Вирок № 135751731, 30.03.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 712/5664/24

Номер провадження 1-кп/712/255/26

30 березня 2026 Соснівський районний суд м. Черкаси:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченої - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22023250000000307 від 18.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Приморське, Кілійського району Одеської області, зареєстрованої та проживаючючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у спілкуванні із невстановленою особою жіночої статі, 21 вересня 2023 року, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, вела розмови, які глорифікувала осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.

Так, ОСОБА_7 у вказаний спосіб, перебуваючи в зазначеному місці, 21 вересня 2023 року о 11 год. 46 хв. 14 с. глорифікувала осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України розпочату у 2014 році. Зокрема, у фрагменті розмови: «…ты скажи вот спасибо, что ОСОБА_12 у руля, а не другой, если бы был какой-то другой, п*здец бы был Украине, вот так бы залетели, снесли бы с лица земли и улетели. Это вот скажите спасибо, что вот этот вот человек закона, законник полный, по закону и не хочет бомбить» ОСОБА_7 припускає, що за іншого керівництва «п*здец бы был Украине, вот так бы залетели, снесли бы с лица земли и улетели». Використовуючи складнопідрядні з`ясувальні речення з головною частиною «ты скажи вот спасибо, что», «Это вот скажите спасибо, что», які формально є спонукальними конструкціями (бо містять дієслова наказового способу), а в змістовому плані привертають, активізують увагу співрозмовника, ОСОБА_7 дякує за те, що ОСОБА_12 як «человек закона, законник полный» «по закону и не хочет бомбить». Вербалізований вигук «спасибо» як засіб «висловлення вдячності за зроблене добро, виявлену увагу і т. ін.» слугує маркером глорифікації ОСОБА_12.

У вказаному фрагменті розмови ОСОБА_7 містяться ознаки глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушення не визнала повністю та пояснила суду, що двоє її синів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та чоловік перебувають за кордоном з 2013. З синами вони спілкуються, вони можуть телефонувати їй один раз в день. Вони працюють, син ОСОБА_8 не служив, він проживає у Росії в м. Москва. Відносини з синами і чоловіком хороші. Роз`яснювальна робота з мешканцями села і з нею не проводилася. У неї брали телефон для огляду коли був обшук, і двічі коли вона була на ринку у м. Вілково. З чоловіком спілкується про дітей, внуків, про військову техніку не спілкуються. Військову форму, шеврони вона не розрізняє. У військовій формі вона сина ніколи не бачила, на фото пред`явленому прокурором обличчя її сина. Коли відбувається обстріл вона нікого не повідомляє. Війну розпочала Росія, вони напали на Україну, яку захищають українські солдати. Вона виїздить тільки у м. Вілково на ринок. На ринку військових вона не бачила. Начебто там є військова частина. Понтони пересуваються через річку. Їй знайомий ОСОБА_10 , це сусід її свекрухи. З домоловолодіння свекрухи видно АДРЕСА_2. Вона казала при перевірці, що її сини проживають в Росії. Вона не пам`ятає з ким розмовляла про обстріли с. Приморське. Буває чує обстріли, а буває ні. У вересні 2023 вона нічого не святкувала.

Вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 436-2 КК України підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-протоколом від 06.11.2023 за результатами проведення НСРД за кримінальним провадженням № 22023250000000307 від 18.08.20213, згідно якого проводилась негласна слідча дія стосовно ОСОБА_7 . В з розмові з невідомою жінкою, позначеною ОСОБА_11 остання зазначає « .. ты скажи вот спасибо, что ОСОБА_12 у руля, а не другой, если би был какой-то другой, пиздец бы был Украине, вот так бы залетели, снесли бы с лица земли и улетели. Это вот скажите спасибо, что вот зтот вот человек закона, законник полный, по закону и не хочет бомбить». Також вказує, що «В Одессе там на Моркзале в отель то прилетело. Сначала сказали, что там никого не было там это… А были там эти наємники!». «Украина же до сих пор находится в ссср. Вот нет уж документов у Украины», «Украина не вышла из состава ссср, поэтому у нее и границ». «Я вообще сейчас не понимаю, а чего вот ОСОБА_12 не поднимает эти документы, что нету Украины, нету республики Украины. Она в составе была сср. Вот ее нет, почему они не поднимают сейчас зти документи и бумаги, что Украина не вышла из состава ссс, поэтому у нее нету и границ». В розмові з ОСОБА_8 зазначає, що Пвошніки набирають харчі в магазині в борг, і не повертають (т.1 а.м.к.п. 25-31);

- рапортом старшого слідчого відділу УСБУ в Черкаській області, згідно якого в ході здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №22023250000000307, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 18.08.2023 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, 06.11.2023 на адресу слідчого відділу УСБУ в Черкаській області надійшли розсекречені матеріали протоколу за результатами проведення НСРД № 30/3726 від 06.11.2023 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому задокументовано висловлення здійснені останньою 21.09.2023 в яких вбачаються ознаки глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році. Вказане свідчить про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, а саме - глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році (т.1 а.м.к.п.81);

-висновком судового експерта від 01.04.2024 № 34/4, згідно якого у розмові, що зафіксована в аудіофайлі «аudio_20230920_215528», зміст якої відображено у протоколі за результатами проведення НСРД від 06.11.2023 № 3726 під назвою «Розмова від 20.09.2023 року 21 год. 55 хв. 28 с.», та у показах, зафіксованих у відеофайлі «82150001» у ході додаткового допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 15.01.2024, брала участь одна особа. Слова і фрази, які належать цій особі у зазначеній розмові, позначені індексом « ОСОБА_15 »; розмова на аудіофайлі закінчується словами у вказаному протоколі: « ОСОБА_16 - специалист!.. - ...Ооооооой.». У розмові, що зафіксована в аудіофайлі «аудіофайлі _20230921_114614», зміст якої відображено у протоколі за результатами проведення НСРД від 06.11.2023 № 3726 під назвою «Розмова від 21.09.2023 року 11 год. 46 хв. 14 с.», та у показах, зафіксованих у відеофайлі «82150001» у ході додаткового допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 15.01.2024, брала участь одна особа. Слова і фрази, які належать цій особі у зазначеній розмові, позначені індексом «О.». (т.2 а.м.к.п.2-13).

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, стороною обвинувачення, згідно обвинувального акту, судом був допитаний спеціаліст ОСОБА_17 , яка надала суду роз`яснення щодо її висновку спеціаліста на запит УСБУ в Черкаській області від 07.11.2023 (який був оголошений в судовому засіданні) і вказала, що висновок спеціаліста відповідає вимогам чинного законодавства., і вона опрацювала матеріали, які стосуються ключових понять глорифікації, виправдовування, заперечення. Висновок був зроблений два роки тому, наразі вона особисто вже набула досвіду. Особа в аналізованих фрагментах виправдовує збройну агресію рф. Наявна маніпуляція у формі маніпулятивного протиставлення. Особа заперечує факт існування України як незалежної держави, фактом відсутності відповідних документів, маніпуляція юридичної термінології. З погляду філолога вона також бачить фальсифікацію. Вона філолог української мови, не є юристом, експертом в галузі кримінального права. Досліджені матеріали надані російською мовою та українським суржиком. Існують розбіжності між граматикою української та російської мови. У неї кваліфікація «українська мова та література». У неї диплом 1988року спеціаліста, в додатку до диплома є російська мова та література. На той час, ще не було фахівця тому залучали її до дослідження, в 2022 і 2023 робили часто дослідження семантико-текстуальні. Вона не має упередженого ставлення до російської мови, вона оцінює тільки текст. Вона говорить суто про мовні чинники. Психологічні чинники вона не приховувала просто це не її аспект. Коли їх долучали до таких досліджень було значено, що вони як філологи роблять висновок, але цей висновок залучають на етапі оголошення підозри, а далі вони не втручаються. При дослідженні вони використовували методи, які використовуються у мовознавстві, ознайомилися із наданими матеріалами, протокол огляду, постанова про призначення дослідження, супровідний лист і визначено хто проводив. Потім опрацьовували літературу, формулювання термінів і суто лінгвістичні методи, саме описовий метод, метод узагальнення. Якщо брати фрагменти надані на дослідження то вони маленькі. Кількісно довести перевагу виправдовувальної лексики можливо. Є методи кількісних показників, але мова є мова. Тоді вони робили сематику текстового дослідження. Вона не заперечує інше побачення цих фраз, гіпотетично це можливо. В тексті є обов`язково контекст. В наданому на дослідження тексті був контекст. Верифікація це прославляння її можна визначити через слово «спасибо». Прославляння це можуть бути дієслова, які вказують на це, подяка передбачає піднесення людини. Епітитів в тексті ОСОБА_7 не має. Коли порівнюється двоє людей то одній надається перевага. Якщо особа каже «добре, що не інший» це прославляння -верифікація. На той час вона зробила такий висновок, зараз вона заглиблювалася більше, враховувала маніпулятивні моменти. Якщо якісь моменти викликають сумніви, можна залучити інших фахівців. Вона не експерт, філолог. На побутовому рівні і той текст який надавався вона вважає, що справилася . Якби у неї запитали, вона б сказала, що не хоче робити це дослідження. Час для дослідження залежить від наданого матеріалу. Фраза «в Одесу прилетело в отель» мабуть прочитала в протоколі, а аудіо запис не прослухала. Об`єктом дослідження був текст. Тимчасова окупація України з 2014року. Вона сприймає тимчасово окуповані території не тільки з 2014, а і з 2022. Вона б зараз сказала виправдання агресивних дій рф стосовно фрази «..что Украина не вышла из состава ссср, поэтому у нее нету и границ».

Крім того, судом на підтвердження вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, досліджені інші письмові матеріали, як докази, надані стороною обвинувачення, які на думку суду не несли ніякої доказової бази.

Під час судового слідства були досліджені перелічені вище документи, допитаний спеціаліст. Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення. Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні семантико-текстуальна лінгвістична експертиза не проводилась та не призначалась. Крім того, сторони кримінального провадження не заявляли клопотань з цього приводу. Разом з тим, суд вважає, що з урахуванням змісту інформації фрагментів розмови, що зафіксовані в аудіофайлах, зміст яких відображено у протоколі за результатами проведення НСРД від 06.11.2023, згідно якого проводилась негласна слідча дія стосовно ОСОБА_7 , спеціальні знання в галузі лінгвістики не потрібні, а відтак призначення лінгвістичної експертизи у даному кримінальному провадженні, по вищевказаному епізоду обвинувачення, не є обов`язковими в розумінні ст. 91-94 КПК України, тому суд самостійно в змозі надати оцінку наявним доказам без проведення лінгвістичної експертизи по вищевказаному епізоду. Суд не погоджується з твердженнями захисників, щодо недопустимості доказу - висновку судового експерта від 01.04.2024 № 34/4, у зв`язку з неможливістю допиту експерта, вважає, його таким, що відповідає вимогам закону, є вмотивованим, зрозумілим та узгоджується з іншими доказами у справі.

Суд звертає увагу, що сторона захисту не вказує, що їй не зрозуміло у висновку експерта, що потребує роз`яснення; 2) щодо з`ясування питань у експерта ОСОБА_18 , а саме: методики дослідження - методика експертом зазначена на 2 сторінці експертизи № 34/4; 3) щодо можливих похибок у висновках та інших важливих питань - це взагалі є недоречним, адже повторна експертиза не проводилася та в сторони захисту відсутні докази наявності будь-яких порушень допущених експертом; 4) щодо проведення експертизи Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (далі - ІСТЕ СБУ), СБУ є державною спеціалізованою експертною науково-дослідною установою, яка здійснює наукову, науково-технічну, науково-організаційну, судово-експертну діяльність, виконує функції експертної служби СБ України, забезпечує виготовлення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ) і спеціальної техніки та бере участь у їх впровадженні. Відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 24.12.2014 року № 855 «Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційну комісію Служби безпеки України та атестацію судових експертів» Центр судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ може проводити 51 вид судових експертиз за 115 експертними спеціальностями, зокрема: відео-, звукозапису. Тобто, між слідчими, що призначають проведення судових експертиз та експертами не може бути конфлікту інтересів, а щодо призначення в ту чи іншу установу - слідчий вирішує самостійно вказане питання в порядку ст. 40 КПК України. Експерт у висновку № 34/4 надав чіткі і конкретні висновки на запитання слідчого викладені у постанові про призначення судової експертизи.

Тож, враховуючи вищевикладене, при встановлених обставинах, оцінюючи дослідженні докази, суд не бере до уваги:

-протокол за результатами проведення НСРД за кримінальним провадженням № 22023250000000307 від 06.11.2023, оскільки отримана інформація ніяким чином не підтверджує винуватість обвинуваченої: «… ОСОБА_7 телефонують абоненти чоловічої статі, жіночої статі, які спілкуються на побутові теми…» (т.1 а.м.к.п. 32-34);

-висновок спеціаліста, складений доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики ЧНУ ім. Богдана ОСОБА_19 , на запит УСБУ в Черкаській області від 07.11.2023, як і її роз`яснення надані в суді, оскільки згідно з частиною 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тобто обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені на підставі доказів, отриманих з цих джерел, зокрема, висновків експерта. Тобто, в розумінні вимог ст. 84 КПК України висновок спеціаліста, який складений доктором філологічних наук, не може бути доказом, покладеним в основу обвинувального вироку.

З цих же підстав, суд не приймає до уваги і покази спеціаліста ОСОБА_17 .

Тому суд погоджується з доводами захисників, що висновок спеціаліста від 07.11.2023 та його покази, надані в судовому засіданні, не є доказом винуватості ОСОБА_7 .

Всі інші вище перелічені докази, на думку суду є належними допустимими та в судовому засіданні вина обвинуваченої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2 КК України, суд оцінює критично та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності, виходячи з наступного.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_7 своїми протиправними діями вчинила злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, що свідчить про її підвищену суспільну небезпечність. На переконання суду, обвинувачена не могла не усвідомлювати тих подій, які відбувалися в Україні, зокрема, з початком 24 лютого 2022 року повномасштабної збройної агресії рф проти України та українського народу в цілому, коли ЗМІ, соціальні мережі й мобільні месенджери були переповнені інформацією щодо численних злочинів країни-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ. Не проявляючи жодних сентиментів, емпатії та співчуття через масову загибель як військовослужбовців, що стали на захист своєї Батьківщини, так і мирного населення, жінка вела розмови, із змісту яких прославляла осіб, які її здійснювали збройну агресію росії, метою якої є намагання знищити Україну як державу. Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, і виключає з фабули обвинувачення виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої в 2014 році, як таку що не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Також, органами досудового розслідування ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у спілкуванні із невстановленою особою жіночої статі, 26 вересня 2023 року, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, вела розмову, у якій повторно виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України.

Так, ОСОБА_7 у вказаний спосіб, перебуваючи в зазначеному місці, 26 вересня 2023 року о 15 год. 55 хв. 00 с., діючи повторно, виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України, мотивуючи це тим, що «Украина же до сих пор находится в ссср. Вот нет уж документов у Украины», «Украина не вышла из состава ссср, поэтому у неё нету и границ». ОСОБА_7 заперечує факт існування України як незалежної держави, пояснюючи це відсутністю документів та офіційно підтверджених кордонів: «Я вообще сейчас не понимаю, а чего вот ОСОБА_12 не поднимает эти документы, что нету Украины, нету республики Украины. Она в составе была ссср. Вот её нет, почему они не поднимают сейчас эти документы и бумаги, что Украина не вышла из состава ссср, потому у неё нету и границ».

У вказаному фрагменті розмови ОСОБА_7 містяться ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.

Вищевказані дії, стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 436-2 КК України, - виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчинене повторно.

Суд вважає, що обвинувачення намагається будувати своє обвинувачення на ймовірних висловлюваннях ОСОБА_20 в побутовій розмові 26 вересня 2023 року, в якій вона, реагуючи на емоційну тему війни, заявляє наступне:

"… до сих пор находится в СССР. Нет же документов украинских, Украины",

"Я вообще щас не понимаю - а чего ОСОБА_12 не поднимает эти документы, что нет Украины? Нету Республики Украины, она в составе была СССР. Тут её нет - почему они не поднимают сейчас эти документы, бумаги, что Украина не вышла из состава СССР. Потому у неё и нету границ".

На думку обвинувачення, ці слова свідчать про (1) виправдовування, (2) визнання правомірною та (3) заперечення тимчасової окупації частини території України. Однак юридичний аналіз спростовує цю кваліфікацію.

По-перше, як і з попереднім епізодом в цьому епізоді відсутня об`єктивна сторона інкримінованого злочину. Однак не лише через невстановлення публічності висловлювань, але й через відсутність тих дій, які законодавець після 2014 року вкладає у зміст "виправдовування", "визнання правомірною" або "заперечення" "тимчасової окупації частини території України."

Як випливає зі змісту ст. 436-2 КК, об`єктивна сторона злочину полягає не в будь-якому висловлюванні помилкової думки, а у здійсненні саме інформаційного впливу на аудиторію з метою формування у неї переконання, що тимчасова окупація частини території України, яка розпочалась з подій у лютому 2014 року, є виправданою, правомірною або такою, що не мала місця.

Натомість у цьому епізоді зафіксована приватна побутова розмова, під час якої висловлюються помилкові судження щодо подій набуття Україною незалежності у 1991 році та радянського минулого держави. Ці висловлювання не містять аргументів на легітимацію або заперечення окупації частини території України з 2014 року.

Також обвинувачення не надало жодного належного доказу, що ця розмова велася в публічному просторі або була поширена іншим особам з наміром впливу на громадську думку. Вона, якщо і мала місце, має ознаки приватної побутової бесіди, що не підлягає кримінально-правовій оцінці.

За таких обставин відсутній не лише публічний характер дій, але й сама сутність об`єктивної сторони злочину, яка в умовах збройної агресії після 2014 року передбачає активне формування або поширення наративів, спрямованих на виправдення чи заперечення агресії та окупації частини території.

Також в висловлюваннях відсутні ознаки виправдовування, визнання правомірною чи заперечення тимчасової окупації частини території України. Слова ОСОБА_7 не є твердженням правового характеру, не містять заяв про правомірність чи легітимність окупації. Вона говорить не про право, а про документи, про відсутність розуміння, "чому не піднімають ці документи". Це не твердження правового характеру, це питання, сумніви, рефлексії, які демонструють заплутаність, необізнаність, імовірно навіяну дезінформаційними наративами та стосуються подій набуття Україною незалежності в 1991 році, а не оцінки подій 2014 року чи пізніше. Фрази є емоційними, неструктурованими, у формі питань та сумнівів, а не декларацій або пропаганди.

Відсутня і суб`єктивна сторона злочину. Відповідно до ст. 436-2 КК такі дії вважаються кримінально караними лише у разі наявності прямого умислу, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх висловлювань, перебдачає їх потенційний вплив на суспільну свідомість та бажає настання певних наслідків, як то спотворення фактів щодо тимчасової окупації частини території України. Натомість сторона обвинувачення не довела, що ОСОБА_21 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх висловлювань або мала прямий умисел на заперечення окупації. Відсутні будь-які ознаки цілеспрямованої діяльності, наміру, мотиву чи усвідомлення наслідків. Питання, які вона ставить, навпаки, свідчать не про переконання, а про нерозуміння.

На це вказує і ОСОБА_22 у своєму другому висновку, зазначаючи, що

"змістовно-смисловий аналіз комунікацій, зафіксованих на цьому файлі, свідчить про обговорення теми, в якій співбесідниці під час застілля оперують помилковими тезами, що свідчить радше про ступінь їх незнання, аніж про свідомі заклики до невизнання існування держави Україна в міжнародно визнаних кордонах" (п. 132). "аналіз звукозапису не дає підстав для твердження, що ОСОБА_7 має психологічні установки, які виправдовують, визнають правомірною або заперечують тимчасову окупацію частини території України. У розмові не згадується підтримка тимчасової окупації або заперечення української територіальної цілісності. Навпаки, розмова обертається навколо обговорення радянського минулого України та через це - поточного правового статусу країни" (п. 134). "такі висловлювання свідчать про емоційну реакцію на політичну ситуацію та можуть бути викликані стресом, страхом або гнівом, пов`язаним з війною. Висловлювання супроводжуються емоційними оцінками («какой бардак», «ужас»), але не підкріплюються логічними аргументами" (п. 136).

За таких обставин відсутній склад суб`єктивної сторони інкримінованого діяння, а отже відсутній і сам злочин.

Зміст ст. 436-2 КК не охоплює хибні, приватні або дезорієнтовані висловлювання. Кримінальне право не карає за заблудність, нерозуміння або емоційну реакцію на війну. Кваліфікація злочину не можу грунтуватися на фрагментарних репліках без контексту, без доказів поширення, без доказів умислу. Стаття 436-2 КК криміналізувала конкретну публічну діяльність, спрямовану на підрив національної безпеки. А в цій розмові, як зазначає психолог ОСОБА_22 , маєм прояв емоцій, страху та дезорієнтації.

В даному випадку, оскільки семантико-текстуальна лінгвістична експертиза не проводилась, суд не може по вказаному факту самостійно надати оцінку наявним доказам без проведення лінгвістичної експертизи, а висновок спеціаліста ОСОБА_17 , на запит УСБУ в Черкаській області від 07.11.2023, як і її роз`яснення висновку, суд визнав неналежним доказом, і таким що неможна брати до уваги.

Таким чином, обвинувачення не змогло довести склад злочину за ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що їй достеменно було відомо про введення на всій території України воєнного стану, виник спільний з ОСОБА_23 кримінальний протиправний умисел, направлений на здійснення за попередньою змовою групою осіб активних дій з метою надання інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам, інформації про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, інформація про що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу із ОСОБА_7 , ОСОБА_23 перебуваючи у невстановленому місці на території рф, в період часу з 12.08.2023 по 02.11.2023, маючи злочинний умисел, направлений на здійснення збору інформації про рух, пересування та розташування сил та засобів ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою подальшого її надання державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам, при цьому усвідомлюючи, що збір та передача вказаних відомостей матиме наслідком нанесення збройними формуваннями рф вогневого ураження із застосуванням засобів невибіркової дії по відповідним місцям зосередження сил оборони України, за невстановлених обставин часу та місця, але не пізніше 12.08.2023, за власною ініціативою вступив у зв`язок з ОСОБА_24 , якого вважав надійним, авторитетним та беззаперечним представником «днр», оскільки останній з липня 2014 року брав участь у терористичній організації «днр», як заступник начальника «народної міліції днр» та прес-секретар «народної міліції донецької народної республіки», яка діє у складі збройних формувань рф. У період вересня - листопада 2023 року, перебуваючи у родинних зв`язках ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_23 , який перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, на прохання останнього збирала та передавала йому інформацію про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань у Ізмаїльському районі Одеської області з метою її послідуючого поширення ОСОБА_23 (передачі) державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам. Обговорення деталей вчинення злочину та безпосередньо передача інформації про переміщення, рух та розташування ЗСУ між ОСОБА_23 та ОСОБА_7 здійснювалось висловлюваннями вголос із використанням невстановленого в ході досудового розслідування каналу зв`язку у моменти перебування останньої за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої передачі такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, а саме: - 20.09.2023 о 21 год. 55 хв. ОСОБА_7 передала ОСОБА_23 інформацію про місце ворожої атаки та її наслідок на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області. В свою чергу, ОСОБА_23 цього ж дня о 22 год. 02 хв. перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, з використанням власного профілю з логіном « ОСОБА_25 » соціальної Інтернет-мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом написання особистих повідомлень, передав ОСОБА_24 на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену інформацію з вимогою повторення обстрілу. Вказана територія в період часу з 17.09.2023 по 21.10.2023 піддавалася ворожим обстрілам. - 26.09.2023 о 20 год. 46 хв. ОСОБА_7 передала ОСОБА_23 інформацію про переміщення підрозділів ЗСУ, в тому числі іноземних військових представників на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області, який цього ж дня о 21 год. 38 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, з використанням власного профілю з логіном « ОСОБА_25 » соціальної Інтернет-мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом написання особистих повідомлень передав ОСОБА_24 на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену інформацію. Вказана територія в період часу з 26.09.2023 по 21.10.2023 піддавалася ворожим обстрілам. - 21.10.2023 о 20 год. 04 хв. ОСОБА_7 передала ОСОБА_23 інформацію про переміщення підрозділів ГУР Міністерства оборони України, на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області, який цього ж дня о 20 год. 21 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, з використанням власного профілю з логіном « ОСОБА_25 » соціальної Інтернет-мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом написання особистих повідомлень, передав ОСОБА_24 на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» ОСОБА_26 зазначену інформацію із зазначенням напрямку переміщення підрозділів ГУР Міністерства оборони України. Зазначена інформація ОСОБА_23 , який перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, 22.10.2023 о 14 год. 14 хв. з використанням облікового запису в Інтернет-месенджері «Telegram» з ідентифікатором НОМЕР_1 , повторно передана у особистому повідомленні ОСОБА_24 в акаунт месенджеру «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_11. Вказана територія в період часу з 21.10.2023 по 11.11.2023 піддавалася ворожим обстрілам. 30.10.2023 о 14 год. 41 хв. ОСОБА_7 передала ОСОБА_23 інформацію про місце розміщення підрозділів ЗСУ, із зазначенням даних на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області. В свою чергу ОСОБА_23 02.11.2023 о 22 год. 16 хв. перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці на території рф, з використанням облікового запису в Інтернет-месенджері «Telegram» з ідентифікатором НОМЕР_1 , передав у особистому повідомленні ОСОБА_24 в акаунт месенджеру «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_11 вказану інформацію, при цьому зазначивши точні координати. Інформація про розташування ЗСУ та інших військових формувань на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області у період з 01.08.2023 по 03.11.2023 у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалася. ОСОБА_7 завідомо знаючи, що інформація про місця дислокації особового складу та військової техніки підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань передається державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_23 , умисно поширювала інформацію про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, що надало можливість нанесення ударів по вказаним місцям дислокації. Правова кваліфікація інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_27 за ч. 3 ст.114-2 КК України, а саме: поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, інформація про що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам. Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.114-2 КК України, стороною, обвинувачення обґрунтовувалась наступними доказами, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом.

- допитаний свідок ОСОБА_28 , який показав, що працює в Державній прикордонній службі ВКС Вілково з 2000року, з 2021 працює заступником начальника острова Зміїний. У них наявне стрілецьке озброєння, засоби переміщення це транспортні засоби колісні, також їх доставляє морська охорона. Річку Дунай забезпечують охороною малими прикордонними катерами. Місто несення служби від Ізмаїлу- Келія до дамби озера. ОСОБА_29 входить до міста несення служби та на окраїні села були підрозділи ДПСУ, на початку 2022 перебували у с. Приморське. Переміщення транспортних засобів здійснюється між Вілково-Келія-Ізмаїл.

Однак, аналізуючи (оцінюючи) показання допитаного вказаного вище свідка, суд вважає, що вони по своїй суті та змісту, не є доказами які підтверджують вину обвинуваченої особи, як зазначав прокурор.

Також, на підтвердження доводів, викладених в обвинувальному акті, прокурором в судовому засіданні досліджувались письмові матеріали, а саме: - витяг з ЄРДР номер кримінального провадження 22023250000000307 від 18.08.2023, згідно якого громадянин України ОСОБА_30 в умовах воєнного стану за попередньою змовою разом з іншими невстановленими особами поширює інформацію про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України (т.1 а.м.к.п. 1); - рапорт заступника начальника відділу КІБ Управління СБ України в Черкаській області від 17.08.2023, з якого вбачається, що у ході перевірки отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_23 , перебуваючи на території російської федерації, використовуючи власні зв`язки на території України, які ймовірно знаходяться в районі населеного пункту Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, здійснює збір інформації щодо місць дислокації, базування та перебування військової техніки й військовослужбовців ЗС України. Після отримання необхідних відомостей ОСОБА_23 , з використанням власної сторінки у соціальній мережі "Вконтакте" з логіном " ОСОБА_25 ", відправляє отримані дані громадянину України - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (наразі позиціонує себе, як військовий та політичний експерт, в минулому "прес-секретар народної міліції днр"). Крім того, відомо, що ОСОБА_24 з метою отримання відомостей про місця дислокації ЗС України використовує власну сторінку в соціальній мережі "Вконтакте" з логіном " ОСОБА_31 " та телеграм-акаунт з логіном " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".Таким чином, у діях ОСОБА_23 та його невстановлених, на даний час, зв`язків, які ймовірно знаходяться у районі населеного пункту Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, вбачаються ознаки вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 114-2 КК України "Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам" (т.1 а.м.к.п.7);

- акт огляду від 17.08.2023, згідно якого здійснено огляд персональної сторінки в соціальній мережі «Вконтакте» під назвою « ОСОБА_31 », яка належить військовому експерту, колишньому заступнику начальника т.зв. "народної міліції днр, пресс-секретарю народної міліції днр" ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_4 , його біографію, яка міститься на Інтернет- ресерсі "Вікіпедіа" та Інтернет-ресурс "Миротворець", де містяться відомості про те, що вказана особа перебуває у розшуку СБ України за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 147 КК України. Крім того, було здійснено огляд персональної сторінки в соціальній мережі "Вконтакте" громадянина України ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.м.к.п.8-11);

- інформація начальника відділу КІБ УСБУ в Черкаській області від 09.09.2023, згідно якої встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_23 входять: батько ОСОБА_32 , мати ОСОБА_7 , брат ОСОБА_33 , брат ОСОБА_34 (т.1 а.м.к.п. 12);

- інформація начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо розташування (в тому числі тимчасово) та/або переміщувались підрозділи ЗС України в період з 01.08.2023 по 25.09.2023, відповідно до розпорядження військового коменданта Одеської області від 14.10.2023 №ВСП/К/20, військовим комендантом Ізмаїльського району та АДРЕСА_1 надано лист відповідь №2/6534 від 16.10.2023 з наступною інформацією: за географічними координатами ІНФОРМАЦІЯ_12 розташовувались підрозділи в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 ; за географічними координатами ІНФОРМАЦІЯ_14 підрозділи в/ч НОМЕР_4 ;за географічними координатами ІНФОРМАЦІЯ_13 про розміщення будь яких підрозділів інформація відсутня (т.1 а.м.к.п.15);

- лист начальника Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.11.2023, з якого вбачається, що в Управлінні стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, опрацьовано у межах компетенції запит на отримання інформації в рамках досудового розслідування у кримінальному проваджені № 22023250000000307 від 18.08.2023. За результатами розгляду порушених у запиті питань: інформація про розташування та/бо переміщення підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань за координатами: ІНФОРМАЦІЯ_15 у період з 20.10.2023 по 27.10.2023 або в будь-який інший час у відкритому й будь-якому іншому доступі та формах на офіційних сторінках Управління в соціальних мережах "Фейсбук", "Твіттер", ''Інстаграм" та на офіційному вебсайті ЗС України не розміщувалась, та офіційними представниками Управління не висвітлювалась. Будь-яке поширення інформації офіційними каналами комунікації у соціальних мережах здійснюється із суворим дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту відомостей (інформації) з обмеженим доступом, а також відповідних наказів, розпоряджень та директив Міністерства оборони України, Головнокомандувача ЗС України та Генерального штабу ЗС України (т.1 а.м.к.п.20);

- інформація начальника Південного територіальною Управління Військової служби щодо розташування (в тому числі тимчасового переміщення) підрозділів ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, в період з 20.10.2023 по 23.10.2023, відповідно до інформації командирів підрозділів за наступними географічними координатами: ІНФОРМАЦІЯ_16, підрозділи ЗСУ та інші формування не розташовувались. Однак в районі від 400 - 500 метрів до координат перебувають підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_8 . Також, у період з 20 по 23 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Вилкове та Приморське Ізмаїльського району Одеської області здійснювалось переміщення особового складу підрозділів ЗСУ. Фактів обстрілів (влучань) по складам сил оборони України в районі населеного пункту Вилкове та Приморське Ізмаїльського району Одеської області у період часу із 20 по 23 жовтня 2023 року, не було, однак було відпрацювання підрозділами сил оборони по БПЛА «Шахід-136» (т.1 а.м.к.п.21);

- протокол за результатами проведення НСРД за кримінальним провадженням № 22023250000000307 від 18.08.20213, згідно якого знято інформацію з електронних інформаційних систем, зареєстрований за номером НОМЕР_6 , який користується ОСОБА_7 переписка з користувачем sergrjrusskij94, переслано фото, знімок не чіткий (т.1 а.м.к.п. 35-40);

- протокол за результатами проведення НСРД за кримінальним провадженням № 22023250000000307 від 18.08.20213 та додатками до нього, згідно якого знято інформацію з електронних інформаційних систем, а саме з сторінки в соціальній мережі «вконтакте» з логіном « ОСОБА_25 » та «Telegram» стосовно громадянина України ОСОБА_23 , згідно яких зафіксовано листування вказаного користувача з представником НЗФ днр « ОСОБА_31» (т.1 а.м.к.п. 42-69);;

- протокол обшуку від 08.11.2023, згідно якого в результаті обшуку, проведеного в будинку АДРЕСА_1 де виявлено мобільний телефон «Samsung Galaxy» та системний блок (ПК) (т.1 а.м.к.п. 106-110);

- протокол огляду від 07.12.2023, згідно якого був здійснений вхід до мережі Інтернет за допомогою програми-браузера. У ході огляду за допомогою програми «Ножиці» виготовлені знімки екрану комп`ютера, які долучені до цього протоколу у вигляді таблиці зображень. У ході огляду встановлено: На стартовій сторінці браузера у меню додатки обрано «Карти» (Зображення № 1), після чого здійснено перехід на сайт. У пошуковій стрічці введено ключові слова «Приморське Ізмаїльський район» та вибрано єдиний варіант із запропонованого списку (Зображення № 2). Після «перекидання» системою на вказаний населений пункт обрано прошарок карти «Супутник». Серед інформації про населений пункт зазначено: «Швидкі факти Приморське - село Вилківської міської громади в Ізмаїльському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1895 осіб. Найпівденніший курорт Бессарабії» (Зображення № 3). Крім цього, введено координати, які були передані ОСОБА_23 представнику т.зв. «лнр» ОСОБА_48, а саме:- 45.414092,29.557672 - система видала лісопосадку на березі затоки Бузунчук (Зображення № 7);-45.555723,29.602817 - система видала прибережну зону озера Сасик (Кундук), поруч із с. Приморське, Ізмаїльського району Одеської області (Зображення № 8);45.522965,29.639243 - система видала будівлю, що розташована поруч із вулицею Морською в с. Приморське, Ізмаїльського району Одеської області (Зображення № 9) та інші ( т.1 а.м.к.п. 137-159);

- протокол огляду від 12.03.2024, згідно якого здійснено огляд інтерент-сторінки квазідержавного утворення т.з.в. «ДНР» в роздіді « Законодательство» знайдено «Указ Главы Донецкой Республики № 121 от 05.05.2016 года « О награждении» де серед нагороджуваних є ОСОБА_35 зазначеному указі зазначено, що ОСОБА_36 займає посаду заступника командира військової частини НОМЕР_7 . В розділі «Документы» « Указы Главы ДНР» (т.2 а.м.к.п. 29-48);

- інформація про особу ОСОБА_37 (т.2 а.м.к.п 52-54);

- протокол огляду від 13.03.2024, згідно якого здійснено огляд ресурсів, а саме «Телеграм» з назвою « ОСОБА_38 ». В описі каналу вказано, що особа, яка володіє інформацією щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ може надсилати її в приватні повідомлення аканту. На персональній сторінці публікується інформація від ОСОБА_39 про події на лінії зіткнення, здійснюється їх детальний огляд та аналітика (т.2 а.м.к.п. 59-69);

- протокол огляду від 18.03.2024, згідно якого здійснено огляд Інтернет-ресурсів, виявлено інформацію « Наслідки нічної атаки на Одещину…» (т.2 а.м.к.п. 71-75);

- протокол огляду від 05.04.2024, згідно якого оглянуто інтернет-сторіну російського інформаційного ресурсу, виявлено фотозображення ОСОБА_23 у військовій формі (т.2 а.м.к.п. 79-83)

Вказані вище документи не викликають сумніву у суду, вони підтверджують встановлені обставини провадження, однак не спростовують пояснень обвинуваченої (в частині не визнання нею вини) та не доводять винуватість останньої в інкримінованому діянні.

Крім того, судом досліджені письмові матеріали, надані стороною захисту, а саме:

-журнали документування від 22.08.2024, які зокрема містять інформацію щодо оприлюднення на офіційному сайті Державної прикордонної служби України (ДПСУ) (https://dpsu.gov.ua/) інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_3 ), зокрема: на ділянці кордону, яка охоплює Вилкове, діють публічно згаданий відділ прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", прикордонна застава "Острів Зміі?нии?", а також прикордонна комендатура швидкого реагування, зазначено 17 пунктів пропуску, серед яких "Вилкове", "Кілія" та "Усть-Дунайський морський торговельний порт" (м. Вилкове) - як місця діяльності прикордонних підрозділів; публікації з соціальних мереж;

-висновок експерта № 1 від 12.07.2024, згідно якого, висновки, які містяться в висновку спеціаліста на запит Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 07.11.2023 року, підготовленому доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики ОСОБА_17 у відповідь на Постанову про призначення семантико-тєкстуального дослідження від 07.11.2023 року, є необгрунтованими з підстав, вказаних вище в дослідницькій частині в розділі IV «Дослідження» цього експертного висновку. Виявлені зауваження можуть бути підставою для проведення повторної експертизи з дотриманням вимог повноти дослідження, опису процесу дослідження та отриманих результатів дослідження, а також висновків та обґрунтувань відповідей на поставлені питання;

- висновок експерта № 2 від 15.07.2024, згідно якого в наданих експерту-психологу матеріалах (окремо або у їх сукупності) не містяться підстави для твердження про наявність психологічної установки у ОСОБА_7 проти посадових осіб органів державної влади України, у зв`язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних Сил України та інших у творених відповідно до законів України військових формувань, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснювали комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії рф. В наданих Експерту-психологу матеріалах (окремо або у їх сукупності) не містяться підстави для твердження про наявність у ОСОБА_40 психологічних установок відносно виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікаціяї осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України. Надані Експерту-психологу матеріали негласних слідчих (розшукових) дій свідчать про вибірковість відображення в них лише окремих розмов за участі ОСОБА_7 . Така вибірковість справляє навідну дію і виливає на формування упередженості щодо тлумачення змісту висловлювань ОСОБА_7 в контексті питання 2. В наданих Експерту-психологу матеріалах (окремо або у їх сукупності) не містяться психологічні ознаки будь-якої змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_23 або іншою невстановленою особою, в тому числі, з метою заподіяння шкоди суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, інформаційній безпеці України, поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості.В наданих Експерту-психологу матеріалах (окремо або у їх сукупності) відсутні психологічні ознаки наявності у ОСОБА_7 кримінального протиправного умислу або корисливого мотиву відносно поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, в тому числі, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням. На підставі наданих Експерту-психологу матеріалів (окремо або у їх сукупності) неможливо стверджувати, що дії ОСОБА_7 можуть бути охарактеризовані як збір інформації з метою подальшої її передачі ОСОБА_23 або іншій невстановленій особі;

-висновок експерта від 23.08.2024 № 70/24, згідно якого гадані для дослідження аудіофайли ймовірніше за все зафіксовані за допомогою технічного засобу, розповсюджуваного під брендом Samsung під керуванням ОС Android версії 12. Дати створення та внесення останніх змін до наданих для дослідження аудіо файлів не відповідають закодованим в іменах цих файлів і, ймовірніше за все, наступні:

- файл звукозапису на ім`я ОСОБА_41 : 2023:09:14 11:50:18;

- файл звукозапису на ім`я audio_20230915 145533.mp4: 2023:09:14 11:55:18.

Аналіз формулювання з урахуванням всієї статті 114-2 КК дозволяє зробити висновок про обов`язок прокурора довести наступні елементи щодо кожного з чотирьох епізодів за цією статтею: має місце поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України та

інших утворених відповідно до законів України військових формувань;поширена інформація є достатньою для ідентифікації ЗСУ та інших військових формувань на місцевості; ОСОБА_7 діяла з прямим умислом, поширюючи таку інформацію; існує попередня змова між ОСОБА_7 та іншою особою; ОСОБА_7 діяла з метою передачі інформації про ЗСУ та інші військові формування державі, що здійснює збройну агресію проти України, та її представникам.

На підставі представлених стороною обвинувачення доказів та доказів сторони захисту, суд вважає, що в цілому та щодо кожного з епізодів за цієї статтею окремо, прокурор не зміг довести повного складу злочину.

При оцінці цих доказів, суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Подані письмові докази прокурором, достовірно не підтверджують вину обвинуваченої, враховуючи встановлені обставини цього кримінального провадження.

Щодо "злочинного умислу" та змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_23 :

-по-перше, обвинувачення не довело, що ОСОБА_7 діяла з усвідомленням наслідків своїх дій і мала конкретну мету - передачу інформації державі-агресору або її представникам;

-по-друге, відсутні докази, які б підтверджували наявність попередньої змови чи спільних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_23 , спрямованих на передачу інформації.

Щодо "поширення інформації" про ЗСУ та інші військові формування: немає жодних конкретних доказів того, що ОСОБА_7 свідомо збирала з метою поширення інформацію про переміщення, рух та розташування ЗСУ чи інших військових формувань з метою її передачі. Для того, щоб стверджувати, що ОСОБА_21 "зібрала інформацію" спеціально й передала її Басуріну через ОСОБА_42 , має бути прямий ланцюг: ОСОБА_15 отримала дані (умисно/за завданням) > передала ці дані ОСОБА_43 переказав ці дані далі.

Із прослуханих в судовому засіданні аудіо файлів чітко вбачається, що ОСОБА_21 не збирала даних, не передавала "результат розвідки" чи "координати", а говорила про випадкові речі (побут, рибалок, слухи про "прильоти").

У наведеному формулюванні обвинувачення не встановлено чіткий причинно-наслідковий зв`язок між передачею інформації ОСОБА_7 ОСОБА_23 20.09.2023 року та обстрілами, які тривали з 17.09.2023 по 21.10.2023.

Згадка про ворожі обстріли території Вилківської міської громади за період понад місяць не доводить, що ці обстріли відбулися саме внаслідок повідомлення ОСОБА_23 . ОСОБА_24 , тим більше після 20.09.2023.

Для встановлення вини обвинуваченої необхідно продемонструвати конкретні докази того, що розмова дійсно спричинила або суттєво вплинула на ворожі обстріли. Відсутність таких доказів у матеріалах справи свідчить про те, що обвинувачення спирається на припущення, а не на об`єктивні факти.

Таким чином, суд вважає, що монолог ОСОБА_20 носить переважно побутовий характер і не містить ознак свідомого збору або передачі військових (чи будь-яких спеціальних) даних.

Твердження сторони обвинувачення, що інформація, передана ОСОБА_44 , нібито "здобута" із розмови з ОСОБА_45 , є безпідставним. Текст розмови свідчить про її побутовий, непланомірний характер і не містить доказів свідомого збору даних про ЗСУ та інші військові формування для подальшої передачі будь-яким третім особам.

Суд не погоджується з твердженням, викладеним на с.?16 Обвинувального акту, згідно з яким "інформація про розташування ЗСУ та інших військових формувань на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області у період з 01.08.2023 по 03.11.2023 у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалася".

По-перше, захист надав суду Журнал документування від 21.08.2024, який підтверджує, що на офіційному сайті Державної прикордонної служби України (ДПСУ) (https://dpsu.gov.ua/) оприлюднена інформація про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_3 ), зокрема: на ділянці кордону, яка охоплює Вилкове, діють публічно згаданий відділ прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", прикордонна застава "Острів Зміі?нии?", а також прикордонна комендатура швидкого реагування, зазначено 17 пунктів пропуску, серед яких "Вилкове", "Кілія" та "Усть-Дунайський морський торговельний порт" (м. Вилкове) - як місця діяльності прикордонних підрозділів.

Ця інформація стосується присутності військових формувань України у розумінні ст.?114-2 КК України на території Вилківської ТГ та перебувала у відкритому доступі.

Ця інформація також була підтверджена під час допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_46 під час його допиту 20 жовтня 2025 року.

По-друге, відповіді підрозділів Міністерства оборони України (листи від 16.10.2023, 16.11.2023, 06.11.2023, 07.12.2023) свідчать про те, що у відповідний період окремі військові підрозділи здійснювали дислокацію або переміщення у Вилківському регіоні, зокрема зазначається військова частина № НОМЕР_3 ( НОМЕР_8 ІНФОРМАЦІЯ_10 ).

Водночас самі ці листи містять твердження про те, що інформація щодо таких переміщень не перебувала у відкритому доступі. Проте це твердження суперечить фактичним даним, оскільки відомості про діяльність підрозділів ДПСУ публікувалася на його офіційному ресурсі.

Таким чином, матеріали сторони обвинувачення містять суперечність: одночасно стверджується про закритість інформації та не спростовується її наявність у відкритих джерелах.

Суд погоджується із стороною захисту, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст.114-2 КК України.

На думку суду, протокол за результатами проведення НСРД за кримінальним провадженням № 22023250000000307 від 18.08.20213, згідно якого знято інформацію з електронних інформаційних систем, зареєстрований за номером НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_7 , переписка з користувачем sergrjrusskij94, переслано фото (т.1 а.м.к.п. 35-40) не може бути беззаперечним доказом винуватості останньої, оскільки не є чітке і зображення на ньому не можливо однозначно ідентифікувати. Самі по собі ці протоколи не доводять вину ОСОБА_7 поза розумним сумнівом та не містять чітких та переконливих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність умислу, попередньої змови або факту збору та передачі інформації представникам держави-агресора.

Сам по собі факт родинних відносин ОСОБА_23 з ОСОБА_7 та спілкування між ними не можуть бути покладені в основу обвинувачення останньої.

Як слідує, із диспозиції ч. 3 ст. 114-2 КК України, у порушенні якої обвинувачується ОСОБА_7 законом встановлена заборона на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Розголошення інформації, перелік якої міститься Додатку 2 до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від "03" березня 2022 року № 73 підпадає під заборону згідно ст. 114-2 КК України.

Однак, як зазначено судом вище, в ході судового розгляду стороною обвинувачення, не було надано достатніх доказів, що ОСОБА_7 , була обізнана із інформацією про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України, чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, та певним чином її фіксувала. Яку конкретно інформацію повідомила ОСОБА_7 державі, яка здійснює збройну агресію проти України та її представникам, як це зазначено у формулюванні її обвинувачення.

Суд звертає увагу, що усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Таким чином, формулювання обвинувачення не знайшло свого об`єктивного підтвердження судовим розглядом.

Сторона обвинувачення не довела наявність в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.114-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.

Твердження сторони обвинувачення стосовно недопустимості доказів сторони захисту, у зв`язку з їх не відкритості стороні обвинувачення, суд не приймає до уваги, т.я. на думку суду стороною захисту були відкриті сторона обвинувачення матеріали захисту, і надано час для його ознайомлення в суді.

Що стосується тверджень обвинувачення щодо визнання недопустим доказом висновків експерта № 1 від 12.07.2024 та № 2 від 14.07.2024, суд відхиляє їх, з тих підстав, що на думку суду вони не мають правового підґрунтя.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

В матеріалах справи наявний диплом ОСОБА_47 про отримання вищої освіти за фахом практичний психолог, спеціальністю прикладна соціальна психологія.

Суб`єктом судово-експертної діяльності є особа або установа, уповноважена законом на проведення судових експертиз та експертних досліджень. До них належать державні спеціалізовані установи (Мін`юсту, МОЗ, МВС, СБУ), атестовані судові експерти, що працюють у них, або приватні експерти. Основна мета - надання висновку у справі.

До основних суб`єктів відносяться, зокрема - інші фахівці: особи, які разово залучаються до проведення експертиз у встановленому законом порядку.

Тож, в розумінні ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» ОСОБА_47 мав проводити експертизи, оскільки є суб`єктом судово-експертної діяльності. Також, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Диспозицією ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Проте належних, допустимих доказів, які в сукупності доводили б обвинувачення стороною обвинувачення не надано.

Доведення вини особи «поза розумним сумнівом» є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу. При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у "розумної (розсудливої) людини" не може лишатися "розумного сумніву", що обвинувачений винен.

Тобто, стандарт доведення "поза розумним сумнівом" означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к). Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Необхідність дотримання судом вказаного стандарту також неодноразово була зафіксована в рішеннях Європейського суду з прав людини, в рішенні від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", в якому ЄСПЛ зазначив, що докази вини особи повинні випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В рішенні "Севтап Везнедароглу проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що ніхто не повинен піддаватися покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена поза розумним сумнівом.

Також, у справі "Барбера, Meссeгу и Хабардо против Іспанії" (Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинності" вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Частиною 3 ст.373 КПК України визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На думку суду, надані стороною обвинувачення докази, вини обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.3 ст.114-2, ст. 436-2 ч.3 КК України, ґрунтується лише на припущеннях.

Отже, за таких обставин, відповідно до загальних засад кримінального судочинства, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст.114-2, ст. 436-2 ч.3 КК України, не знайшло свого підтвердження.

Суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості закріпленого у ст. 62 Конституції України, визнати ОСОБА_7 , невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч.3 ст. 436-2 КК України, та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в її діянні є склад кримінального правопорушення. Призначаючи покарання обвинуваченій за ст. 436-2 ч. 1 КК України у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної та обставину, що пом`якшує покарання. Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено. На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_7 до вчиненого, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченої можливі із застосуванням покарання без ізоляції від суспільства.

Також судом встановлено, що ухвалою суду від 09.11.2023 (08.11.2023 дата затримання) ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, 03.10.2024 змінена міра запобіжного заходу у зв`язку із внесенням застави, і тому цей час попереднього ув`язнення необхідно зарахувати в строк відбуття покарання з перерахуванням, відповідно до ч. 5 ст.72 КК України. Частиною 11 статті 182 КПК України визначено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Судом встановлено, що 02.10.2024 адвокатом ОСОБА_6 на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.08.2024 внесена застава у сумі 505600грн. За час дії відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось. Таким чином, суд дійшов висновку про повернення ОСОБА_6 застави у розмірі 505600грн.

Крім того, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.11.2023 накладено арешт на частину житлового будинку, загальною площею 138,9кв.м., та зареєстрований в реєстрі за № 26703897, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_7 , а тому суд вважає за необхідне скасувати арешт, у відповідності до ст. 174 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої за проведення експертизи в сумі 36728,08грн.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 в пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 114-2 КК України визнати невинуватою та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад цього кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 в пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 436-2 КК України визнати невинуватою та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад цього кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 436-2 КК України та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі п. 1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_7 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 термін попереднього ув`язнення з 08.11.2023 по 03.10.2024 з урахуванням ч. 1 ст. 72КК України, що 1 дню попереднього ув`язнення відповідає 2 дня пробаційного нагляду. Повернути ОСОБА_6 заставу в сумі 505600грн., сплачену на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.08.2024, згідно квитанції МОНОБАНК № 60СА-7МЕ9-Р146 від 02.10.2024, отримувач ТУ ДСАУ у Черкаській області. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.11.2023 накладено арешт на частину житлового будинку, загальною площею 138,9кв.м., та зареєстрований в реєстрі за № 26703897, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_7 .

Стягнути судові витрати на користь держави з ОСОБА_7 за проведення експертизи в сумі 36728,08грн.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1