільної сумісної власності подружжя, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості 1/2 частин вказаних автомобілів та причепів.

ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні рішення.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

07.08.2026 від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, у якому відповідач визнав позовну вимогу про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та позовну вимогу про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку. Вказав, що позивачем не було включено до переліку майна, що підлягає поділу квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровану на ім`я позивача на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2007. Заперечив набуття майна - автомобілів та причепів за рахунок спільних коштів, віднесення цього майна до спільної сумісної власності подружжя та правову оцінку цих обставин. Зазначив, що працював у СТОВ «Агросфера», «Росток», ТОВ «Агрохімресурс-М», «Агростар», Фермерському господарстві «Радченко С.В.» та ФОП « ОСОБА_4 » та отримував доходи. З метою розвитку діяльності фермерського господарства, ОСОБА_4 неодноразово брав кредитні кошти у Кредитній спілці «Кредит-Союз», які повертав самостійно з особистих коштів. Вантажні та легковий автомобілі, а також причіп WIELTON NW 48A придбав за особисті прибутки, отримані внаслідок власної господарської діяльності, а саме: прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, компенсації за програмами підтримки аграріїв, при цьому посилався на банківські виписки за період з 01.01.2017 по 31.10.2017, спрощений фінансовий звіт за 2017 рік, податкові декларації за 2018-2019р.р. щодо ФГ «Радченко С.В.) та довідку банку про обіг коштів ФОП ОСОБА_4 у 2019 році. Вказав, що фермерське господарство створене відповідачем, як єдиним засновником та власником без участі позивача та інших членів родини; позивач (дружина) не мала жодного стосунку до господарської діяльності, оплати рахунків (кредитів), кошти для придбання спірних транспортних засобів отримані виключно з прибутку фермерського господарства та ФОП. Зазначив, що дохід, отриманий одним з подружжя від підприємницької діяльності, може вважатися особистою приватною власністю, якщо інший з подружжя не брав участі у веденні бізнесу, не докладав зусиль до його функціонування та не впливав на отримання прибутку. Транспортні засоби, які зареєстровані на відповідача, були подаровані ним третій особі, що є законною підставою для відчуження. При цьому дарування не приховує розподіл майна та не порушує інтересів іншого з подружжя, оскільки майно не є спільним. Наполягав на тому, що вказані транспортні засоби набуті ним під час шлюбу з позивачем, але за власні кошти, які були отримані ним як засновником ФГ «Радченко С.В.», яке вело діяльність у період 2014-2018 рік та від підприємницької діяльності у період з 2018 року. Вказав, що посилання позивача на придбання транспортних засобів в інтересах сім`ї та за рахунок спільних сімейних коштів є необґрунтованими та спростовуються наданими довідками про доходи позивача ОСОБА_3 форми ОК-5 та ОК-7 за період до 2018-2018р.р. (моменту придбання спірних транспортних засобів), які вказують на незначні доходи позивача порівняно з вартістю придбаних відповідачем транспортних засобів.

Просив задовольнити позовні вимоги про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку та відмовити у задоволенні вимог про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя: вантажних та легкового автомобілів та причепів, та про стягнення з ОСОБА_4 та користь ОСОБА_3 компенсації 1/2 частини вартості зазначених транспортних засобів.

11.08.2026 від позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказала, що дохід відповідача, відображений у довідках ОК-5 та ОК-7 підтверджує, що це є заробітна плата останнього, якам є об`єктом спільного майна подружжя, отримання такого доходу у розмірі заробітної плати для працездатних осіб свідчить про відсутність можливості самостійного придбання транспортних засобів та надала аналіз наданій відповідачем інформації про його доходи. Щодо наданих відповідачем договорів кредитної лінії вказала, що такі договори було підписано особисто ОСОБА_4 як фізичною особою, а не головою ФГ, відсутня інформація про цільове використання коштів, отриманих ним як кредит, нема доказів зарахування кредитних коштів на рахунок ФОП чи ФГ. Зазначила, що ОСОБА_4 придбав транспортні засоби 06.11.2018, 27.02.2019 та 02.10.2019, а кредитні кошти отримав 22.03.2018 та у 2020 році, тому вважає,що кредитні кошти отримано поза межами періоду набуття у власність спірних автомобілів. Вказала, що відсутні докази перерахунку коштів за придбання автомобілів фермерським господарством і вказане майно не внесено до статутного капіталу ФГ і не зареєстровано за юридичною особою, а статутний капітал ФГ складає тільки 100,00грн. Вказує, що відповідач не міг накопичити кошти на особисте придбання транспортних засобів власними доходами. Позивач робить аналіз наданій відповідачем інформації про надходження коштів та приходить до висновку, що джерела походження доходів відповідача не дають підстав вважати автомобілі особистою власністю, оскільки відсутні докази отримання коштів від підприємницької діяльності і отримані у період шлюбу кошти не можна виокремити з сукупного валового доходу відповідача. Також вказала, що кошти, які відповідач отримав як ФОП не можна вважати його особистими коштами. Джерелами доходів відповідача є заробітна плата та сукупний дохід від підприємницької діяльності і не вважає, що відповідач придбав транспортні засоби за власні кошти.

ІІІ. Обґрунтування зустрічних позовних вимог.

08.08.2025 від відповідача ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заявапро поділ спільного майна подружжя, у якій ОСОБА_4 вказав на перебування сторін у шлюбі у період з 07.02.1998 по 12.05.2025. Зазначив, що у період перебування сторін у шлюбі на ім`я ОСОБА_3 було придбано житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 27,5 кв.м., яку було придбано за спільні доходи подружжя, вартість якої становить 207548,00грн. Оскільки ОСОБА_3 звернулась з позовними вимогами щодо поділу спільного майна подружжя, а поділу підлягає все майно подружжя, набуте у шлюбі, то ОСОБА_4 звертається з вказаним зустрічним позовом та просить визнати вказану квартиру об`єктом спільної сумісної власності подружжя та у порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на її частини.

Ухвалою суду від 14.10.2025 поновлено відповідачу ОСОБА_4 процесуальний строк на подання зустрічного позову, прийнято зустрічний позов та об`єднано первісний позов з зустрічним в одне провадження.

Ухвалою суду від 14.10.2025 витребувано докази у ТСЦ № 7145 ГРЦ ГЦС МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях.

20.10.2025 від ТСЦ №7145 надійшла запитувана інформація.

05.11.2025 від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про уточнення позовних вимог.

08.12.2025 стороною відповідача ОСОБА_4 подано клопотання про долучення доказів, у задоволенні якого ухвалою суду від 17.12.2025 відмовлено.

Ухвалою суду від 17.12.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Також від представників сторін надходили клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, які було задоволено судом.

Окрім того у судовому засіданні оголошувалась перерва для надання сторонам можливості врегулювання спору у позасудовому порядку.

ІV. Позиції сторін.

У судові засідання позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним ОСОБА_3 не прибула, її представник адвокат Давигора С.А. пояснила, що сторони перебували у шлюбі, під час якого набули будинок та у 2018-2019 роках транспортні засоби. Вказала, що сторони здійснювали підприємницьку діяльність як ФОП, та отримували прибутки і за рахунок цього набули майно яке є спільним майном подружжя. Вказала, що зареєстровані за відповідачем ОСОБА_4 автомобілі набуто під час шлюбу, тому вони є спільною власністю подружжя і цю презумпцію ОСОБА_4 не спростував. Уточнила, що джерело походження коштів для придбання майна - доходи подружжя, у тому числі від ФГ. Зазначила, що шлюб сторін розірвано у 2025 році, 03.04.2025 ОСОБА_4 відчужив майно на користь своєї матері шляхом укладення договорів у ТСЦ, про що ОСОБА_3 не знала, під час укладення договорів присутня не була, згоду на відчуження майна не надавала. ОСОБА_4 провів відчуження шляхом договорів дарування, вказавши вартість майна по оцінці - по 5000 грн. Зазначила, що вкладала в це майно кошти, користувалась легковим автомобілем. Компенсацію просить, оскільки транспортні засоби вибули з власності відповідача. Пояснила, що ОСОБА_4 є засновником ФГ. Його твердження, що транспортні засоби було придбано за рахунок коштів ФГ не підтверджено наданими ним доказами, транспортні засоби було придбано у торгових організацій і не доведено, що кошти за них сплачувало ФГ, у кредитних договорах та виписках з банку не вказано цільового призначення, майно до статутного фонду не внесено та за ФГ не зареєстровано, серед основних засобів господарства воно не рахується, автомобілі зареєстровано за фізичною особою. Також, посилаючись на надану ОСОБА_4 інформацію про його доходи, вказала, що той не міг накопичити відповідну суму за рахунок власних доходів. Посилаючись на позицію Верховного Суду вказала, що об`єктом спільної сумісної власності є доходи як позивач так і відповідача. Зазначила, що сторона ОСОБА_3 пропонувала класти мирову угоду, однак сторона ОСОБА_4 її не погодила. Позовні вимоги за первісним позовом підтримала, за зустрічним - не визнала. Щодо зустрічного позову вказала, що відзив на зустрічний позов стороною ОСОБА_3 не подавався. Вважала недоведеною презумпцію спільного майна подружжя, оскільки не доведено обставину її придбання за спільні кошти подружжя. Вказала, що ОСОБА_3 з 2007 року є ФОП і квартира є нежитловою, використовується нею не для проживання, а у підприємницьких цілях, як перукарня. Вказала на відсутність згоди ОСОБА_4 на її придбання. Зазначила, що іншій стороні було запропоновано мирову угоду і що ОСОБА_3 готова зменшити суму компенсації на вартість квартири, щоб та залишилась їй, оскільки йому належить неподільний бізнес, а їй буде неможливо працювати, однак пропозицій від іншої сторони не надійшло і наданий час можливості укладення мирової угоди вичерпано.

У судові засідання відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_4 не прибув. Його представники ОСОБА_7 та ОСОБА_2 висловили його позицію по справі. Так, ОСОБА_7 вказала, що сторона ОСОБА_4 визнає право ОСОБА_3 на будинку за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджує, що автомобілі було набуто у період перебування сторін у шлюбі, але не погоджується з обставиною їх придбання за спільні кошти подружжя. Зареєстрована за

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що її клієнт заперечує проти укладення мирової угоди. Надала пояснення, де вказала, що автомобілі та причепи було придбано у шлюбі але не за рахунок спільних коштів подружжя, а від підприємницької діяльності ОСОБА_4 , який здійснював таку діяльність з 2014 року, з 2018 року почав займатись перевезеннями та додав КВЕДи діяльності. Відповідно до статуту, є засновником фермерського господарства. Позивачу не було необхідності придбання автомобілів та причепів, ОСОБА_4 придбав таке майно для приватного підприємства і це майно є особистою власністю. Вказала, що рухоме майно не є об`єктом спільної сумісної власності, вважала наявними докази господарської діяльності.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

VI. Встановлені судом фактичні обставини.

Рішенням Драбівського районного суду від 09.04.2025 року по справі № 692/248/25 шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 07.02.1998 у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції у Черкаській області за актовим записом № 07 розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 12.05.2025.

Згідно Інформації про зареєстроване право власності Драбівського виробничого відділку КП "Черкаське обласне ОБТІ" № 62978 від 27.05.2025, станом на 01.01.2013 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 , частка: 1, документи що підтверджують право власності: договір купівлі-продажу, посвідчений Драбівською державною нотаріальною конторою 28.08.2007, реєстр. № 2760.

Згідно Інформації щодо показників технічної характеристики об`єкту нерухомого майна Драбівського виробничого відділку КП "Черкаське обласне ОБТІ" № 62978 о від 27.05.2025, при проведенні технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 встановлено наявність житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (згідно переліку).

Згідно Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , він виготовлений КП "Черкаське обласне ОБТІ" 27.05.2025 станом на 27.07.2007. Рік побудови будинку та господарських будівель і споруд - 1998.

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, інформаційна довідка № 430344860 від 06.06.2025, право власності на об`єкт нерухомого майна - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 04.09.2007 за ОСОБА_4 , форма власності приватна, частка власності 1/1, на підставі договору купівлі-продажу № 2760 від 28.08.2007, посвідченого Драбівською державною нотаріальною конторою.

Згідно відповіді ТСЦ МВС № 7141 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № 31/31/7141/393-аз-403-2025 від 23.04.2025 на запит адвоката С. Давигори надано інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів щодо транспортних засобів згідно переліку, що є (були) у власності ОСОБА_4 . Так, 06.11.2018 відбулась перереєстрація на нового власника згідно договору купівлі-продажу ТЗ DAF FT 95.430, 2004 року випуску, 06.11.2018 відбулась перереєстрація на нового власника згідно договору купівлі-продажу ТЗ GRAS GS 44, 2009 року випуску; 27.02.2019 відбулась реєстрація б/в ТЗ привезеного з-за кордону SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску; 02.10.2019 відбулась первинна реєстрація б/в ТЗ придбаного у торгівельній організації, який ввезено з-за кордону MAN TGX 18.440, 2012 року випуску; 02.10.2019 відбулась первинна реєстрація б/в ТЗ придбаного у торгівельній організації, який ввезено з-за кордону WIELTON NW48A, 2009 року випуску. В примітках щодо кожного засобу вказано, що 04.03.2025 вони були перереєстровані на нового власника по договору дарування, укладеному в ТСЦ.

Згідно даних пошуку у кабінеті водія від 19.06.2025 щодо перевірки транспортного засобу, за даними особи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайдено дані щодо транспортних засобів: марка SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску, дата останньої реєстрації 04.03.2025; марка GRAS GS 44, 2009 року випуску, дата останньої реєстрації 04.03.2025; марка MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, дата останньої реєстрації 04.03.2025; марка WIELTON NW48A, 2009 року випуску, дата останньої реєстрації 04.03.2025; DAF FT 95.430, 2004 року випуску, дата останньої реєстрації 04.03.2025.

Згідно даних форми ОК-7 ПФУ індивідуальних відомостей про застраховану особу, страхувальником ОСОБА_3 за період січень 2011 - грудень 2021 була ОСОБА_3 . Також вказано, що у 3-6 місяцях 2020 року фінансування виплат здійснювалось Черкаським обласним центром зайнятості.

Згідно даних форми ОК-7 ПФУ індивідуальних відомостей про застраховану особу, страхувальником ОСОБА_3 з листопада 2007 року по грудень 2021 року була ОСОБА_3 , Також вказано, що у 3-6 місяцях 2020 року фінансування виплат здійснювалось Черкаським обласним центром зайнятості.

Згідно консультаційного висновку оцінювача ПП «Ажіо» № 255/25 від 02.05.2025, ймовірна ринкова вартість колісного транспортного засобу WIELTON NW48AТ, 100, первинна реєстрація б/в ТЗ придбаного у торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, 2009 року випуску, станом на 02.05.2025, могла б скласти 686310,00грн. без урахування ПДВ.

Згідно консультаційного висновку оцінювача ПП «Ажіо» № 255/25 від 02.05.2025, ймовірна ринкова вартість колісного транспортного засобу MAN TGX 18.440, 100 - первинна реєстрація б/в ТЗ придбаного у торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, 2009 року випуску, станом на 02.05.2025, могла б скласти 1328110,00грн. без урахування ПДВ.

Згідно консультаційного висновку оцінювача ПП «Ажіо» № 255/25 від 02.05.2025, ймовірна ринкова вартість колісного транспортного засобу MAN TGX 18.440, 100 - первинна реєстрація б/в ТЗ придбаного у торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, 2009 року випуску, станом на 02.05.2025, могла б скласти 1328110,00грн. без урахування ПДВ.

Згідно консультаційного висновку оцінювача ПП «Ажіо» № 255/25 від 02.05.2025, ймовірна ринкова вартість колісного транспортного засобу DAF FT 95.430, 308 - перереєстрація на нового власника згідно договору купівлі-продажу, 2004 року випуску, станом на 02.05.2025, могла б скласти 455875,00грн. без урахування ПДВ.

Згідно консультаційного висновку оцінювача ПП «Ажіо» № 255/25 від 02.05.2025, ймовірна ринкова вартість колісного транспортного засобу SSANG YONG KORANDO, 70 - реєстрація б/в ТЗ привезеного з-за кордону, 2001 року випуску, станом на 02.05.2025, могла б скласти 225860,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно консультаційного висновку оцінювача ПП «Ажіо» № 255/25 від 02.05.2025, ймовірна ринкова вартість колісного транспортного засобу GRAS GS 44, 308 - перереєстрація на нового власника згідно договору купівлі-продажу, 2009 року випуску, станом на 02.05.2025, могла б скласти 761180,00грн. без урахування ПДВ.

Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_9 від 05.06.2025 про ринкову вартість об`єкта нерухомості, станом на 05.06.2025, вартість житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , становить 414830,00грн.

Згідно Договору № ВР 2114РП про надання послуг по перевезенню вантажів від 24.04.2025 він укладений між фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_4 (виконавець) та СТОВ «Придніпровський Край» (замовник) та стосується виконання виконавцем зобов`язання доставки автомобільним транспортом довіреного йому замовником вантажу.

Згідно даних фіскальних чеків КС «Кредит-Союз» (всього 35 чеків на 3 арк.) ОСОБА_4 здійснював повернення кредиту та відсотків за користування кредитом за договором № Др-0021 від 22.01.2020.

Згідно даних фіскальних чеків КС «Кредит-Союз» (всього 4 чеки на 1 арк.) ОСОБА_4 здійснював повернення кредиту та відсотків за користування кредитом за договором № Др-0118 від 22.03.2018.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Фермерське господарство «Радченко С.В.» зареєстровано 06.06.2014 та його керівником є ОСОБА_4 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 20414717 від 12.04.2014 орендар ОСОБА_4 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства площею 38 га.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 24642511 від 23.07.2014 орендар ОСОБА_4 передав у суборенду ФГ «Радченко С.В.» земельну ділянку площею 38 га.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.07.2025, ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 31.10.2018 з основним видом діяльності: вантажний автомобільний транспорт.

Згідно Витягу з Реєстру платників єдиного податку № 1823103400166 від 06.12.2018, вказано відомості про суб`єкта господарювання ОСОБА_4 .

Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання вказано відомості про ОСОБА_4 станом на 06.12.2017 - АДРЕСА_1 .

Згідно Договору кредиту (кредитної лінії) № Др-0021 (не споживчий) від 22.01.2020, він укладений між КС «Кредит-Союз» (спілка) та ОСОБА_4 (позичальник) та стосується кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 400000,00грн., в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту та зобов`язується їх повертати на умовах, передбачених договором.

Згідно Договору кредиту (кредитної лінії) № Др-0118 від 22.03.18, він укладений між КС «Кредит-Союз» (спілка) та ОСОБА_4 (позичальник) та стосується кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 350000,00грн., в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту та зобов`язується їх повертати на умовах, передбачених договором.

Згідно Податкової декларації про майновий стан і доходи платника податку ОСОБА_4 за 20018 рік сума доходів становить 61505,20грн., сума ПДФО 11074,94грн., військовий збір 922,58грн.

Згідно Податкової декларації платника податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , загальна сума доходу за 2019 рік визначена у розмірі 66179грн., сума єдиного податку визначена у розмірі 12969,28грн.

Згідно Довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 200116SU18541103 від 16.01.2020, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 обіг коштів по рахунку клієнта ОСОБА_4 становить: 855687,75грн. дебетовий обіг та 717649,88грн. - кредитовий обіг.

Згідно спрощеного фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ФГ « ОСОБА_4 », баланс на 31.12.2017, основні засоби становлять 387,5, запаси: 205,0, поточна дебіторська заборгованість: 206,7, гроші та їх еквівалент: 10,4, інші оборотні активи: 1,8. Чистий прибуток за звітній період: 125,8, за аналогічний період попереднього року: 849,7 грн.

Згідно статуту ФГ «Радченко С.В.» його єдиним засновником вказано ОСОБА_4 .

Згідно Форми ОК-5 ПФУ індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_4 вказано відомості за період 2001-2023 роки. Так, з вересня 2001 року по липень 2003 року страхувальником є ТОВ «Агросфера», з травня по листопад 2004 року - «Агростар», з квітня 2005 року по квітень 2007 року - СТОВ «Колос», з серпня по жовтень 2007 року - «Росток», з листопада 2007 року по травень 2008 року - ТОВ «Агрохімресурс-М», з серпня 2014 року по грудень 2018 року - ФГ «Радченко С.В.», з жовтня 2018 року по грудень 2021 року та з липня по грудень 2023 року - ОСОБА_4 , з березня 2022 по вересень 2022 року - ІНФОРМАЦІЯ_2 , також у період квітень-липень 2020 року Черкаський обласний центр зайнятості.

Згідно форми ОК-7 ПФУ індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_4 , вказано відомості про застраховану особу ОСОБА_4 за період 2014-2023 роки і такі відомості відповідають таким відомостям про ОСОБА_4 , вказаним у вищевказаній формі ОК-5 ПФУ.

Згідно виписок АТ «Укрсиббанк» по особовим рахункам ФГ « ОСОБА_4 » вказано відомості про операції по рахунку за період 01.12.2016 по 24.10.2017 та за період з 01.12.2016 по 31.01.2017.

Згідно роздруківки з електронного ресурсу за посиланням https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min вказано дані про мінімальну заробітну плату в Україні за період з 2000 по 2025 рік.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 438654974 від 07.08.2025 та Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно № 10066287 від 25.09.2007, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 27,5 кв.м. є ОСОБА_3 , частка власності 1/1.

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів № 4667251 від 25.09.2027 25.09.2027 Драбівською державною нотаріальною конторою зареєстровано правочин - договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , набувачем якої вказана ОСОБА_3 .

Згідно Договору купівлі-продажу квартири, зареєстрованому в реєстрі за № 3196, посвідченому державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори Петраченком О.В. 25.09.2007, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 передали, а ОСОБА_3 прийняла у власність квартиру адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого повторно Драбівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 03.05.2019, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції у Черкаській області 07.02.1998 за актовим записом 07, після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_6 .

Згідно Договору Дарування транспортного засобу № 7145/2025/5180078 від 01.03.2025, укладеного у територіальному сервісному центрі № 7145 РСЦГЦС МВС в м. Золотоноша, ОСОБА_4 передає безоплатно (дарує) ОСОБА_8 вантажний транспортний засіб DAF FT 95.430, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 що належить на праві власності дарувальнику. Вартість подарунку оцінюється сторонами у 5000,00грн.

Згідно Договору Дарування транспортного засобу № 7145/2025/5180629 від 01.03.2025, укладеного у територіальному сервісному центрі № 7145 РСЦГЦС МВС в м. Золотоноша, ОСОБА_4 передає безоплатно (дарує) ОСОБА_8 вантажний транспортний засіб MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності дарувальнику. Вартість подарунку оцінюється сторонами у 5000,00грн.

Згідно Договору Дарування транспортного засобу № 7145/2025/5180673 від 01.03.2025, укладеного у територіальному сервісному центрі № 7145 РСЦГЦС МВС в м. Золотоноша, ОСОБА_4 передає безоплатно (дарує) ОСОБА_8 легковий транспортний засіб SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить на праві власності дарувальнику. Вартість подарунку оцінюється сторонами у 5000,00грн.

Згідно Договору Дарування транспортного засобу № 7145/2025/5180033 від 01.03.2025, укладеного у територіальному сервісному центрі № 7145 РСЦГЦС МВС в м. Золотоноша, ОСОБА_4 передає безоплатно (дарує) ОСОБА_8 напівпричіп GRAS GS 44, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить на праві власності дарувальнику. Вартість подарунку оцінюється сторонами у 5000,00грн.

Згідно Договору Дарування транспортного засобу № 7145/2025/5180346 від 01.03.2025, укладеного у територіальному сервісному центрі № 7145 РСЦГЦС МВС в м. Золотоноша, ОСОБА_4 передає безоплатно (дарує) ОСОБА_8 напівпричіп WIELTON NW48AТ, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить на праві власності дарувальнику. Вартість подарунку оцінюється сторонами у 5000,00грн.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином факт перебування сторін у шлюбі з 07.02.1998 по 09.04.2025 та придбання за час перебування у шлюбі будинку за адресою АДРЕСА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортних засобів: легкового автомобіля марка SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску, вантажних автомобілів марка MAN TGX 18.440, 2012 року випуску та DAF FT 95.430, 2004 року випуску, а також напівпричепів: марка GRAS GS 44, 2009 року випуску, та марка WIELTON NW48A, 2009 року випуску, не підлягає доказуванню.

VIІ. Норми права, які підлягають застосуванню та висновки суду.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1,2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007р. № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд звертає увагу на те, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини першої статті 57 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Згідно зі ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст.65 СК України).

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує, на що вказано у постанові ВП ВС від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Надаючи оцінку обставинам первісного позову слід зазначити наступне.

Відповідачем ОСОБА_4 визнано належність до спільного майна подружжя будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тому позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

У той же час, відповідач заперечив презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя щодо транспортних засобів: легкового автомобіля марка SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску, вантажних автомобілів марка MAN TGX 18.440, 2012 року випуску та DAF FT 95.430, 2004 року випуску, а також напівпричепів: марка GRAS GS 44, 2009 року випуску, та марка WIELTON NW48A, 2009 року випуску. Стверджував, що вказані транспортні засоби придбано хоч і у період перебування сторін у шлюбі, але за особисті кошти.

Щодо заперечень відповідача у цій частині суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 не надано чітких відомостей про періоди отримання прибутків та їх джерела, які він вважає особистим коштами з посиланнями на відповідні докази. У своїх запереченнях відповідач посилався на отримання прибутків у межах 2017-2019 років. Тому суд розглядає надані докази отримання доходів (прибутків) ОСОБА_4 за період з 01.01.2017 по 02.10.2019 (дата останньої реєстрації придбаних транспортних засобів за відповідачем).

Надані стороною відповідача ОСОБА_4 докази на підтвердження отримання доходів не містять жодних відомостей про отримання ним доходів як засновником ФГ «Радченко С.В.», а також щодо прибутків від реалізації сільськогосподарської продукції, компенсації за програмами підтримки аграріїв, як про це вказує відповідач, а отримані ним доходи від цього підприємництва, зокрема, у 2017-2018 роках не виходять за межі розміру мінімальної заробітної плати для відповідного періоду та не свідчать про отримання значних доходів, що можуть підтверджувати отримання прибутків, на які вказав відповідач. Суд зазначає, що дохід розраховується як загальна сума грошей, отримана в результаті реалізації товарів або послуг, в той час як прибуток - це дохід з відрахуванням витрат на виробництво, придбання і збут товарів або послуг. При цьому доказів, з яких можливо б було встановити чистий прибуток, отриманий таким суб`єктом підприємницької діяльності за заявлений період, до справи позивачем представлено не було.

Думка відповідача ОСОБА_4 про те, що отримані ним доходи у якості фізичної особи-підприємця є його особистою власністю є хибною, оскільки згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особапідприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особапідприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. Отже, майно фізичної особипідприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 по справі 279/6459/14-ц.

Надані відповідачем докази кредитних правовідносин та сплати по них, не свідчать про придбання транспортних засобів за особисті кошти ОСОБА_4 та не містять відомостей про цільове призначення коштів, тому не можуть вважатись такими, що пов`язані з придбанням спірних транспортних засобів. При цьому Договір кредиту №Др-0021 від 22.01.2020, укладено вже після придбання останнього транспортного засобу 02.10.2019, тому не приймається судом до уваги.

Матеріали справи не містять інформації про вартість таких транспортних засобів на момент їх реєстрації в Україні, однак сам відповідач у своєму відзиві вказав на її значний розмір під час такої реєстрації (придбання), порівнюючи таку вартість з доходами позивача.

Також суд звертає увагу, що транспортні засоби було зареєстровано за ОСОБА_4 як за фізичною особою та не було віднесено до майна ФГ, оскільки докази протилежного у матеріалах відсутні. У подальшому ОСОБА_4 відчужив транспортні засоби на користь третьої особи шляхом укладення договорів дарування 04.03.2025 як фізична особа.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 343/1294/18, в якій акцентував увагу на тому, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 не спростував презумпцію спільного майна подружжя щодо легкового автомобіля марка SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску, вантажних автомобілів марка MAN TGX 18.440, 2012 року випуску та DAF FT 95.430, 2004 року випуску, а також напівпричепів: марка GRAS GS 44, 2009 року випуску, та марка WIELTON NW48A, 2009 року випуску.

Тому суд приходить до висновку, щодо майна, що є спільною сумісною власністю подружжяОСОБА_6 належать легковий автомобіль марки SSANG YONG KORANDO, 2001 року випуску,державний номерний знак НОМЕР_3 , вантажні автомобілі марка MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , та DAF FT 95.430, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також напівпричепи: марка GRAS GS 44, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , та марка WIELTON NW48A, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 .

Позивачем ОСОБА_3 заявлено вимогу про компенсацію 1/2 вартості автомобілів та причепів. Договори дарування транспортних засобів було укладено у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, проте доказів згоди іншого члена подружжя на таке відчуження не надано, що свідчить про їх відчуження поза волею іншого члена подружжя, вартість кожного транспортного засобу у договорах дарування визначено у розмірі 5000,00грн., що суперечить вимогам розумності, на даний час майно знаходиться у третьої особи, відтак встановити його дійсну (ринкову вартість) не є можливим.

Позивачем надано консультаційні висновки про ймовірну ринкову вартість такого майна станом на час звернення з позовом, які не спростовано стороною відповідача.

До складу майна, що підлягає поділу включається спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, у тому числі яке знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, на що вказав Верховний Суд у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 712/8602/19.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц зроблено висновок, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Тому суд погоджується з інформацією про ймовірну ринкову вартість майна, надану позивачем ОСОБА_3 та вважає, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації 1/2 частини вартості такого майна у вказаному позивачем розмірі підлягає до задоволення.

Таким чином позовні вимоги, вказані у первісному позові підлягають до задоволення повністю.

Надаючи оцінку обставинам зустрічного позову слід зазначити наступне.

Відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не спростовано презумпцію спільного майна подружжя щодо квартири за адресою : АДРЕСА_2 , яка набута у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, відтак підлягає поділу разом з іншим майном. Доводи сторони ОСОБА_3 , що така квартира використовується для підприємницької діяльності ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки не підкріплені належними доказами, а відомостей про реєстрацію ОСОБА_3 як ФОП та здійснення нею підприємницької діяльності суду не надано. Окрім того майно ФОП, що використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, про що було зазначено вище.

Тому зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи факт задоволення первісного позову у повному обсязі, суд стягує з відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 16351,20 грн., від сплати якого при подачі заяви була звільнена позивач відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Оскільки зустрічний позов задоволено повністю, а відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи, відтак звільнена від сплати судового збору, з ОСОБА_4 на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 13721,86 грн., розрахований з врахуванням сплаченого ним судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 2629,34грн. (16351,20-2629,34=13721,86).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-89, 206, 258-259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 65, 68, 69, 70, 71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майно:

-житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

-житлову квартиру АДРЕСА_3 .

-вантажний автомобіль марки DAF FT 95.430 (2004р.в.), 12580 см3, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого на дату подання позову до складає 455 875,00грн.;

-вантажний автомобіль марки МАN ТGХ 18.440 (2012р.в.), 10518 см3, державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість якого на дату подання позову до складає 1 328 110,00грн.

-легковий автомобіль марки SSAHG YONG KORANDO (2001р.в.), 3199 см3, державний номерний знак НОМЕР_3 , вартість якого на дату подання позову до складає 225 860,00грн.;

-напівпричіп марки GRAS GS 44, (2009р.в.), державний номерний знак НОМЕР_4 , вартість якого на дату подання позову до складає 761 180,00грн.;

-напівпричіп марки WIELTON NW 48А (2009р.в.), державний номерний знак НОМЕР_5 , вартість якого на дату подання позову до складає 686 310,00грн.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 :

-компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки DAF FT 95.430 (2004р.в.), у розмірі 227 937,50грн.;

-компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки МАN ТGХ 18.440 (2012р.в.), у розмірі 664 055,00грн.;

-компенсацію 1/2 частини напівпричіпу марки GRAS GS 44, (2009р.в.), у розмірі 380 590,00грн.;

-компенсацію 1/2 частини напівпричіпу марки WIELTON NW 48А (2009р.в.) у розмірі 343 155,00грн.;

-компенсацію частини автомобіля марки SSAHG YONG KORANDO (2001р.в.), у розмірі 112 930,00грн.;

Всього компенсацій на суму 1728667 (один мільйон сімсот двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 13721,86грн., який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлений 16 квітня 2026 року.