Рішення № 135755405, 14.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1409/26

Провадження 2-1556/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Калашник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що 12 січня 2016 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та отримала його прізвище ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і після його смерті відкрилась спадщина. 15 грудня 2025 року позивач, будучі єдиною спадкоємицею отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Копачів, Обухівського району, Київської області, з кадастровим номером 3223184201:01:007:0054. Цього ж дня державний нотаріус Обухівського нотаріального округу відмовив позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, так як відсутні правоустановчі документи на будинок. При цьому було роз`яснено право звернення до суду, що позивачем було здійснено шляхом подання даного позову.

11.03.2026 року ухвалою було відкрите провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 30.03.2026 року.

30.03.2026 року ухвалою підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2026 року.

Представник позивача адвокат Кулініченко Г.В. в судове засідання не з`явився, але подав письмове клопотання, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити за їх відсутністю.

Представник відповідача Обухівської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому просить розгляд справи проводити без його участі, прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.1994 року рішенням виконавчого комітету Копачівської сільської ради народних депутатів №21 ОСОБА_2 було надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 0,25 га. в с. Копачів, для будівництва жилого будинку, що підтверджується копією рішення та будівельного паспорту.

03.03.1995 року ОСОБА_2 було затверджено проект забудови з планом будинку, що підтверджується копіями погоджень.

Цього ж дня, 03.03.1995 року, ОСОБА_2 , була відведена в натурі присадибна земельна ділянка, що підтверджується копією акту.

04.09.2000 року ОСОБА_2 , на підставі рішення Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області від 22.02.2000 року №01, отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №070902, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №354, на земельну ділянку площею 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Копачів, Обухівського району, Київської області, з кадастровим номером 3223184201:01:007:0054.

12.01.2016 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , в зв`язку з чим остання, позивач по справі, отримала його прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та паспорту позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

03.06.2025 року позивач подала заяву до Обухівської державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадщини.

На підставі даної заяви нотаріус завів спадкову справу №91/2025, що підтверджується її копією отриманою судом 07.04.2026 року.

15.12.2025 року позивач, як спадкоємець за законом, після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Копачів, Обухівського району, Київської області, з кадастровим номером 3223184201:01:007:0054, яка належала останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №070902, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №354 та виданого згідно рішення Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області від 22.02.2000 року №01, що підтверджується копією свідоцтва.

Цього ж дня, 15.12.2025 року, за позивачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав право власності на дану земельну ділянку, що підтверджується копією витягу та спадкової справи.

06.03.2026 року нотаріус своїм листом №122/02-14 повідомила позивача, що видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок не має можливості так як відсутні правоустановчі документи на нього та роз`яснила їй право на звернення до суду.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, а відповідно до ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, але для цього необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до абз. 3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, але син в зв`язку з його раптовою смертю не зміг закінчити будівництво та зареєструвати за собою право власності на дане будівництво.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлює, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об`єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами БТІ, створеними до набрання чинності Законом України від 11 лютого 2010 року "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункти 1.1, 1.3).

Згідно роз`яснення Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Згідно листа ВССУ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», визнано правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Нормами ч.1 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461 встановлено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку як нерухомого майна.

Також, статтею 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено житловий будинок як об`єкт нерухомого майна, стосовно якого проводиться державна реєстрація прав.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що потенційний спадкоємець не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Разом з тим, відсутність право встановлювальних документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (10 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 557/1209/16-ц, провадження № 61-19875св18 (ЄДРСРУ № 77136277).

Адже позов про превентивний захист права власності ((попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися) може бути пред`явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою (11.04.18 р. Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №910/5630/17).

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.06.2018 по справі №597/1070/15-ц).

Таким чином, якщо будівництво об`єкта нерухомого майна здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України, що свідчить про правомірність мого звернення до суду.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до роз`яснень Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування N24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок неможливо, а потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН A3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.99 року N 12/5-126. 09.11.2018.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватися самочинним, а є незавершеним.

Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, де знаходиться будинок, який спадкодавцем не був зареєстрований при житті, що свідчить про правомірність звернення до суду.

Визнаючи звернення правомірним суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко