Ухвала суду № 135756867, 15.04.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3392/26

Провадження № 1-кп/592/698/26

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 42024200000000228, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Білани Білопільського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

установив:

Суть питання та встановлені судом обставини.

03.03.2026 згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 визначено головуючим з розгляду судової справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42024200000000228, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

У відповідності з вимогами статті 35 КПК України 30.04.2025 справа передана головуючому судді.

Ухвалою суді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.03.2026 за вказаним обвинувальним актом призначене підготовче судове засідання.

14.04.2026 у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження було поставлене питання про підсудність даного кримінального провадження Ковпаківському районному суду м. Суми.

Прокурор вважав, що справа підсудна Ковпаківському районному суду м. Суми.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вважали, що справа не підсудна Ковпаківському районному суду м. Суми, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено та не зазначено в обвинувальному акті зокрема, час та місце передачі грошових коштів за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тому справа повинна розглядатись за місцем проведення досудового розслідування, затвердження прокурором обвинувального акту у Зарічному районному суді міста Суми, про що наголошували прокурору раніше.

Заявили клопотання про направлення кримінального провадження до Сумського апеляційного суду для визначення належного суду для розгляду Зарічного районного суду м. Суми.

Суд, дослідивши питання підсудності справи Ковпаківському районному суду м. Суми, вислухавши думку прокурора, захисників, обвинувачених, приходить до висновку, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності та з метою вирішення питання розгляду справи компетентним судом, обвинувальний акт підлягає направленню до Сумського апеляційного суду для визначення підсудності, з огляду на таке.

Мотиви суду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ч. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених Главою 2 КПК України, а також засадах організації судової влади.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають положення ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України, ст.10 КПК). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

При цьому, ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а пунктом 6 частини другої цієї статті визначено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

За Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, який продовжено на цей час.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Під місцем вчинення кримінального правопорушення слід розуміти передбачену диспозицією кримінально-правової норми ознаку об`єктивної сторони складу злочину, яка характеризує певну територію, де суб`єкт, під час перебування на ній, вчинив передбачену кримінальним законом дію або бездіяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Класифікація кримінальних правопорушень, за обвинувальним актом у вчиненні яких обвинувачуються особи: згідно ст. 12 КК України:

Згідно обвинувального акту:

1.За вчинення умисних дій, за пособництва ОСОБА_4 , які виразилися у проханні надати неправомірну вигоду та у одержанні від ОСОБА_8 неправомірної вигоди у сумі 27000 грн, вчиненими службовою особою, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання неправомірної вигоди, а також прохання надати таку вигоду, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище».

2.За вчинення умисних дій, які виразилися у службовому підробленні, а саме: внесенні службовою особою до офіційних документів - акту №41 від 18.04.2025 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти стосовно ФОП ОСОБА_9 та припису №04 від 21.04.2025 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин стосовно ФОП ОСОБА_9 завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

3.За вчинення умисних дій, які виразилися у пособництві в проханні надати неправомірну вигоду і у одержанні від ОСОБА_8 службовою особою, яка займає відповідальне становище - заступником начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Сумського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 27000 грн, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - пособництво в одержанні неправомірної вигоди та проханні надати таку вигоду, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище».

Згідно ст. 12 КК України:

Стаття 368 ч. 3 КК України (тяжкий злочин відповідно до ч. 5 ст. 12 КК).

Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -

карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Стаття 366 ч. 1 КК України (нетяжкий злочин відповідно до ч. 4 ст. 12 КК).

Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -

караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дійсно, згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», злочини, передбачені статтями 368, 369 КК України вважаються закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.

Зазначена позиція щодо визначення територіальної підсудності кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в ухвалі від 14.01.2022 року (справа № 469/12/22, провадження № 51-179 впс 22).

Так, Верховний Суд зазначив, що злочин, передбачений ст. 368 КК України, вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину неправомірної вигоди. Кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України, підлягає розгляду судом, у межах територіальної юрисдикції якого було отримано першу частину неправомірної вигоди (мав місце перший епізод отримання неправомірної вигоди).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 91 КПК України, у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (2), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (п. 4) та інше.

Положеннями ч. 2 ст. 32 КК визначено, що повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним наміром.

Продовжуваний злочин це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складаються з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин. Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин того чи іншого кримінального провадження.

Продовжуваний злочин за ст. 368 КК України це єдине правопорушення, що складається з кількох тотожних епізодів одержання неправомірної вигоди (наприклад, частинами), об`єднаних єдиним умислом, спільною метою та службовим становищем. Злочин вважається закінченим з моменту прийняття останньої частини неправомірної вигоди.

ОСОБА_3 інкримінується одержання неправомірної вигоди частинами, що є продовжуваним злочином, і виключає повторність.

Відповідно до обвинувального акту:

- аркуш 8 обвинувального акту: « ОСОБА_3 , будучи службовою особою, виконуючи свої службові обов`язки на посаді заступника начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Сумського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, 21.04.2025 у приміщенні Сумського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Лихвинська Стінка, 25 (Зарічний район міста Сум), підробив офіційні документи, а саме: акт № 41 від 18.04.2025 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти стосовно ФОП ОСОБА_9 , та припис № 04 від 21.04.2025 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тарин стосовно ФОП ОСОБА_9 , шляхом внесення до них недостовірних відомостей, а саме про відсутність виявлених порушень вимог ч.ч. 1-3 ст. 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

(обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_3 ).

- аркуш 6 обвинувального акту: «На виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_3 та реалізуючи спільний із ним злочинний умисел, ОСОБА_4 30.04.2025 зателефонував ОСОБА_8 і уточнив висловлене раніше ОСОБА_3 прохання надати неправомірну вигоду, заявивши, що за лояльне ставлення Держпродспоживслужби під час розгляду Акту № 41 від 18.04.2025 та вирішення питання про розмір штрафних санкцій, ОСОБА_8 повинен сплатити неправомірну вигоду у сумі 15 000 грн. Крім того, для забезпечення лояльності з боку ОСОБА_3 до діяльності закладу громадського харчування ОСОБА_8 повинен щомісячно сплачувати неправомірну вигоду у сумі 3000 грн. Як зазначив ОСОБА_4 , задля забезпечення конспірації, вказану неправомірну вигоду для ОСОБА_3 . ОСОБА_8 повинен буде передавати через нього (тобто ОСОБА_4 ).

Близько 9 год 30 хв 02.05.2025 і близько 10 год 03.05.2025 ОСОБА_4 у приміщенні закладу громадського харчування «Знатна шаурма» по вул. Британська, 19 у м. Суми одержав від ОСОБА_8 10000 грн і 5000 грн відповідно обумовленою раніше загальною сумою 15000 грн., як неправомірну вигоду для ОСОБА_3 за лояльне ставлення Держпродспоживслужби під час розгляду Акту № 41 від 18.04.2025 та вирішення питання про розмір штрафних санкцій.

- аркуші 6, 7 обвинувального акту: «Близько 10 год 30.05.2025 у ході телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи у змові із ОСОБА_3 , надав ОСОБА_8 реквізити свого карткового банківського рахунку, на який ОСОБА_8 повинен щомісячно перераховувати обумовлену раніше неправомірну вигоду у сумі 3000 грн.

На вимогу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за допомогою банківського терміналу ОСОБА_8 здійснив перерахування на картковий рахунок ОСОБА_4 : о 16 год 32 хв 05.06.2025 у сумі 3000 грн, о 13 год 52 хв 07.07.2025 у сумі 3000 грн, о 13 год 50 хв 15.08.2025 у сумі 3000 грн, і о 16 год 18.09.2025 у сумі 3000 грн. Таким чином, ОСОБА_3 за пособництва ОСОБА_4 , діючи з єдиним умислом, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду загальною сумою 27000 грн.»

(обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_3 ).

Час, місце, спосіб отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди (жодної частини обумовленої суми неправомірної вигоди) досудовим розслідуванням не встановлено та не зазначено в обвинувальному акті, тобто відсутній (не зазначено) момент (час) та місце, коли та де саме службова особа ОСОБА_3 прийняв хоча б частину неправомірної вигоди від ОСОБА_8 особисто, або за посередництва (пособництва) обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Досудове розслідування здійснювалось Слідчим відділом Головного управління Національної поліції України вул. Г.Кондратьєва, 23, м. Суми.

Обвинувальний акт затверджено прокурором у кримінальному провадженні -прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури - вул. Г.Кондратьєва, 27, м. Суми.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

За таких обставин, з метою вирішення питання розгляду справи компетентним судом, обвинувальний акт підлягає направленню до Сумського апеляційного суду для визначення підсудності за Зарічним районним судом м. Суми.

Керуючись статтями 21, 32, 34, 314, 376, 615, КПК України, суд,

постановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024200000000228, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

направити до Сумського апеляційного суду для визначення підсудності та вирішення питання передачі кримінального провадження на розгляд до Зарічного районного суду м. Суми.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Суддя ОСОБА_10