Ухвала суду № 135752276, 15.04.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3497/25

2-п/154/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Зайця Олександра Володимировича про перегляд заочного рішення Володимирського міського суду Волинської області від 21 листопада 2025 року у цивільні справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

Заочним рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 21 листопада 2025 року задоволено позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» стягнуто суму заборгованості за договором кредитної лінії № 162647793 від 14.06.2023 у розмірі 23 965,92 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

13.03.2026, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява представника відповідачки адвоката Зайця О.В. про перегляд вказаного заочного рішення, в якій представник зазначив, що про наявність вказаного судового рішення стало відомо 24 лютого 2026 року після отримання ним, як представником відповідача адвокатом, доступу до електронних матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» та ознайомлення з повним текстом заочного рішення. Відповідачка з 27 серпня 2023 року і по теперішній час фактично перебуває за межами України, а саме в Республіці Польща, що підтверджується копією її паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відповідними відмітками про перетин державного кордону, а також копією повідомлення про надання номера PESEL. З огляду на перебування за кордоном, відповідачка не отримувала жодних судових повісток, копії позовної заяви чи копії заочного рішення. Таким чином, право відповідачки на захист та доступ до правосуддя було обмежено об`єктивними обставинами. Фактично захист прав розпочався лише з моменту залучення адвоката та отримання доступу до матеріалів справи з 24.02.2026 року. Таким чином, перебування відповідачки закордоном не забезпечило реальної обізнаності про судовий процес та можливості брати в ньому участі, надати відзив, пояснення, контраргументи та контррозрахунки.

Також зазначив, що сторона відповідача заперечує проти позовних вимог частково, оскільки проценти за користування кредитними коштами нараховані позивачем поза строками кредитування. Нарахування мали припинитися 14.07.2023 та обмежитись нарахованими відсотками в сумі 5 880, 30 грн. Після закінчення цього строку право нараховувати договірні відсотки припиняється (позиція ВС у справі № 444/9519/12). Нарахування відсотків після 14.07.2023 року є незаконним. Крім того, вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, що були стягнуті заочним рішенням суду, є необґрунтованим та неспівмірним з ціною позову та складністю справи. Позовна заява позивача має шаблонний характер, що використовується у тисячах аналогічних справ, і не потребувала від адвоката позивача значних затрат часу на підготовку чи вивчення специфічного законодавства. Позивачем не доведено, що адвокатом було витрачено таку кількість часу, яка б виправдовувала суму у 7 000,00 грн. Витрачений час на складання однотипної заяви зазвичай не перевищує 1-2 годин. Якщо позов подавався через Електронний суд за шаблоном, то адвокат витратив на нього орієнтовно 15 хвилин, участь в судовому засіданні адвокат брати не міг. Встановлено, що Радою адвокатів міста Києва право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тараненко Артем Ігорович припинено згідно з п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 18.07.2025 на підставі свідоцтва про смерть (копія додається). До суду Позивач звернувся 25.08.2025 року тобто вже після смерті адвоката. Вищезазначене потребує детального вивчення матеріалів справи, доказів та ставить під сумнів надані правові послуги, які рішенням суду були стягнуті з відповідачки. З урахуванням вищенаведеного представник вважає, що заборгованість за договором кредитної лінії № 162647793 від 14.06.2023 підлягає зменшенню до 10 980, 30 грн., витрати на професійну правничу допомогу скасуванню або зменшенню до 2 000,00 грн. Крім того, позивачем не надано доказів реальності виконання трьох договорів факторингу (платіжних доручень про розрахунок між МФО та факторами). Реєстри боргів без підтвердження оплати за них не є належними доказами переходу права вимоги (ст. 1077 ЦК України). Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього права вимоги до відповідачки. Ланцюжок відступлення права вимоги ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» не підтверджений документально в частині реальності виконання цих правочинів. Позивачем не надано платіжних доручень або інших банківських документів, що підтверджують здійснення розрахунків між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс». Сама лише копія витягу з Реєстру права вимоги № 244 від 15.08.2023 року без підтвердження їх оплати не є достатнім доказом того, що право вимоги дійсно перейшло до наступного кредитора. Ненадання доказів реальності виконання договорів факторингу ставить під сумнів легітимність статусу Позивача як нового кредитора. У разі відсутності доказів оплати за відступлене право вимоги, таке відступлення може бути визнане судом таким, що не відбулося. Надані копія Витягу з Реєстру прав вимоги № 244 від 15.08.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (Копія Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 1) в Додатку 13 та Копія Витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 (Копія Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 1) не є належним доказами оскільки не мають дати та підписів уповноважених осіб. З наданих Витягів неможливо достеменно встановити чи відступалось право вимоги стосовно ОСОБА_1 та можливо існує необхідність витребування оригіналів договорів факторингу разом з всіма додатками та реєстрами. Вважає, що все вищенаведене має істотне значення для вирішення справи.

За вказаних підстав представник відповідача просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Володимирського міського суду Волинської області від 21.11.2025 у справі № 154/3497/25 та скасувати його.

17 березня 2026 року, через підсистему «Електронний суд», до суду надійшли заперечення представника позивача на заяву про скасування заочного рішення, в яких представник просила залишити вказану заяву без задоволення через її необгрунтованість та безпідставність, а заочне рішення Володимирського міського суду Волинської області від 21.11.2025 без змін.

Ухвалою суду від 23.03.2026 представнику відповідачки поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заява прийнята до провадження суду та призначено її розгляд по суті з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явилися, просили розглянути заяву про перегляд заочного рішення за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши заяву представника відповідачки про перегляд заочного рішення, заперечення представника позивача на вказану заяву, матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що заочне рішення підлягає скасуванню за наявності двох умов разом:

1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи першу умову для скасування заочного рішення судом встановлено наступне.

Представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, оскільки з 27.03.2023 перебуває за кордоном.

З таким твердженням представника відповідачки суд не погоджується з огляду на таке.

Так, згідно позовної заяви місце проживання відповідачки ОСОБА_1 позивачем вказано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією Управління «Центр надання адміністративних послуг» від 01.09.2025 № 1377/01-02/2-25, місце проживання відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно даних Реєстру територіальної громади, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт реєстрації відповідачки ОСОБА_1 за вказаною адресою не заперечується стороною відповідача.

Про дату та час судових засідань відповідачка повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу місця її реєстрації в порядку ст. 128 ч.7 ЦПК України, що в розумінні ЦПК України є належним повідомленням сторони по справі про дату та час судового засідання, але поштові відправлення були повернуті не врученими з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин.

Відповідно до чч.1,2,3,6,7 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про виклик до суду відповідачки в судове засідання, підтверджують належне повідомлення про розгляд справи судом, оскільки відповідають встановленому порядку виклику до суду.

Повідомлень про причини неявки, відзиву на позовну заяву або зустрічного позову, клопотань про відкладання розгляду справи, відповідачка до суду не подавала.

Щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою, можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення лише посилання представника відповідачки на те, що відсотки за кредитним договором нараховані поза межами кредитування та відсуні докази правомірності переходу права вимоги за кредитним договором, без посилання на нові докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Докази, які є у справі, вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

У спірній по справі ситуації суд виходить з того, що представником відповідача не надано доказів, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення.

Зазначені представником відповідачки обставини не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в частині першій ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів, які поза розумним сумнівом спростовують обґрунтування позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому заява представника відповідачки про перегляд заочного рішення та його скасування є необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим її слід залишити без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Зайця Олександра Володимировича про перегляд заочного рішення Володимирського міського суду Волинської області від 21 листопада 2025 року у цивільні справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачці та її представнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Лутай