Рішення № 135753496, 15.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1831/26

Провадження № 2/161/2717/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

секретаря судових засідань Ващук В.В.,

розглянувши цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що позивач є дружиною та спадкоємицею за законом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №140/35222/23 визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України у Волинській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 .

Згідно з рішенням ГУПФ України у Волинській області від 21.03.2024 вбачається, що нараховані кошти на виконання зазначеного рішення суду за період з 01.04.2019 по 29.02.2024 в сумі 278791,90 грн підлягають виплаті ОСОБА_2 в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Облік фінансових зобов`язань, які виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації.

За життя ОСОБА_2 не отримав нараховані на виконання рішення суду кошти, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, в тому числі на доплату в сумі 278791,90 грн за рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/35222/23. Однак отримати зазначені спадкові кошти не має можливості, оскільки рішенням ГУПФ України у Волинській області від 02.12.2025 їй відмовлено у виплаті коштів, мотивуючи тим, що погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів здійснюється в межах бюджетних асигнувань.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з ГУПФ у Волинській області на її користь 278791,90 грн пенсії, що нарахована та належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя. Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача судовий збір в розмірі 2787,91 гривень.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

16 лютого 2026 року адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача ГУ ПФУ у Волинській області, із змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, та просить відмовити в їх задоволенні.

В судове засідання сторони по справі не з`явились.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві зазначила про розгляд справи у її відсутності, у позові просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 140/35222/23 визнано протиправною бездіяльність ГУПФ Україниу Волинській області щодо не проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.10.2023 №ХА18131 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.10.2023 №ХА18131 про розмір грошового забезпечення, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) (а.с. 22 - 29).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11).

З копії спадкової справи №65/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 вбачається, що після смерті останнього відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на грошові кошти - пенсійні виплати, що залишилися не одержаними. Позивач - дружина спадкодавця прийняла спадщину, отримала свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, в тому числі на зазначені грошові кошти. (а.с. 44, 73 - 76).

На підставі звернення позивачки до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії, отримана відмову ГУПФ України у Волинській області від 02.12.2025, яка обґрунтована тим, що нараховані кошти на виконання рішення суду від 12.01.2024 за період з 01.04.2019 по 29.02.2024 в сумі 278791,90 грн не підлягають виплаті відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно з якою суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батько і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Сума коштів не була виплачена ОСОБА_2 через відсутність відповідного фінансування, а позивач не є належними правонаступником померлого, так як не належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. (а.с. 16 - 17).

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що « у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Таким чином, судом встановлено, що в силу вимог ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, що належала ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Вказаний висновок сформований в постановах Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, від 09 червня 2022 року №200/12094/18-а.

Отже, недоотримана ОСОБА_2 за життя сума пенсії увійшла до складу його спадщини, і на ці відносини розповсюджується загальні правила спадкового права.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду від 22.02.2024 року у справі №461/5878/22 (провадження № 61-10302св23).

Враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши, що за життя ОСОБА_2 оскаржував дії ГУ ПФУ у Волинській області, було ухвалено рішення суду, що набрало законної сили, і він набув право отримання 278791,90 грн. пенсійних виплат, при цьому ці кошти залишилися не одержаними, суд прийшов до висновку, що його дружина позивач по справі, успадкувала належні спадкодавцю недоотримані суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 2787,92 грн слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1227 ЦК України, ст.ст. 36, 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 4, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 278791,90 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто одну гривню 90 копійок) пенсії, що нарахована та належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір 2787,92 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 92 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,

місце знаходження: Київський майдан, 6, м. Луцьк, 43027, ЄДРПОУ 13358826.

Повний текст рішення складено та підписано 15 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК