Ухвала суду № 135753937, 10.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4408/26

1-кс/296/1724/26

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів Житомирської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- 25.03.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026181010000339 направлено до Рівненського міського суду Рівненської області, за ч. 2 ст. 307 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001634 від 25.11.2025, -

установив:

10.04.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001634 від 25.11.2025.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060000001634 від 25.11.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 керуючись єдиним злочинним умислом, з корисливих мотивів направлених на отримання неконтрольованого державою прибутку від дій пов`язаних із незаконним обігом психотропних речовин, у невстановлений точно досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 15.01.2026, у порушення вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, зі змінами та доповненнями, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 зі змінами та доповненнями, вирішили реалізувати діяльність пов`язану із незаконним придбанням, зберіганням, пересиланням з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб, та збутом особливо небезпечної психотропної речовини.

Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , у достовірно невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 15.01.2026 придбала особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 1,27821 г, яку незаконно повторно зберігала з метою збуту.

15.01.2026 ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 , відправила посилку (кореспонденцію) за допомогою поштомату № 45950 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Харків вул. Домобудівельна, 13 (ОСББ «Лісовий Домобуд») за експрес накладною № 20 4513 2250 8964, в якій у згортках містилася особливо небезпечна психотропна речовин, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 1,27821 г на ім`я ОСОБА_9 , абонентський номер НОМЕР_2 , до поштомату №49827 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Житомирська область м. Коростишів, вул. Різдвяна, 42 А (біля магазину «Полісся Продукт»), з метою подальшого її збуту.

15.01.2026 о 22 год 23 хв ОСОБА_9 , керуючись спільним злочинним умислом та діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , з метою приховування їх злочинної діяльності здійснив переадресацію вищевказаного поштового відправлення до поштомату № 48592 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Житомирська область м. Коростишів, вул. Гелевея, 75 (біля магазину «Смаколик»), внаслідок чого було змінено номер експрес-накладної на № 59 015 5445 7811.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , 17.01.2026 о 11 год 54 хв ОСОБА_9 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_2 , особисто отримав поштове відправлення із номером експрес-накладної № 59 015 5445 7811, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 1,27821 г із поштомату № 48592 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Гелевея, 75 (біля магазину «Смаколик») та переніс його до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив зберігати з метою подальшого її збуту.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , 20.01.2026 перенесли від буд. АДРЕСА_2 достовірно невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) до місця, розташованого за географічними координатами: 50.3246792, 29.0520009 у м. Коростишів Житомирської області, де о 17 год 32 хв, де з метою маскування та приховування своїх неправомірних дій, вони залишили у паперовому стакані згорток з частиною особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою 0,7458 г та сфотографували місце її розташування, і таким чином умисно її збули.

Цього ж дня, не припиняючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 перенесли до місця розташованого за координатами: 50.3244097, 29.0501160, що за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. 50-років Перемоги, буд. 1а, другу частину особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою 0,3868 г, яку о 17 год 42 хв залишили її у згортку поблизу вхідних металевих воріт, сфотографували місце її розташування, таким чином умисно її збули.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, з попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

09.04.2026 ОСОБА_6 , в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру за ч.2 ст. 307 КК України.

Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 не працевлаштований, вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, після отримання повідомлення про підозру, може переховуватись від органів досудового розслідування, слідчого судді, незаконно впливати на інших підозрюваних або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

Під час судового розгляду слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки активно сприяв слідству.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив застосувати до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12025060000001634 від 25.11.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що на цій стадії кримінального провадження, підозра ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001634 від 25.11.2025 є обґрунтованою, про це свідчать в своїй сукупності докази, що долучені до клопотання, а саме

- протоколами за результатами проведення НСРД від 22.01.2026;

- протоколами за результатами проведення НСРД - накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка затриманої кореспонденції від 17.01.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2359-НЗПРАП від 10.02.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2360-НЗПРАП від 10.02.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2363-НЗПРАП від 11.02.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2362-НЗПРАП від 10.02.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2361-НЗПРАП від 10.02.2026;

- протоколом за результатами проведення НСРД візуального спостереження за річчю від 17.01.2026;

- протоколом за результатами проведення НСРД візуального спостереження за особою від 17.01.2026;

- протоколом за результатами проведення НСРД візуального спостереження за особою від 21.01.2026;

- протоколом за результатами проведення НСРД негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 21.01.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2357-НЗПРАП від 10.02.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2358-НЗПРАП від 10.02.2026.

Щодо ризиків.

Слідчий вказує, що наразі існують ризики передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя з цим погоджується, при цьому виходить з наступного.

Існування ризику щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих в даному кримінальному провадженні кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна.

При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Окрім тяжкості покарання, суд зобов`язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.

Підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, є здоровим, працездатним чоловіком без захворювань.

Отже, на переконання слідчого судді, існує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вплив на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя також вважає таким, що існує та має високий ступінь ймовірності. Так підозрюваний може вчинити спроби протиправного впливу на підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни показів чи відмови від їх дачі з метою мінімізувати свою роль у кримінальному провадженні.

Проте його можна запобігти заборонивши спілкування з фігурантами кримінального провадження.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість вчинити інше кримінальне обґрунтовується та підтверджується тим, що на момент вчинення злочину ОСОБА_6 , був офіційно не працевлаштований, а тому вчинення злочину тієї категорії в якій він обвинувачується підозрюваний визначив для себе як основне джерело доходу, що він і підтвердив під час розгляду цього клопотання.

Отже прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено слідчому судді, що ризики за п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують. При цьому, їх не треба доводити в реальності, а достатньо обґрунтувати оскільки мета- саме запобігти цим ризикам, а не констатувати їх.

Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Отже, на переконання слідчого судді, наразі жоден із більш м`яких запобіжних заходів (навіть цілодобовий домашній арешт не то, що особисте зобов`язання) не здатен запобігти тим ризикам, що були доведені слідчим та прокурором під час розгляду клопотання.

Також слідчим суддею встановлено, що, будь-яких медичних протипоказань що б унеможливлювали утримання ОСОБА_6 в умовах ізоляції від суспільства, а саме в СІЗО слідчим суддею не встановлено.

З урахуванням наведених у клопотанні слідчого обставин, воно підлягає задоволенню. У зв`язку з цим до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.06.2026 року (включно).

Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так п.5 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, у зв`язку з чим слідчий суддя мав право не визначати розмір застави.

Разом з тим, слідчий суддя врахував особу підозрюваного в цілому - як вже зазначалося: молодий, працездатний чоловік без вад здоров`я; немає міцних соціальних зв`язків; раніше не судимий; 25.03.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026181010000339 направлено до Рівненського міського суду Рівненської області, за ч. 2 ст. 307 КК України.

З урахуванням особи підозрюваного слідчий суддя, реалізуючи надані йому дискреційні повноваження, дійшов висновку про доцільність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою.

За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, знову ж таки враховуючи особу підозрюваного, що він раніше не судимий, його матеріальний стан, слідчий суддя визначає заставу у максимальному розмірі визначеному для категорії " тяжкий злочин" - 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та є співмірним.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без письмового дозволу слідчого, прокурора та суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.;

5) заборонити спілкуватися з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №12025060000001634 від 25.11.2025, коло яких визначать суд.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави і до 08.06.2026 (включно), що в межах строку досудового розслідування.

Отже за результатами розгляду клопотання слідчий суддя приймає рішення про задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення, як альтернативи застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити, оскільки це не зможе запобігти ризикам та забезпечити його належну поведінку.

Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 30 днів, а саме до 08.06.2026 року включно, з правом внесення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без письмового дозволу слідчого, прокурора та суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.;

5) заборонити спілкуватися з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №12025060000001634 від 25.11.2025, коло яких визначать суд.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 08.06.2026.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на старшого слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення проте, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 13.04.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1