Рішення № 135754549, 13.04.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

Справа № 293/179/26

Провадження № 2/293/342/2026

13 квітня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхївський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №175796557 від 01.02.2021 у розмірі 19 868,30 грн, з яких: 5 585,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 282,63 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №175796557 від 01.02.2021.

11.02.2026 суд у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд", та отримав відповідь з ЄДДР № 2328468 від 11.02.2026 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 12.03.2026.

Одночасно п.10 цієї ухвали суд у порядку ст. 84 ЦПК України суд витребував у Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3 у період з період 01.02.2021 до 06.02.2021 в сумі 1600,00 грн., та за період 02.02.2021 до 07.02.2021 в сумі 4000,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника), повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_3 за період 01.02.2021 до 06.02.2021 в сумі 1600,00 грн, та за період 02.02.2021 до 07.02.2021 в сумі 4000,00 грн.

06.03.2026 на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2026 надійшла витребовувана судом інформація (а.с.212-213).

Ухвалою від 12.03.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 12.03.2026, суд відклав розгляд справи по суті на 13.04.2026.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №175796557 від 01.02.2021 (далі - договір, кредитний договір), укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 (відповідач).

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з поверення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за крединим договором в загальному розмірі 19 868,30 грн, з яких: 5 585,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 282,63 грн - заборгованість по відсоткам.

28.11.2018 між ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило на користь ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 175796557.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" укладений договір факторингу №05/0820-01, згідно якого ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором № 175796557.

11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія" Ейс" укладений договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія" Ейс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором №175796557.

Отже, позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором № 175796557 в сумі 19 868,30 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та заборгованість за кредитом не погасив.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. У прохальній частині позову позивач просить здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.13-14).

Відповідач у судове засідання від 13.04.2026 не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації (а.с.208,220).

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 13.04.2026.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 13.04.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 (відповідач), шляхом подання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 01.02.2021 (а.с.42), укладений договір №175796557 (а.с.23-27).

Відповідно до погоджених умов договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 1600 грн 00 коп. (одна тисяча шістсот грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (п.п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2 договору кредит надається строком на 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

За умовами договору позичальник за користування кредитом протягом Дисконтного періоду зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, а саме: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 шістсот двадцять цілих п`ять десятих процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від датизакінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця (далі - «Програма»), які розміщені на Сайті кредитодавця…; у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п.1.4 договору).

Згідно із п.1.5 договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду.

Відповідно до умов договору попередній розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього договору, та у графіку розрахунків наведеному в додатку № 1 до цього договору. Сторони погодили що кредитодавець, по аналогії з порядком, визначеним в абз. 2 п.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі продовження строку надання Кредиту, надає Позичальнику та регулярно оновлює графік розрахунків на період продовження строку надання кредиту, з відповідним коригуванням терміну платежу, шляхом відображення такої інформації в особистому кабінеті позичальника.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Цей договір є електронним документом створеним і збереженим вІнформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.4.1, п.4.15 договору).

Строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій договору діють до повного їх виконання.

Згідно із графіком розрахунків, що є додатком №1 до договору №175796557 від 01.02.2021 сторони погодили графік розрахунків, за яким: термін платежу -15.02.2021, сума кредиту: 1600,00 грн, нараховані проценти 380,80 грн, до сплати разом 1980,80 грн (а.с.28).

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту до договору №175796557 від 01.02.2021 (а.с.21-22) визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Строк кредитування визначений 14 днів (з можливістю продовження строку).

На підтвердження укладення кредитного договору та погоджених умов такого договору позивач також додає Алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а.с. 43-56), Алгоритм дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладення кредитних договорів (а.с.57-60) та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.31-41).

02.02.2021 мід ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до договору №175796557 від 01.02.2021 (а.с.29).

За умовами додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною договру №175796557 від 01.02.2021 та набирає чинності з моменту її укладення (п.4 додаткової угоди), сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі грн нуль коп.) з 02.02.2021 на строк дії договору № 175796557 від 01.02.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору та погодили графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції (додаток №1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди п.1-2 додаткової угоди).

Згідно із графіком розрахунків, що є додатком №1 до додаткової угоди від 02.02.2021 до договору №175796557 від 01.02.2021, термін платежу - 15.02.2021, сума кредиту: 5600,00 грн, нараховані проценти 1264,80 грн, до сплати разом 6864,80 грн (а.с.30).

Відповідно до копії платіжного доручення від 01.02.2021 та від 02.02.2021 (а.с.61,62) та довідок на виконання умов кредитного договору, виданої ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.173,174), ОСОБА_1 на номер платіжної картки 4149-60ХХ-ХХХХ-7515 перерахована ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" сума кредитних коштів у розмірі 1600 грн та 4000 грн згідно із договором №175796557 від 01.02.2021.

Відповідно до отриманої судом інформації від АТ КБ "Приват Банк", ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та 01.02.2021 на платіжну картку відбулось зарахування коштів у сумі 1600,00 грн, а 02.02.2021 зарахувння коштів у сумі 4000,00 грн. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердженя операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 01.02.2021.-06.02.2021, НОМЕР_5 є та був фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також зазначено, що банком емітовані інші картки на ім`я ОСОБА_1 . (а.с. 212).

Із виписок про рух коштів по картці за період з 01.02.2021-06.02.2021, 02.02.2021-07.02.2021, сформованої АТ КБ "ПриватБанк", встановлено зарахування таких коштів та користування ними (а.с. 213).

Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим перевісним кредитором від 18.05.2021 заборгованість відповідача за кредитним договором №175796557 від 01.02.2021 становить 12 673,98 грн, з яких: 5 585,67 - заборгованість за тілом кредиту; 7 088,31 грн заборгованість за процентами (а.с.147-148).

28.11.2018 між ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило на користь ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №175796557 від 01.02.2021 (а.с.77-83).

31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та від 31.12.2023 між ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладено додаткові угоди за №№26,27, 31, 32 до договору факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 (а.с.89-95,99-100).

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820-01 за умовами якого ТОВ " Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №175796557 від 01.02.2021 (а.с. 107-112).

03.08.2021 та від 31.12.2022 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" укладено додаткові угоди за №№2,3 до договору факторингу №05/0820 від 05.08.2020 (а.с. 116,117).

11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія" Ейс" укладено договір факторингу №11/07/25-Е за умовами якого ТОВ " Фінансова компанія" Ейс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №175796557 від 01.02.2021 (а.с.123-130).

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договорів факторингу, позивач додає копії платіжних інструкцій за договором факторингу № 11/07/25-Е (а.с.139-145), копію акта прийому-передачі від 14.07.2025 реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с.138), копію реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с. 134-135), копії форм додатків до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 за №№1,2,3 (а.с.131-133); форми додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2025 (а.с.96-98), копію реєстру прав вимоги №134 від 18.05.2021 (а.с.102-104), акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №134 від 18.05.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2021, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимог №134 від 18.05.2021 (а.с.106), форми додатків до договору факторингу №05/0820-01 (а.с.113-115), копію реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 (а.с.118-120), протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 (а.с.121).

Так, відповідно до копії реєстру прав вимоги №134 від 18.05.2021 на умовах договору факторингу ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги за кредитним договором № 175796557 від 01.02.2021 до ОСОБА_1 у розмірі 12 673,98 грн, з яких: 5585,67 - заборгованість за тілом кредиту; 7088,31 грн заборгованість за процентами (а.с.102-104).

Відповідно до копії реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023, на умовах договору факторингу ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" право вимоги за кредитним договором № 175796557 від 01.02.2021 до ОСОБА_1 у розмірі 19868,30 грн, з яких: 5585,67 - заборгованість за тілом кредиту; 14282,63 грн заборгованість за процентами (а.с.118-120).

Відповідно до копії реєстру боржників від 14.07.2025 до договору факторингу № №11/07/25-Е від 11.07.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" право вимоги за кредитним договором № 175796557 від 01.02.2021 до ОСОБА_1 у розмірі 19868,30 грн, з яких: 5585,67 - заборгованість за тілом кредиту; 14282,63 грн заборгованість за процентами (а.с.134-136).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, сформованим ТОВ "Таліон Плюс" за період з 18.05.2021 (дата придбання прав вимоги) по 13.07.2023 (дата відступлення прав вимоги) заборгованість ОСОБА_1 (відповідач) за кредитним договором № 175796557 від 01.02.2021 становить у розмірі 19868,30 грн, з яких: 5585,67 - заборгованість за тілом кредиту; 14282,63 грн заборгованість за процентами (а.с.149-150).

Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором № 175796557 від 01.02.2021, сформованого позивачем заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "ЕЙС" за період - 14.07.2025 по 26.12.2025 за кредитним договором становить 19868,30 грн, з яких: 5585,67 - заборгованість за тілом кредиту; 14282,63 грн заборгованість за процентами (а.с.151).

Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного договору № 175796557 від 01.02.2021, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 19868,30 грн.

Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісним кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, особою, яка набула таке право відновідно до договору факторингу.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання договору № 175796557 від 01.02.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до погоджених умов договору № 175796557 від 01.02.2021 підписання договору відбувається з використанням електронного підписа одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію.

Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Отже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором № 175796557 від 01.02.2021 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (позивач).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС " про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5585,67 грн є обгрунотваними, заявленими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.

Водночас стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 282,63 грн заборгованості за відсотками, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отож, з аналізу викладеного слідує, що виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, за умовами договору сторони погодили, що строк кредитування становить 14 днів.

Відтак, в межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплатити проценти, і саме в межах цих строків мало відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до 13.07.2021, що відповідно не відповідає, визначеному законом порядку їх нарахування.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказане узгоджується з висловленими позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 рокуу справі №910/4518/16, у справі № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року), у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) .

Такими чином правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування (14 днів), а саме з 01.02.2021 по 15.02.2021 включно.

За розрахунком суду, проценти за користування кредитом за період з 01.02.2021 по 15.02.2021 нарахованих на суму заборгованості 5 585,67 грн становлять 1264,80 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом є правомірною та підлягає задоволенню в розмірі 1264,80 грн.

В іншій частині стягнення процентів, суд відмовляє за безпідставністю вимог.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на загальну суму 6 948,62 грн, з яких: 5 585,67 грн - заборгованість за кредитом, 1 264,80 грн - заборгованість за відсотками.

В частині стягнення 13017,83 грн заборгованості за відсотками суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 152-154), копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 155), копію додаткової угоди №25770912048 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.156), копію акта прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.157), копію довіреності від 11.08.2025 (а.с.159).

Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно із вимогами норм ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Отож, зважаючи на часткове задоволення позову, суд задовольняє заяву позивача про стягнення вират на професійну правову допомогу у розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України, що становить 2413,55 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС" (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки,6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ: 42986956)

- 5585,67 грн заборгованість за кредитом;

- 1264,80 грн заборгованість за процентами;

- 917,98 грн судового збору;

- 2413,55 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В реші позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС" (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки,6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ: 42986956)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне рішення складено 16.04.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ