Ухвала суду № 135751228, 14.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9101/24-Е

Провадження № 2/522/613/26

УХВАЛА

14 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Запольської А.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції в Одеській області (ГУНП в Одеській області), ОСОБА_2 (слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області), ОСОБА_3 (слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області), Станєвої Галини Петрівни (слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області), Маріогло Олександра Анатолійовича (прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області), Кузнецова Сергія Вікторовича (прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області), Пацессор Олександра Анатолійовича (прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області), про відшкодування моральної шкоди та зобов`язати відповідачів припинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції в Одеській області (ГУНП в Одеській області), ОСОБА_2 (слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області), ОСОБА_3 (слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області), Станєвої Галини Петрівни (слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області), Маріогло Олександра Анатолійовича (прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області), Кузнецова Сергія Вікторовича (прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області), Пацессор Олександра Анатолійовича (прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області), про відшкодування моральної шкоди та зобов`язати відповідачів припинити певні дії.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року у справі закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті.

До суду 14.04.2026 року від Ягунова Д.В. надійшла заява про відвід головуючого судді, в обґрунтування якої зазначено наступне:

Підставою є процесуальна поведінка судді у засіданні від 24.03.2026, яка на думку позивача свідчить про системну та явну упередженість на користь відповідачів - органів поліції та прокуратури, вважає суддю Домусчі Л.В. вкрай упередженою на користь відповідачів.

Позивач підставою для відводу зазначає, що він подав 16 клопотань, по яким суд прийняв 16 окремих процесуальних рішень, ухвалених суддею Домусчі Л.В. «на місці». Результат: 16 рішень проти позивача жодного на його користь; 16 заперечень відповідачів прийнято жодне не відхилено.

З точки зору позивача не може мати правдоподібного пояснення в умовах неупередженого судочинства. ЄСПЛ у справі Hauschildt v. Denmark (1989, § 48) констатував: будь-яка систематична прихильність до однієї зі сторін є несумісною з вимогами ст. 6 Конвенції.

Ймовірність того, що при дійсно неупередженому розгляді всі 16 клопотань послідовно відхиляються, а всі 16 заперечень відповідачів задовольняються, є статистично мізерною та утворює потужний і незаперечний індикатор упередженості.

Ще однією з підстав зазначає, що він був позбавлений можливості в судовому засіданні обґрунтувати поважність причин пропуску строків, оскільки суддя не відклала розгляд спірних клопотань і не вжила жодних заходів для забезпечення участі позивача.

Суддя не пояснює, чому об`єктивна неможливість виникнення документів до певної дати не є поважною причиною.

Жодне із 16 рішень не містить будь-якої відповіді на конвенційну аргументацію.

Відмова визнати обов`язковою особисту явку відповідачів-фізичних осіб та позбавлення позивача права на допит ключових осіб.

Відмова долучити ухвали суду по кримінальним провадженням, що встановлюють незаконну поведінку відповідачі.

Відмова у клопотанні від 04.03.2026 року про витребування матеріалів кримінального провадження № 12023162150001173.

Суддя Домусчі Л.В. у повсякденній практиці систематично взаємодіє з відповідачами: прокурори Ізмаїльської прокуратури виступають перед цим судом у кримінальних провадженнях; слідчі ГУНП звертаються до суду з клопотаннями про запобіжні заходи та слідчі дії. Тобто є системні функціональні зв`язки між суддею та стороною у справі, що є об`єктивною підставою обґрунтованих сумнівів незалежно від суб`єктивного ставлення.

Вважає, що суд не розглянув аргументи сторони і не відповів на них, що свідчить про спрямованість проти позивача та на захист відповідачів робить висновок про упередженість неминучим.

У судове засідання 14.04.2026 року не з`явився позивач, надав суду заяву про відкладення розгляду справи для об`єктного розгляду заяви про відвід, з`явилася представник Одеської обласної прокуратури - Афанасьєва І.Г.

Представник Одеської обласної прокуратури - Афанасьєва І.Г. заперечувала проти заявленого відводу, вважає, що немає підстав для відводу.

Суд, дослідивши матеріали справи, заявлений відвід, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно до ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. (ч 5 ст. 40 ЦПК України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.

За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

У своїй заяві про відвід позивач вказує, що він є Заслужений юрист України, адвокат (свідоцтво № 1822, Одеська обласна адвокатська рада), член Комітету Ради Європи з питань запобігання катуванням (ЄКЗК/CPT), науковий співробітник Університету Тюбінгена (Олександр фон Гумбольдт / ініціатива Філіпа Шварца).

Відвід заявлено через систему «Електронний Суд» 14.04.2026 року, тобто у день призначеного судового засідання.

З підстав процесуальної поведінки судді згідно протоколу судового засіданні 24.03.2026 року, яка свідчить про системну та явну упередженість на користь відповідачів - органів поліції та прокуратури.

При цьому позивач просить відкласти судове засідання з метою належного розгляду заяви про відвід, а в ідеальному варіанті передати її на розгляд іншій особі у порядку, передбаченому статтею 40 ЦПК України.

Проте згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Також згідно ч.ч. 7, 8 цієї статті суд вирішує питання про відвід судді невідкладно і без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене, не вирішивши заяву про відвід, суд позбавлений можливості згідно норм ЦПК України вирішити будь-яке інше клопотання учасників справи.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід може бути заявлений лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Позивач стверджує про обставини, що виникли під час судового засідання 24.03.2026 року.

Упередженість до учасників це наявність прямих/непрямих зв`язків з іншою стороною, участь у цій справі на попередніх етапах.

Так, 24.03.2026 року суд розглянув 16 клопотань позивача, які були подані 24.02.2026 року, 04.03.2026 року, 06.03.2026 року, 11.03.2026 року, 12.03.2026 року, 16.03.2026 року, 19.03.2026 року, 20.03.2026 року, 23.03.2026 року у присутності представників відповідачів та з`ясування їх думки.

При цьому суд врахував неявку позивача у судові засідання, термін подання таких клопотань здебільшого за день або в день судового засідання, тривалість розгляду справи з червня 2024, велику кількість поданих клопотань, численні клопотання про відкладання судового засідання та про розгляд без позивача, надання пояснень по суті позову позивачем і представниками відповідачів, неповідомлення позивачем про причини своєї неодноразової неявки в призначені судові засідання.

Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід (ККС ВС, 17.09.2019, № 277/599/15-к). Втім у судовій практиці діє презумпція особистої безсторонності суду, поки не надано доказів протилежного (КГС ВС, 13.03.2024, № 910/10904/23).

Бангалорські принципи поведінки суддів включають ключові засади: незалежність, об`єктивність, чесність, непідкупність, етичність, рівність, компетентність та старанність.

У відповідності до положень п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке - небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові № 277/599/15-к 17.09.2019 року будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Заявник повинен довести упередженість на підставі доказів. Заява з припущеннями про існування певних обставин не підстава відводу. Відвід має бути вмотивований з аргументами та доказами підстав відводу (КАС ВС, 14.10.2024, № 360/777/23, 27.05.2024, № 260/2712/20).

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом».

У кожній справі слід вирішувати, чи мають стосунки таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, 10.06.1996, № 22399/93, § 38).

Розглядаючи в судовому засіданні численні клопотання позивача суд діяв в порядку, передбаченому ЦПК України, в тому числі з заслуховуванням думки інших учасників справи, які були присутні в судовому засідання та з підстав норм ЦПК України, що передбачають порядок і строки подання доказів, враховуючи підстави позову, що існували на момент подання позову і закриття підготовчого засідання 11.11.2024 року та застосування норми ч. 2 ст. 222 ЦПК України.

Позивач зазначає, що суддя Домусчі Л.В. у повсякденній практиці систематично взаємодіє з відповідачами: прокурори Ізмаїльської прокуратури виступають перед цим судом у кримінальних провадженнях; слідчі ГУНП звертаються до суду з клопотаннями про запобіжні заходи та слідчі дії. Тобто є системні функціональні зв`язки між суддею та стороною у справі, що є об`єктивною підставою обґрунтованих сумнівів незалежно від суб`єктивного ставлення.

Таке твердження суд вважає безпідставним, оскільки суддя розглядає цивільні справи, не є суддею з розгляду кримінальних справ, не є слідчим суддею, будь-яких доказів щодо участі судді у кримінальному провадженні, де беруть участь прокурори Ізмаїльської прокуратури або що слідчі ГУНП звертаються до суду з клопотаннями про запобіжні заходи та слідчі дії позивачем не надано.

Відхилення клопотань позивача та прийняття рішень (ухвал) не на користь позивача не є підставою відводу.

Будь-яких належних фактів та доказів про упередженість, пряму зацікавленість судді заява про відвід не містить.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Отже, посилання позивача в заяві про відвід на упередженість судді у зв`язку з прийнятими в судовому засіданні процесуальними діями судді Домусчі Л.В. не можуть оцінюватись як сумнів у неупередженості судді в межах розгляду саме даної цивільної справи у розумінні приписів ст. 36 ЦПК України.

Крім того суд вважає, що відсутні підстави, передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Тому суд приходить до висновку про відсутність порушення об`єктивного і суб`єктивного критерію неупередженості суду.

Не вбачається й наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності і необ`єктивності суду при вирішенні процесуальних питань.

Особисто думка позивача чи незгода з рішеннями- не доказ упередженості судді. Заява має мстити фактичні обставини, а не оціночні судження.

Незгода з ухвалами суду (протокольні) базуються на суб`єктивній незгоді з такими судовими рішеннями та не може бути підставою відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України

Учасники справи не можуть застосовувати інститут відводу для схиляння суду до ухвалення бажаного рішення (КЦС ВС, 10.10.2024, № 215/1351/23).

Разом з тим, відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 року зазначив, що сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально ефективно використовувати всі процесуальні механізми для прискорення процедури слухання справи.

Враховуючи, що заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді Домусчі Л.В. та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, чи свідчили про її певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно однієї з сторін у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді.

Таким чином з огляду на положення ч. 4 ст. 36, ст. 40 ЦПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та залишає його без задоволення, при цьому підстав для передачі даної заяви на розгляд іншому судді не вбачає, оскільки заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до засідання.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 89, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Домусчі Л.В.

Ухвала оскарженню не підлягає окремо від рішення суду та набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 16.04.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.