Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 570/6720/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" квітня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., секретаря судових засідань Бєлявської А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У поданій позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 150315 грн. та судові витрати в справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 29 грудня 2024 року між ТОВ «Лінуера Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №5211120, за яким останній отримав кредит у розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом строком на 360 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконав, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. 31 липня 2025 року між ТОВ «Лінуера Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено позивачу. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 10.03.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про підписання відповідачем кредитного договору та отримання ним коштів. Вважає, що сума нарахованих відсотків є завищеною, та підлягає зменшенню відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування». Зазначив, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. є неспівмірним і завищеним.
У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача не погодився, мотивуючи тим, що розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами у кредитному договорі, а тому підстави виникнення заборгованості є законними та позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому ЦПК України порядку, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в суд з поважних причин не надходило.
За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд бере до уваги необхідність розгляду справи у розумні строки.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 01 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 грудня 2024 року між ТОВ «Лінуера Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5211120 у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерцію» особливостей, за яким остання отримала кредит у розмірі 30 000 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та зниженою процентною ставкою 0,7125%, яка нараховується, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки. Дата повернення кредиту 24.12.2025.
Кредитор виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит в сумі 30 000 грн., шляхом перерахування кредиту на платіжну катку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 20250801-769 від 01.08.2025 ТОВ «Пейтек», номер платежу 52111201735485307.
Крім того, згідно з наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Укрсиббанк» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .
З наданої АТ «Укрсиббанк» виписки про рух коштів по картці від 25.02.2026 слідує, що 29.12.2024 на картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснений переказ грошових коштів на суму 30 000,00 грн.
Відповідно до укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» договору факторингу №31/07/2025 від 31 липня 2025 року, ТОВ «Лінеура Україна» відступилоТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №5211120від 29 грудня 2024 року, що підтверджується витягами до реєстру боржників до договору факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.
Позичальник свого обов`язку з повернення використаних кредитних коштів у строки, на умовах та в розмірах, передбачених правочинами, належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась певна заборгованість.
Заявлена до стягнення заборгованість складається з заборгованості по тілу кредиту 30 000 грн., нарахованих відсотків первісним кредитором 61 275 грн., нарахованих відсотків ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 144 календарних днів 41 040 грн. та штрафних санкцій 15 000 грн., комісії за надання кредиту 3000 грн., загальна сума заборгованості - 150315 грн. 00 коп
Приходячи до переконання про часткове задоволення позовних вимог, суд бере до уваги таке.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
Законодавство України передбачає, що оформлення кредиту онлайн використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суд першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моме надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згод обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правові наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційно цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній форм вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних дан особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тіль цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, а іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.
Таким чином, між кредитором та відповідачем укладений Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.
Як встановлено судом, 31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №31/07/2025. Зі змісту договору та витягу з реєстру боржників видно, що його предметом є, зокрема право вимоги за укладеним між ТОВ ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем кредитним договором та додатковим договором до нього.
Реєстр боржників містить інформацію про прізвище, ім`я та по батькові боржника за кредитним договором, розмір заборгованості, яка є предметом відступлення права вимоги.
Тобто в матеріалах справи містяться належні та достатні докази на підтвердження набуття позивачем права вимоги до відповідача і жодних сумнівів щодо цього факту вказані копії документів не викликають.
Отже, право нового кредитора підлягало захисту в судовому порядку.
Разом з тим судом установлено відсутність підстав для стягнення нарахованих саме новим кредитором відсотків після укладення договору факторингу.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до п.1.1. договору факторингу за ним позивач (фактор) зобов`язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить первинному кредитору.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.
Між тим, згідно з п.1.2 договору факторингу перехід від клієнта до позивача вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого позивач стає кредитором щодо боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
В договорі факторингу визначено перелік термінології, що використовуються в ньому.
З огляду на застосовані терміни "заборгованість" це грошові зобов`язання боржників перед клієнтом, що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв`язку з наданими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов`язання (повернення кредиту), плата за кредитом (плата за процентною ставкою), відповідальність за порушення грошових зобов`язань та інші платежі згідно кредитних договорів.
"Право вимоги" - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
Тобто в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників.
В зв`язку із цим нарахована позивачем (новим кредитором) заборгованість за відсотками в сумі 41040 гривень до стягнення не підлягає. Тобто в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України вбачається, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наданий час не припинений.
А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 15 000 грн. за порушення договірних зобов`язань є безпідставними.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме стягнення 30 000 грн. тіла кредиту, 61 275 грн. заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором та комісії - 3 000 грн., що сумарно складає 94 275 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копію договору, заявку на виконання доручення до договору, рахунок на оплату такт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком, загальний розмір яких складає 10 000 грн.
Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат.
А тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000 грн. що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог - на 62,71% (94 275*100:150 315), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1519,08 грн. (2422,40*62.71%) покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258-273, 280-284, 351 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити часково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість по кредитному договору №5211120 від 29 грудня 2024 року у розмірі 94 275 (дев`яносто чотири тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1519 (одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщ. 2, Київської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.А. Чорний
Судове рішення № 135756391, Здолбунівський районний суд Рівненської області було прийнято 16.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 570/6720/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: