Постанова № 135756547, 15.04.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/161/26

Провадження №3/452/171/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, неодруженого, працюючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, якому після автоматизованого розподілу було присвоєно номер справи: №452/161/26 (провадження №3/452/171/2026).

Розгляд справи було призначено на 04 лютого 2026 року о 09 год. 30 хв..

Разом з тим, 23 січня 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду ще один протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, якому після автоматизованого розподілу було присвоєно номер справи: №452/207/26 (провадження №3/452/193/2026), який згідно постанови суду від 26 січня 2026 року було об`єднано в одне провадження під №452/161/26 (провадження №3/452/171/2026).

Розгляд об`єднаної справи було відкладено за клопотанням представника ОСОБА_1 адвоката Прасолова І.В. на 09 березня 2026 року об 11 год. 30 хв..

Крім того, 05 лютого 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області після належного оформлення надійшов для розгляду ще один протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, якому після автоматизованого розподілу було присвоєно номер справи: №452/392/26 (провадження №3/452/281/2026), який згідно постанови суду від 09 лютого 2026 року було об`єднано в одне провадження під №452/161/26 (провадження №3/452/171/2026).

09 березня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» адвокат Прасолов І.В. надав суду повідомлення про припинення його повноважень як представника ОСОБА_1 ..

В подальшому, розгляд об`єднаної справи було відкладено на 15 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв. у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення судового засідання.

Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.

17 січня 2026 року о 02 год. 15 хв. ОСОБА_1 біля будинку №38 по вул. Чорновола в м. Рудки Самбірського району Львівської області керував автомобілем марки «Audi A4», державний реєстраційний номерний знак на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, проте на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Drager Alkotest» та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

Крім того, 17 січня 2026 року о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 на 45 км +350 м автодороги Н-13 сполученням Львів-Самбір-Ужгород, поблизу с. Луки Самбірського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «Audi A4», державний реєстраційний номерний знак на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з металевим відбійником. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) транспортний засіб та металевий відбійник отримали механічні пошкодження. При цьому, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi A4», державний реєстраційний номерний знак на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестуванням на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alkotest», який проведено 17 cічня 2026 року о 05 год. 07 хв. за адресою: 45 км+350 м автодороги Н-13 сполученням Львів-Самбір-Ужгород, та за результатами якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння 1,54 проміле, чим порушив п.2.9 (а) та п.12.1 ПДР України.

Представник потерпілого - служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області в судове засідання, призначене на 15 квітня 2026 року, не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами електронного зв`язку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про дату, час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 15 квітня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», при цьому судом було застосовано аналогію права, а саме, ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.

Крім того, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення був повідомлений належним чином шляхом отримання судової повістки засобами поштового зв`язку за адресою, вказаною особисто ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним трекінгом відстеження такого рекомендованого відправлення.

Також слід зазначити, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. До того ж, ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, як і про те, що розгляд справи про адміністративні правопорушення відбудеться в Самбірському міськрайонному суді Львівської області.

Крім того, у своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Також, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

До того ж, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з`явився, тому суд оцінює таку поведінку останнього як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі докази, дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ознайомившись із протоколами про адміністративні правопорушення, підписав їх особисто. При цьому, про наявність будь-яких заперечень щодо інкримінованих йому адміністративних правопорушень як у протоколах про адміністративні правопорушення, так і окремо не зазначив. Натомість, у письмових поясненнях від 17 січня 2026 року, визнав себе винним у вчиненому ДТП, підтвердивши факт керування транспортним засобом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.

Із роз`яснень, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника, в даному конкретному випадку щодо ОСОБА_1 , і в межах, встановлених протоколами про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568647 від 17 січня 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.12.1 ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, являється порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктом правопорушення є учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному (абз.87 п.1.10 ПДР України).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, однією з умов настання відповідальності за ст.124 КУпАП є саме «пошкодження транспортних засобів інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна», тобто порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів чи іншого чужого майна.

Відповідно до вимог п.26 Постанови, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення ПДР України.

Відтак, вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, з якої вбачається, що на автомобілі марки «Audi A4», державний реєстраційний номерний знак на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , зафіксовано пошкодження, характерні для ДТП, письмовими пояснення ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_2 , довідкою, наданою службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, з якої вбачається, що було пошкоджено 8 м металевого бар`єрного огородження, а також іншими матеріалами проведеної перевірки.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що відображені на схемі місця ДТП пошкодження транспортного засобу та металевого відбійника повністю відповідають фактичним обставинам справи, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, та узгоджуються із поясненнями, наданими учасниками справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо обставин ДТП.

За таких обставин, висновок про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.12.1 ПДР України, що призвели до зіткнення й спричинили пошкодження автомобіля та металевого відбійника, ґрунтується на матеріалах справи.

Відтак, суд прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568622 від 17 січня 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.5 ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568645 від 17 січня 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.9 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість

реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція).

Відповідно до пп.2,6,7 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як вбачається із переглянутих судом технічних відеозаписів із нагрудної камери працівників поліції, на них зафіксована зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , в кожному випадку окремо.

Під час складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не заперечував керування ним транспортним засобом марки «Audi A4», державний реєстраційний номерний знак на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , у зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення місці, день і час.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17 січня 2026 року та направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 січня 2026 року, ОСОБА_1 17 січня 2026 року о 02 год. 30 хв. відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому медичному закладі.

Крім того, згідно тестування на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest 6820», який проведено 17 січня 2026 року о 05 год. 07 хв. на 45 км +350 м автодороги Н-13 сполученням Львів-Самбір-Ужгород, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння 1,54 проміле.

До того ж, як вбачається із досліджених судом відеозаписів, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом - автомобілем марки «Audi A4», державний реєстраційний номерний знак на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , у зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення від 17 січня 2026 року місці, день і час, а також не оспорював результати тестування на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest 6820» та не наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, а відтак, у працівників поліції не виникло обов`язку для проведення огляду такої особи в найближчому закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п.12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, підписав їх особисто, проте від надання письмових пояснень відмовився. Разом з тим, про наявність будь-яких зауважень щодо їхнього змісту чи обґрунтованих заперечень по суті адміністративних правопорушень як у протоколах про адміністративні правопорушення, так і окремо не зазначив.

На переконання суду, протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, кожен окремо, складені уповноваженими особами з дотриманням вимог стст.254-256 КУпАП та містять всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколів недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до них. У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено, а тому суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що обставини, які мали місце і стали підставою для складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносноОСОБА_1 , є достатніми для повного розуміння суті правопорушення, кожного окремо.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх

фальсифікацію, матеріали справи не містять. Вказані докази взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню.

При цьому, будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

Слід врахувати, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Відтак, вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результатами тестування на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest», а також іншими матеріалами перевірки, у тому числі відеозаписами, на яких зафіксовано як зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , в кожному випадку окремо, так і його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в одному випадку, так і його проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в другому випадку. При цьому, судом враховано, що під час складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не оспорював факт керування ним транспортним засобом, а також результати огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого як ст.124 КУпАП, так і ч.1 ст.130 КУпАП, відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан, те, що він раніше протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

Згідно з вимогами ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адмiнiстративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним i тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, розмір якого визначений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, визначений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.36,40-1,ст.124,ст.130,стст.283,284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шестисот шістдесяти п`яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя Т.М. Кущ