Ухвала суду № 135754762, 16.04.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/590/20 Провадження № 2-з/358/6/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

16 квітня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши заяву заступника керівника Корюківської окружної прокуратури Тишкевич Людмили Віталіївни про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури Тишкевич Людмила Віталіївна 14 квітня 2026 року звернулася до Богуславського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 площею 24.0828 га, яка розташована на території Богуславської міської ради Богуславського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3170595632206, номер відомостей про речове право 60742534), у межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0110, та стягнути з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 1664,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що у провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває справа № 358/590/20 за позовом Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Богуславської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «ВУДЛАЙТ» про скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки. Підстави для застосування представницьких повноважень та позовні вимоги обґрунтовано незаконним отриманням у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровим номером 3220684800:03:001:0110, площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Богуславської міської ради Богуславського району Київської області. Разом з цим установлено, що після набуття ОСОБА_2 права власності земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0110 відчужена на підставі договору купівлі-продажу № 440 від 28.03.2019, згідно з яким власником земельної ділянки стала ОСОБА_1 . Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 3220684800:03:001:0110), що знаходиться на території Богуславської міської ради Богуславського району Київської області, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок.

Разом з тим, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 21.10.2025 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0110 знаходиться в архівному шарі Державного земельного кадастру у зв`язку з її об`єднанням із земельними ділянками з кадастровими номерами: 3220684800:03:001:0090, 3220684800:03:001:0104, 3220684800:03:001:0108, 3220684800:03:001:0111, 3220684800:03:001:0106, 3220684800:03:001:0109, 3220684800:03:001:0101, 3220684800:03:001:0107, 3220684800:03:001:0102, 3220684800:03:001:0105, 3220684800:03:001:0088, 3220684800:03:001:0103. В результаті об`єднання вищезазначених земельних ділянок 11.07.2025 утворена земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 (площа 24,0828 га).

Відповідно до інформації, що міститься в реєстраційній справі (на веб-порталі https://register.minjust.gov.ua/) щодо об`єкта нерухомого майна з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3170595632206) встановлено, що вищезазначена земельна ділянка за заявою ОСОБА_1 була утворена внаслідок об`єднання земельних ділянок, які належать останній на праві власності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 вибула з власності ОСОБА_1 на підставі акта приймання-передачі майна від 15.07.2025 до Статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙТ».

Недобросовісна поведінка ОСОБА_1 , що полягала в приховуванні перед судом обставин, які стосуються предмета спору та в кінцевому результаті могла привести до ухвалення судового рішення, яке не може бути виконане через вже неіснування земельної ділянки з кадастровим номером 3220684800:03:001:0110 у зв`язку з її об`єднанням у земельну ділянку з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119, вказане стало обставиною для зміни предмету позову у вказаній справі. Разом з тим, у разі задоволення позовних вимог ТОВ «ВУДЛАЙТ» втрачає право власності на цю земельну ділянку.

Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник земельної ділянки ТОВ «ВУДЛАЙТ» може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час, в тому числі відчужити земельну ділянку на користь третіх осіб, що може призвести до відсутності предмета спору. У зв`язку з цим позов не забезпечить належного захисту інтересів держави в суді, а також виникне потреба у залученні до участі у розгляді справи інших осіб, зміни позовних вимог, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави.

Невжиття заходів забезпечення позову може дати змогу реалізувати спірне майно та унеможливить виконання рішення суду в тому разі, якщо поданий позов буде задоволено. Тобто, наявність y ТОВ «ВУДЛАЙТ» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи, але до ухвалення судом рішення у справі розпорядитися спірною земельною ділянкою, зареєструвавши право власності за третіми особами. ТОВ «ВУДЛАЙТ», достовірно знаючи про наявність судового спору, може свідомо вчиняти дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Ураховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, співмірним та обгрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на спірні земельні ділянки. Вказаний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки спір щодо земельної ділянки є реальним, власником спірного майна фактично є ТОВ «ВУДЛАЙТ», а відсутність обтяжень спірної земельної ділянки не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2026 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про її задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно зі ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення негативних наслідків їх застосування з наслідками невжиття таких заходів з урахуванням предмета спору та вартості майна.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено, що невжиття власником об`єкта нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником, можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 320/3560/18).

Так, предметом позову у цій справі є вимоги майнового характеру, а саме: про витребування на користь держави в особі Богуславської міської ради земельної ділянки площею 2 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119. Суд враховує, що земельна ділянка площею 2 га, що є предметом спору, на даний час входить до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 площею 24,0828 га та не має окремого правового режиму як самостійний об`єкт цивільних прав.

Зі змісту заяви вбачається, що у разі задоволення позову з даного спору є підстави вважати про існування можливості ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у зв`язку з наявністю у відповідача як власника спірного об`єкта нерухомого майна реальної можливості на розпорядження цим майном, що у подальшому призведе до зміни власника або самого об`єкта позову.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20).

Так, підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову є не тільки запобігання ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду, але й забезпечення можливості ефективного та реального поновлення порушеного права.

Отже умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, суд зазначає, що в цьому випадку заходи забезпечення позову мають на меті гарантувати виконання у майбутньому рішення суду. При цьому сам факт наявності права власності на спірну земельну ділянку вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.

У пунктах 5.17, 5.18, 5.19 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23 висловлено позицію щодо відсутності обов`язку у позивача доводити належними та допустимими доказами наявність обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.Так, Верховний Суд зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 вибула з власності ОСОБА_1 на підставі акта приймання-передачі майна від 15.07.2025 до Статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙТ».

Отже, суд погоджується із доводами заступника прокурора про те, що з огляду на факт реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна цілком очевидним є те, що відповідач як власник спірної земельної ділянки може у будь-який момент розпорядитись нею на власний розсуд, зокрема здійснити відчуження цього об`єкта або його поділ тощо, що може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення судом позову. У такому випадку поновлення інтересів держави потребуватиме нового звернення до суду за захистом порушеного права держави.

Наведені обставини зумовлюють висновок, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням дійсно може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокуратура звернулася до суду.

Суд вважає такий вид забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 площею 24.0828 га, яка розташована на території Богуславської міської ради Богуславського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3170595632206, номер відомостей про речове право 60742534), у межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0110 в цьому випадку є обґрунтованим та співмірним із предметом та підставами позову у справі.

Водночас немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки спірний об`єкт нерухомості залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість ним розпоряджатися обмежується на певний час.

Запропонований заступником прокурора захід забезпечення позову не порушує та не обмежує права будь-яких осіб, в тому числі відповідачів, а лише встановлює певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

Варто також зауважити, що такий захід забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні відповідачем його господарської діяльності, не несе для відповідача негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від вжиття судом таких заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява заступника прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню. Сукупність наведених обставин свідчить про наявність достатньо обгрунтованого припущення щодо можливого утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву заступника керівника Корюківської окружної прокуратури Тишкевич Людмили Віталіївни про забезпечення позову.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220684800:03:001:0119 площею 24.0828 га, яка розташована на території Богуславської міської ради Богуславського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3170595632206, номер відомостей про речове право 60742534), у межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3220684800:03:001:0110.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий: суддя К. С. Романенко