Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/10092/25
Провадження №1-кп/367/323/2026
УХВАЛА
Іменем України
18 лютого 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої особи ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені клопотання від 18.02.2026 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному проваджені №12025111420000275 від 14.07.2025 стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, стосовно якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні №378/1192/25 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, перебуває на розгляді Ставищенського районного суду Київської області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертої статті 186 КК України,
установив:
під час судового розгляду прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , яке мотивував таким. У провадженні суду перебуває указаний обвинувальний акт відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111420000275 від 14.07.2025 за обвинуваченням вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, а саме за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану. У вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Ставище, Ставищенського району, Київської області, раніше не судимий, проте стосовно якого 29.08.2025 спрямовано та перебуває на розгляді Ставищенського районного суду Київської області обвинувальний акт (судова справа № 378/1192/25) у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України. Обвинувачення ОСОБА_6 повністю обґрунтоване і підтверджується такими доказами: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.07.2025, протоколами огляду місця події від 14.07.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколами впізнання особи за фотознімками за участі свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом перегляду відеозаписів від 14.07.2025; протоколом затримання особи в порядку статті 208 КПК України та іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в їх сукупності. Ухвалою суду від 23.12.2025 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20.02.2025 включно. Покликаючись на положення частини третьої статей 131, 132, 176-178, 183, 184 КПК України прокурор просив розглянути та задовольнити клопотання. Так, на думку прокурора, підставою для продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України, та які вказують, що обвинувачений може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, судовий розгляд триває, хоча допит свідків вже проведено, однак ризики, визначені у попередніх ухвалах суду не припинили існувати, оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, тому, ураховуючи тяжкість обвинувачення, яке пред`явлено, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що судом досліджено письмові докази, відеозаписи з камер спостереження, допитано свідків, фактично судовий розгляд на фінальній стадії. Прокурором не доведено, що ризики, які існували раніше продовжують існувати, а тому у задоволенні слід відмовити. Водночас з метою дотримання його підзахисним процесуальної поведінки вважає доцільним застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Звернув увагу, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, надав суду послідовні та правдиві свідчення, розкаюється у вчиненому. Крім того, із-за кордону планує повернутися його матір, яка буде з ним проживати та слідкувати за його поведінкою.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу, суд дійшов висновку про таке.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень частин першої третьої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Відповідно до приписів частин третьої п`ятої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до частини першої статті 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені статті 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом установлено, що ухвалою від 23.12.2025 під час судового розгляду продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 20.02.2026 включно, визначено заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 грн. Станом на 18.02.2025 судовий розгляд продовжується. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України, будучи раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, ОСОБА_6 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (пункт 5 частини другої статті 183 КПК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26.01.1993). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Neumeister v.Austria» (Коймайетер проти Австрії), пункт 10).
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку застосованого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд погоджується з прокурором, що встановлені під час досудового розслідування ризики, встановлені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до статті 12 КК України злочини, є тяжким. Тому, знаючи про тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений може переховуватись від суду. При цьому, ОСОБА_6 офіційно не працює та не навчається, не одружений, осіб, яких він утримує чи піклується не має, отже не має міцних соціальних зв`язків.
Хоча тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 не є самостійною підставою утримання особи під вартою, проте, у сукупності з іншими обставинами суттєво збільшує ризик втечі.
Також суд погоджується з прокурором, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну діяльність, так як він не працює та немає іншого джерела заробітку, про указане також свідчить наявність іншого судового провадження за яким ОСОБА_6 обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.
Також, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою надання ними неправдивих показань щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що може призвести до ухилення винуватої особи від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_6 відомі анкетні дані указаних осіб та адреси їх проживання. Під час судового розгляду свідків не допитано та вони проживають у населеному пункті у якому проживає і він.
Також суд ураховує, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 207 від 06.08.2025 обвинувачений ОСОБА_6 у період вчинення інкримінованих йому дій в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, проте страждає на емоційно нестабільний розлад особистості внаслідок вживання ПАР (каннабіоїди).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 є осудною особою, усвідомлював свої дії та міг керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує, водночас у нього діагностовано емоційно нестабільний розлад особистості внаслідок вживання психоактивних речовин, що додатково свідчить про його схильність до девіантної поведінки та підвищує небезпеку повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На разі підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не убачається, оскільки захисником на підтвердження своєї позиції не надано будь-яких доказів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Водночас, з огляду на обставини провадження, а також те, що на разі досліджено письмові та речові докази, допитано свідків сторони обвинувачення, суд вважає за можливе одночасно визначити заставу у мінімальному розмірі, визначеному у статті 182 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177-179, 182, 183, 331 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії запобіжного заходу обчислювати з 18 лютого 2026 року до 18 квітня 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яку може бути внесено як самим обвинуваченим , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- прибувати до прокурора та суду за кожним викликом;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування з іншими учасниками у цьому кримінальному провадженні;
- залишити на зберіганні в уповноважених органах державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).
Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У задоволені клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.02.2026.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135755171, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 18.02.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/10092/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: