Ухвала суду № 135753516, 15.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2676/26

Провадження № 2/161/3081/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

15 квітня 2026 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до АТКБ «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом повернення грошових коштів та зобов`язання списати нараховану заборгованість внаслідок шахрайських дій.

14 квітня 2026 року на адресу суду ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення її позову наступним шляхом:

Заборонити АТ КБ «ПриватБанк» до набрання рішенням суду законної сили здійснювати нарахування процентів, пені, штрафних санкцій та інших платежів за кредитними зобов`язаннями, що виникли за платіжною карткою «Універсальна» позивача ОСОБА_1 ;

Заборонити АТ КБ «ПриватБанк» до набрання рішенням суду законної сили здійснювати списання грошових коштів з будь-яких банківських рахунків позивача у рахунок погашення спірної кредитної заборгованості.

Заборонити АТ КБ «ПриватБанк» до набрання рішенням суду законної сили збільшувати розмір кредитної заборгованості за платіжною карток «Універсальна» позивача ОСОБА_1 .

Обґрунтування необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову фактично зводиться до того, що відповідач самостійно, за наявності спору щодо правомірності та дійсності кредитних зобов`язань, самостійно здійснює нарахування та списання коштів по таким зобов`язанням, що фактично призводить постійного збільшення суми позову та в подальшому, в разі задоволення позову може утруднити повернення ОСОБА_1 списаних із неї коштів.

Дослідивши заяву про забезпечення позову із додатками, вивчивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про забезпечення позову, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення такої заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов серед іншого може забезпечуватись шляхом заборони вчиняти певні дії.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії, є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого слід дійти висновку за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову частково та заборонити АТ КБ «ПриватБанк» списувати кошти з рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості, яка виникла на підставі спірних кредитних правовідносин між сторонами на підставі договору №SAMDN40000013638031 від 11 травня 2007 року.

При цьому, щодо задоволення заяви ОСОБА_1 в іншій частині суд вважає за необхідне відмовити, оскільки саме по собі здійснення нарахування відсотків та інших платежів без реального списання коштів не призведе до порушень прав ОСОБА_1 , які буде неможливо чи ускладнено поновити у разі задоволення позову, також із тих самих підстав суд відмовляє у задоволенні вимоги про забезпечення позову шляхом заборони збільшення кредитної заборгованості ОСОБА_1 ..

Також, задовольняючи заяву сторони позивача про забезпечення позову у вказаному вище вигляді, суд виходить з того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача (який полягає не тільки у відновленні становища, яке існувало до порушення, але у запобіганні в подальшому порушенню прав заявника, у даному випадку - списанню коштів), за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки списання коштів здійснюється із доходів позивача для погашення спірної заборгованості за кредитним договором, який оспорюється в судовому порядку, що зокрема вбачається із доданої стороною позивача до зави про забезпечення позову банківської виписки за період з 01 грудня 2025 року по 08 квітня 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, забезпечення позову шляхом заборони банку проводити списання грошових коштів із банківських рахунків позивача для погашення спірної заборгованості на строк до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі, зважаючи на те, що списання здійснюється із доходів позивача.

Крім того, такий захід забезпечення жодним чином не перешкоджає господарській діяльності АТ КБ «ПриватБанк» і не порушує прав та інтересів банку, який після розгляду цього спору зможе, у випадку відмови в задоволенні позову, продовжити списання коштів для погашення заборгованості.

При цьому, Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

За даних обставин доводи заяви про забезпечення позову є обґрунтованими, оскільки заборона відповідачу проводити списання грошових коштів із рахунків позивача є тимчасовим заходом і направлена на запобігання незаконного списання коштів з рахунків позивача. Ці заходи забезпечення позову застосовані для гарантування виконання можливого рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро) вчиняти дії щодо списання грошових коштів з будь-яких банківських рахунків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у рахунок погашення заборгованості по кредитній угоді № SAMDN40000013638031 від 11 травня 2007 року.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Примірник ухвали для негайного виконання направити Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро).

Примірник ухвали для вжиття відповідних заходів з виконання ухвали направити Печерському відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (вулиця Різницька, 11-Б, Київ, 01011)

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь

Волинської області