Постанова № 135751339, 15.04.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/240/26

Провадження № 3/512/149/26

с-ще Саврань

"15" квітня 2026 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю., розглядаючи матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 до Савранського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП (Дрібне хуліганство).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 762109 від 18.03.2026 вбачається, що 18.03.2026 біля 17 години 20 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався брутальною лайкою в адресу ОСОБА_2 та наніс незначні тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність статтею 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він дійсно 18.03.2026 біля 17 години 20 хвилин знаходячись по АДРЕСА_1 під час словесної суперечки з ОСОБА_2 штовхнув останню до забору (паркану) та наніс удар долонею в область обличчя (дав ляпас). Крім того, ОСОБА_1 вказав, що брутальною лайкою на адресу ОСОБА_2 не виражався та її не ображав.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 762109 від 18.03.2026, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначені всі необхідні дані (а.с.2).

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 від 18.03.2026 згідно якої вбачається, що остання просить прийняти міри до ОСОБА_1 який 18.03.2026 в с-щі Саврань близько 17 години 20 хвилин ображав її брутальною лайкою та наніс незначні тілесні ушкодження (а.с.3).

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.03.2026 вбачається, що 18.03.2026 біля 17 години 20 хвилин вона йшла по вулиці та побачила як з автомобіля вийшов ОСОБА_1 та почав її ображати брутальною лайкою, штовхати та наніс їй три удари кулаком в область обличчя (а.с.4).

З письмових пояснень ОСОБА_3 від 18.03.2026 вбачається, що 18.03.2026 він та його товариш ОСОБА_1 знаходилися в автомобілі. Крім того, ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_1 помітив як проходила ОСОБА_2 та вийшов до неї з автомобіля. Разом з тим, ОСОБА_3 вказав, що не бачив як ОСОБА_1 наносив удари рукою ОСОБА_2 (а.с.5).

З письмових пояснень ОСОБА_4 від 18.03.2026 вбачається, що 18.03.2026 вона дійсно разом зі соєю подругою ОСОБА_2 йшли по вул. Партизанській. В подальшому біля них зупинився автомобіль з якого вийшов ОСОБА_1 та почав образливо чіплятися до ОСОБА_2 , ображати її брутальною лайкою, штовхати та наносити удари в область обличчя (а.с.6).

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 18.03.2026 вбачається, що 18.03.2026 він разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 приїхав до себе додому. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_1 помітив як проходила ОСОБА_2 , яка 18.01.2026 розбила два віконних скла у його будинку та погрожувала, що якщо він їх полагодить то вона знову їх поб`є. Так, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка під час якої він штовхнув ОСОБА_2 та наніс один удар долонею в область обличчя (а.с.7).

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

З вимог частини 1 статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно статей 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП настає за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (дрібне хуліганство).

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, образливим чіплянням та іншими подібними діями, що порушують громадський порядок і спокій громадян, призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Невизнання вини в частині нецензурної лайки суд розцінює як спробу уникнути відповідальності, оскільки факт вчинення ним «інших подібних дій», а саме штовхання ОСОБА_2 та нанесення удару в обличчя, підтверджений самим правопорушником у судовому засіданні. Отже, такі дії в громадському місці є проявом неповаги до суспільства та грубо порушують громадський порядок.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.

Обставин, які відповідно до статей 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 так і іншими особами, вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 23, 33, пунктом 1 частини 1 статті 34, 40-1, статтею 173, статтями 283-285, 294 КУпАП, частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 (п`ятдесят одної) грн 00 коп.

Приписами частини 1 статті 307 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Частиною 1 та частиною 2 статті 308 КУпАП встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнення проводити на рахунок №UА348999980313080106000015714, назва рахунку: Савранська селищна ТГ, КОД КДБ - 21081100, отримувач ГУК в Одеській області /смт. Саврань/21081100/, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 37607526, призначення платежу адміністративний штраф.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на розрахунковий рахунок №UА908999980313111256000026001, КЕКД 22030106, отримувач ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, призначення платежу судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: О.Ю. Брюховецький