Ухвала суду № 135751706, 07.04.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1550/18

Провадження № 6/711/1/26

У Х В А Л А

07 квітня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.

при секретарі Буйновській А.П.

за участю державного

виконавця Марченка Є.В.

представника органу ДВС

за довіреністю Анісімова О.О.

представника стягувача

адвоката Смоляра А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за поданням головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Євгена Віталійовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, -

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Першого ВДВС у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Марченко Є.В. звернувся до суду із поданням (остаточна редакція від 06.04.2026) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси у справі № 711/1550/18 від 03.01.2020 визнано автомобіль марки Мазда 6, 2012 року випуску, об`єм двигуна 1798 см.куб, вартістю 351000грн., який зареєстрований за ОСОБА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Виділено ОСОБА_1 цей автомобіль та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки вартості автомобіля у розмірі 175 500 грн.

У зв`язку з тим, що боржником ОСОБА_1 добровільно не виконувалось рішення суду, Першим відділом Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 63669974 з примусового виконання виконавчого листа № 711/1550/18, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, станом на 17.03.2025 заборгованість складала 158 617,18 грн.

У зв`язку з невиконанням судового рішення стягувачем ОСОБА_2 було подано позовну заяву до Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення інфляційних втрат та річних у зв`язку з не виконанням грошового зобов`язання.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.06.2025 у справі №711/10076/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за період з 28.10.2020 до 27.03.2025 інфляційні втрати у розмірі 112 000,60 грн. та 3% річних у розмірі 22 766,90 грн., а всього 134 767,50 грн.

За даним рішенням судом було видано виконавчий лист та в даний час відкрито виконавче провадження № 78866559 від 15.08.2025, яке об`єднано з виконавчим провадженням № 63669974 у зведене виконавче провадження № 63722196.

Таким чином, як зазначено у поданні, станом на 10.09.2025 загальна сума заборгованості складає 293384,68 грн., що, як стверджується державним виконавцем, підтверджується розрахунком заборгованості.

В ході виконання рішення встановлено, що боржник є власником нерухомого майна, а саме:

- двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35803618), яку боржник здає в оренду;

- квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742772271101), в якій на даний час проживає стягувач ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми;

- торгівельного павільйону по АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 748000971101):

- земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , якою володіла покійна матір боржника, та на якій він побудував будинок і фактично проживає. Крім того, мати боржника за життя була зареєстрована як фізична особа-підприємець, володіла приватним підприємством "Автолюкс-Ч" та рестораном " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті матері підтверджується матеріалами спадкової справи № 46/2021 від 07.07.2021, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка заведена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвим М.Ю. за заявою ОСОБА_1 , а також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65479824 від 07.07.2021 у Приватного нотаріуса Алєксєєва М.Ю.

Незважаючи на те, що боржник подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , але ним не було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину і не було отримане свідоцтво про право на спадщину, хоча, за нормами законодавства, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна.

Як зазначає у поданні державний виконавець, у разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (згідно п. 3 ч. 4 ст. 50 Закону № 1404-VIII у разі, якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно).

Державний виконавець звертає увагу на те, що відомості про набуття речових прав на нерухоме майно повинні бути внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, однак такий Реєстр містить інформацію про зареєстроване право власності боржника лише на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_6 , а тому у державного виконавця відсутнє підтвердження належності боржнику 2/3 частки квартири, які за життя належали його матері ОСОБА_3 , та відсутня можливість звернення стягнення на цю частку квартири без звернення до суду із цією заявою у порядку ст. 440 ЦПК України та ст. 50 Закону № 1404-VІІІ.

Державний виконавець вважає, що оскільки ОСОБА_1 фактично має у власності (не зареєстрований у встановленому законом порядку) об`єкт нерухомого майна, в якому постійно проживає, а належне йому (згідно витягу з ДРРП) нерухоме майно здає в оренду, то найкращим варіантом для стягнення шкоди з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача буде реалізація квартири АДРЕСА_1 . Реалізація вказаного майна з метою стягнення грошової суми заборгованості не зашкодить інтересам боржника та не позбавить його права володіння і розпорядження іншим майном.

Таким чином, державний виконавець у остаточній редакції від 06.04.2026, просить суд, - вирішити питання щодо можливості звернення стягнення на квартиру, яка належить боржнику ОСОБА_1 , та розташована за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у 2012 році 35803618, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у 2020 році - 2130795571101); визначити спосіб реалізації продаж квартири через електронні торги в системі СЕТАМ.

Крім того, у письмових поясненнях представника Першого відділу ДВС у місті Черкаси Київського МРУ МЮ України від 28.11.2025, зазначено, що боржником не було запропоновано види майна чи предметів, які необхідно реалізувати в першу чергу, з метою виконання судового рішення про стягнення боргу; за зведеним виконавчим провадженням №63722196 станом на вересень 2025 року заборгованість боржника складала 293384грн. 68коп.; транспортний засіб боржника був реалізований за ціною продажу 229774грн. 75коп. та 218286грн. 01коп. були перераховані переможцем аукціону на депозитний рахунок Першого ВДВС і кошти, що отримані від реалізації арештованого майна (транспортного засобу) були перераховані: 500грн. витрати виконавчого провадження № 56971677; 950 грн. витрати виконавчого провадження №56971677; 169193грн. 59коп. заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 ; 29012грн. 53коп. штраф на користь ОСОБА_2 за ВП №56971677; 16919грн. 36коп. виконавчий збір за ВП № 56971677; 1710грн. 53коп. виконавчий збір за ВП 63669974. Станом на 01.11.2025 загальна заборгованість боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні №6 3722196 (разом із заборгованістю зі сплати аліментів) становить 409628грн. 80коп.

Стягувачем ОСОБА_2 подані письмові пояснення, що датовані 30.11.2025, за якими просить подання державного виконавця задовольнити, не погоджується із доводами відзиву.

Боржником ОСОБА_1 подано відзив на подання, за яким просить відмовити у його задоволенні. Зазначено, що боржник має значно менший борг, аніж вказано в поданні державного виконавця, що, в свою чергу, виключає можливість проведення звернення стягнення на майно боржника. В рамках зведеного ВП № 63722196 наявна постанова про припинення розшуку майна боржника, яка винесена 19.04.2023 державним виконавцем Марченком Є.В., в якій зазначено, що автомобіль марки MAZDA, реєстраційний номер НОМЕР_1 було продано на торгах, у зв`язку з чим, припинено розшук майна боржника, який оголошений до постанови Соснівського ВДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про оголошення розшуку майна боржника від 24.11.2020. Крім того, зазначено, що 11.04.2024 в рамках даного ВП винесена постанова про арешт коштів боржника, в якій зазначено, що накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 172 869,59 грн.

09.03.2025 державним виконавцем Марченком Є.В. винесена постанова про арешт коштів боржника, в якій накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 172 869,59 грн. Фактично, станом на 04.11.2025 боржник має невиконане зобов`язання в розмірі 172 869,59 грн., а не в розмірі 293 384,68 грн.

Як зазначено у відзиві, державний виконавець зазначив, що відсутнє підтвердження належності боржнику 2/3 частин квартири, які належали за життя його матері ОСОБА_3 та відсутня можливість звернення стягнення на цю частку квартири без звернення до суду із цією заявою, в порядку статті 440 ЦПК України та ст. 50 ЗУ №1404-VIII.

При цьому, в прохальній частині подання державний виконавець просить звернути стягнення не на частку квартири, про яку описує в поданні, а на всю квартиру, при цьому відомостей про належність майна боржнику чи спадкодавцю матеріали подання не містять.

Боржник вважає, що державним виконавцем суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наведених у поданні доводів. Відповідно, просить відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

Крім того, боржником ОСОБА_1 подані письмові пояснення, що датовані 28.02.2025, за якими вказує, що у квартирі АДРЕСА_1 з 2024 року зареєстровані і проживають внутрішньо-переміщені особи: мати, 1992 р. народження із малолітніми дітьми, 2012р. народження та ІНФОРМАЦІЯ_3 , але ці обставини державним виконавцем перевірені не були; ці обставини унеможливлюють реалізацію квартири за умови проживання в ній малолітніх дітей. Просить відмовити у задоволенні подання органу ДВС.

Також, 17.03.2026 боржником письмово повідомлено суду про те, що за життя своєї матері, ним їй було подаровано 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а тому ця квартира належала на час смерті матері ОСОБА_3 саме їй.

В судовому засіданні державний виконавець Марченко Є.В. та представник органу ДВС за довіреністю Анісімов О.О. просили подання, з урахуванням остаточної редакції від 06.04.2026, задовольнити, посилаючись на викладені у ньому доводи.

В судове засідання стягувач ОСОБА_2 та боржник ОСОБА_1 не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Подали письмові пояснення по суті подання.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Смоляр А.О. просив подання державного виконавця задовольнити, а доводи, що викладені боржником у відзиві та поясненнях, вважати необгрунтованими та безпідставними.

Заслухавши пояснення учасників справи, враховуючи доводи стягувача та боржника, що викладені письмово, дослідивши матеріали цивільної справи та зведеного виконавчого провадження, наданого державним виконавцем, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 3 цього Закону передбачено перелік рішень та виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню. Обов`язки і права виконавців визначені у статті 18 цього ж Закону. Права і обов`язки сторін виконавчого провадження передбачені у статті 19 Закону «Про виконавче провадження». Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону передбачено, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Статтею 45 цього Закону передбачена черговість розподілу стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, а за положеннями ст. 46 цього ж Закону визначено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів.

Як передбачено ч. ч. 1, 6, 7 ст. 48 згаданого Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 згаданого Закону).

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (ч. 3 ст. 50 Закону).

Як передбачено ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. Арешт на подільний об`єкт незавершеного будівництва накладається з урахуванням особливостей, визначених абзацами другим - п`ятим частини першої цієї статті. У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 згаданого Закону, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно (ч. 9 ст. 61 цього Закону).

Відповідно до ч. 10 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», у разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 цього Закону (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 цього Закону, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 28 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, та абз. 7 п. 3 розд. II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, визначено порядок передачі на реалізацію майна боржника, право власності на яке або право користування яким мають діти, за попереднім дозволом органу опіки та піклування.

У справі № 755/12052/19 (постанова від 26.10.2021) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що отримання виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим у силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову в наданні зазначеного дозволу виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій виконавця та/або органу опіки та піклування. Зазначене стосується також дій приватних виконавців. Отже, враховуючи вимоги законодавства, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.

Встановлено, що за даними облікової картки на зведене виконавче провадження №63722196 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 , що надана державним виконавцем Марченком Є.В., за даними АСВП наявні виконавчі документи, за якими відкриті (є діючими) виконавчі провадження щодо різних стягувачів: виконавчий лист № 711/10076/24 від 09.01.2026 (ВП № 79995408 від 14.01.20256) сума, що підлягає до стягнення 10000грн. 00коп.; виконавчий лист № 711/10076/24 від 06.08.2025 (ВП № 78866559 від 15.08.2025) сума, що підлягає до стягнення 134767грн. 50коп.; постанова № 711/1899/22 від 08.07.2022 (ВП № 69764134) сума, що підлягає до стягнення 496грн. 20коп.; наказ № 925/1468/20 від 16.02.2021 (ВП № 64739550) - сума, що підлягає до стягнення 14347грн. 61коп.; наказ №925/1468/20 від 16.02.2021 (ВП № 64737833) сума, що підлягає до стягнення 2101грн. 00коп.; виконавчий лист № 711/1550/18 від 17.11.2020) сума, що підлягає до стягнення 158617грн. 78коп., сплачено 16882грн. 22коп. і залишок до стягнення 158617грн. 78коп. Тобто загальна сума, що підлягала до стягнення із боржника ОСОБА_1 на користь різних стягувачів становила 337213грн. 31коп., але після сплати боржником 16882грн. 22коп., - залишок, що підлягає до стягнення становить 320331грн. 09коп.

При цьому, за поясненнями державного виконавця Марченка Є.В., що надані ним в судовому засіданні, - суми, що підлягають до стягнення і, які зазначені в обліковій картці за зведеним виконавчим провадженням, не включать суми виконавчих зборів та витрат на виконавче провадження, хоча вони визначені відповідними постановами державного виконавця.

Крім того, у зведеному виконавчому провадженні наявне ВП № 56971677 з виконання виконавчого листа № 711/1476/18 від 07.08.2018 про стягнення із боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліментів. При цьому, сума, що підлягає до стягнення та залишок, що підлягає до стягнення, за даними облікової картки не зазначено, оскільки за цим виконавчим документом проводяться/будуть проводитися періодичні платежі (стягнення і розміри нарахувань щомісяця можуть змінюватися).

Крім того, як вже зазначалося, боржником ОСОБА_1 під час виконання виконавчих документів за зведеним виконавчим провадження, було частково сплачено грошові кошти, про що свідчать також пояснення представника Першого ВДВС та досліджені матеріли ВП № 63722196.

Також, за дослідженими в судовому засіданні матеріалами ВП № 63722196 було встановлено, що державним виконавцем періодично перевірявся майновий та фінансовий стан боржника; винесені постанови про арешт майна боржника тощо.

Відповідно до відповіді № 2555486 від 02.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.07.2020 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_7 на підставі договору дарування, посвідченого 24.07.2020 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А. (номер 1162).

Такі обставини підтвердив і сам боржник ОСОБА_1 , надавши до суду копію договору дарування ним 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою своїй матері ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.04.2026 № 471528560, - ОСОБА_3 має у власності 2/3 частки квартири АДРЕСА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 294 від 21.02.2012, виданого приватним нотаріусом Веліковою Н.А., свідоцтва про право власності від 07.12.1998 органу приватизації Соснівського райвиконкому, право власності на яку за нею зареєстровано 23.02.2012.

На виконання ухвали суду від 19.12.2025, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим М.Ю. 02.01.2026 були надані матеріали виконання, зокрема спадкової справи № 46/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 2025), а саме: ОСОБА_1 07.07.2021 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері; за даними інформаційної довідки із спадкового реєстру за життя ОСОБА_3 заповіти не складала; за інформацією Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР від 23.04.2025, станом на 12.01.2021 за адресою: АДРЕСА_6 була зареєстрована лише ОСОБА_3 з 18.02.2003 по 06.07.2021. Крім того, 13.01.2026 приватним нотаріусом повідомлено суду, що по вказаній спадковій справи претензії кредиторів не надходили; осіб, які б відмовились від спадкування або були усунуті від спадкування немає. Відповідно, ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 (своєї матері).

Також, судом досліджені матеріали, які надані до суду боржником, а саме інформація № № 7102-5003458105, 7102-5003458127, 7102-5003511656 за адресою: АДРЕСА_6 зареєстроване місце проживання: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Така інформація підтверджена і даними довідок голови правління ОСББ «Будівельник-777» Пишної Н. №№ 2, 3 від 24.02.2026.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» мінімальний розмір заробітної плати складає 8647грн. 00коп.

Отже, враховуючи норми ч. 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», сума, що підлягає до стягнення саме за зведеним виконавчим провадженням № 63722196, з урахуванням положень ст. 30 цього Закону, становить 320331грн. 09 коп. і перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (8647,00 х 20 = 172940грн. 00коп.), а тому, як на думку суду, в даному випадку, може бути звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), право власності на яке ним на час розгляду справи не зареєстровано в установленому законом порядку. Отже, в цій частині подання державного виконавця, враховуючи остаточну редакцію від 06.04.2026, підлягає до задоволення.

При цьому, вкотре звертається увага на те, що суд розглядає подання державного виконавця виключно в межах ч. 10 ст. 440 ЦПК України і, відповідно, у суду відсутні підстави встановлювати державному виконавцю (органу ДВС) порядок (процедуру) виконання цієї ухвали суду, з огляду на норми Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України № 2831/5 від 29.09.2016, за якими чітко визначено, які дії державним (приватним) виконавцем вчиняються, і які рішення ним приймаються задля здійснення звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна тощо. Отже, у задоволенні вимог подання державного виконавця Марченка Є.В. про визначення судом способу реалізації продажу квартири через електронні торги в системі СЕТАМ, слід відмовити, оскільки вони є безпідставними, тобто такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Крім того, суд не погоджується із твердженнями державного виконавця та стягувача (його представника), що викладені ними під час розгляду справи за поданням, в частині того, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке ним не зареєстровано в установленому законом порядку, повинно здійснюватися лише в інтересах (на користь) стягувача ОСОБА_2 за виконавчими документами виконавчими листами №711/1550/18 (ВП № 63669974) та № 711/10076/24 (ВП № 78866559), оскільки обов`язок державного виконавця полягає у чіткому виконанні вимог, зокрема ч. 1 ст. 30, ст.ст. 18, 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що розподіл стягнутих з боржника грошових сум за зведеним, у даному випадку, виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у певній черговості задоволення вимог всіх стягувачів, а не вибірково когось із них.

Також, суд звертає увагу державного виконавця, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» він зобов`язаний, зокрема , здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону, державний виконавець має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 18 цього ж Закону, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Отже, орган ДВС та його посадові особи, дізнавшись під час судового розгляду подання державного виконавця Марченка Є.В. із матеріалів цієї цивільної справи від боржника ОСОБА_1 про те, що у квартирі АДРЕСА_1 проживають і є зареєстрованими певні фізичні особи, серед яких є малолітні діти, - виконавець, у провадженні якого знаходиться зведене виконавче провадження № 63722196, повинен перевірити вказану боржником інформацію і в разі її підтвердження, - виконати порядок передачі на реалізацію майна боржника, право користування яким мають діти, за попереднім дозволом органу опіки та піклування задля забезпечення захисту прав і інтересів дітей.

Таким чином, за результатами розгляду подання державного виконавця, суд вважає, що воно підлягає до часткового задоволення, а саме слід звернути стягнення в межах зведеного виконавчого провадження № 63722196, яке перебуває у провадженні (на виконанні) головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Євгена Віталійовича, - в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме, - квартиру АДРЕСА_7 (реєстраційний номер 2130795571101 за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.04.2026 № 471528560). В іншій частині подання необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 440 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Подання головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Євгена Віталійовича задовольнити частково.

Звернути стягнення в межах зведеного виконавчого провадження № 63722196, яке перебуває у провадженні (на виконанні) головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Євгена Віталійовича, - в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме, - квартиру АДРЕСА_7 (реєстраційний номер 2130795571101 за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.04.2026 № 471528560).

В іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 14.04.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька