Постанова № 13574872, 24.01.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 січня 2011 року Справа № 2а-6424/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-30 год. адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Добровеличківський консервний завод»

до відповідача: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Савенко О.В., Джеваги Т.В.,

відповідача Бабенко Т.П., Чумаченко Н.В.

Відкрите акціонерне товариство «Добровеличківський консервний завод»звернулося з позовом до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000092310/0 від 11.06.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 371076,42 грн. за основним платежем та 185538,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 556614,63 грн.;

- №0000102310/0 від 11.06.2009 р., яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції із плати за придбання торгового патенту для здійснення роздрібної торгівлі в сумі 3200,00 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №141/2310/00378810 від 28.05.2009 р. «Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Добровеличківський консервний завод», код ЄДРПОУ 00378810 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р.».

Ухвалою від 24.01.2011 року замінено відповідача на правонаступника Новоукраїнську міжрайонну державну податкову інспекцію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ «Добровеличківський консервний завод»включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних виданих ТОВ «Клов», в тому звітному періоді, в якому такі податкові накладні отримані, а тому позивач вважає безпідставними висновки податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 371076,42 грн.

Також позивач вказує, що не порушував ч.8 п.3 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки ним не провадиться торгівельна діяльність через пункти продажу в розумінні ч.3 ст.3 вказаного Закону оскільки продаж здійснювався через касу підприємства з використанням касового апарату. Крім того, позивач зазначає, що ВАТ «Добровеличківський консервний завод»здійснював продаж власної продукції своїм працівникам, яка, відповідно до ч.10 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню не підлягає.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що до податкового кредиту з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, жовтень 2008 року віднесено суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Клов»за період з липня 2006 року по серпень 2007 року. Окрім того, відповідач вказує, що в період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. ВАТ«Добровеличківський консервний завод»здійснювало продаж власної продукції (плодоовочеві консерви) та промислових товарів (склобанка, металева кришка) за готівкові кошти без наявності торгового патенту.

Справа з 22.06.2009 року розглядалася суддею Чубарою Н.В.

28 грудня 2010 року справа ухвалою прийнята до провадження суддею Могилан С.В. (а.с.218).

В судове засідання зявилися представники позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.01.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 31.01.2011 р., про що повідомлено учасникам процесу після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Добровеличківської МДПІ на підставі направлень №0077 від 30.04.2009 р., №0091 від 18.05.2009 р. у період з 30 квітня 2009 року по 25 травня 2009 року проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Добровеличківський консервний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт №141/2310/00378810 від 28.05.2009 р. (а.с.21-37, Т.1), висновками якого є порушення, на думку податкового органу, зокрема:

-п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено, на думку відповідача, податковий кредит з ПДВ за 2008 рік на загальну суму 371076,42 грн., у тому числі:

за січень 2008 року на 46479,35 грн.;

за лютий 2008 року на 101259,58 грн.;

за березень 2008 року на 50117,96 грн.;

за квітень 2008 року на 34799,24 грн.;

за жовтень 2008 року на 138409,29 грн.;

-ч. 8 п. 3 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення торгівельної діяльності за готівкові гроші без наявності торгового патенту.

11.06.2009 р. Добровеличківської МДПІ на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000092310/0 з податку на додану вартість у сумі 371076,42 грн. за основним платежем та 185538,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 556614,63 грн. (а.с.123, Т.1);

- №0000102310/0 із штрафних (фінансових) санкцій із плати за придбання торгового патенту для здійснення роздрібної торгівлі в сумі 3200,00 грн. (а.с.124, Т.1).

Податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 11.06.2009 р. з податку на додану вартість.

Відкрите акціонерне товариство «Добровеличківський консервний завод»в перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість.

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 371076,42 грн., визначене відповідачем у звязку з завищенням, на його думку, податкового кредиту з ПДВ за 2008 рік на загальну суму 371076,42 грн., у тому числі:

за січень 2008 року на 46479,35 грн.;

за лютий 2008 року на 101259,58 грн.;

за березень 2008 року на 50117,96 грн.;

за квітень 2008 року на 34799,24 грн.;

за жовтень 2008 року на 138409,29 грн.

Перевіряючими встановлено та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, що до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за січень 2008 р. (а.с.3-5, Т.2), за лютий 2008 р. (а.с.8-10, Т.2), за березень 2008 р. (а.с.13-15, Т.2), за квітень 2008 р. (а.с.22-25. Т.2) та за жовтень 2008 р. (а.с.32-35, Т.2) ВАТ «Добровеличківський консервний завод» включено суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Клов»за період з липня 2006 р. по серпень 2007 р. в сумі 371076,42 грн.

На підтвердження правомірності задекларованого податкового кредиту та факту отримання товару позивачем до суду надано копії податкових накладних (а.с.64-90, Т.1), копії видаткових накладних (а.с.91-117, Т.1), а також копії договорів поставки сировини від 01.06.2006 р. (а.с.42. Т.2), від 01.01.2007 р. (а.с.43, Т.2), від 01.06.2008 р. (а.с.44, Т.2) та копії платіжних доручень, як докази оплати вартості придбаного у ТОВ «Клов»товару (а.с.46-63, Т.2).

Обставини реальності і товарності господарських операцій, оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності шляхом виробництва консервів відповідачем в судовому засіданні не заперечувались, спір щодо правильності оформлення податкових накладних між сторонами відсутній.

У відповідності до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З системного аналізу даних норм вбачається, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту, тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання. Натомість будь-якого обовязку відображення такого кредиту, в тому числі і у відповідному звітному періоді його виникнення, та наслідків невиконання такого обовязку для платника закон не містить, а тому суд не приймає посилання Новоукраїнської МДПІ на те, що невключення сум податку на додану вартість до податкового кредиту того звітного періоду, в якому здійснені господарські операції, позбавляє права такого платника податку на такий податковий кредит в наступних звітних періодах.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що податковий кредит ним сформовано на підставі податкових накладних за інший період, оскільки такі податкові накладні видані його контрагентом ТОВ «Клов»із запізненням.

Згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Зі змісту п.п.7.2.3. та п.р.7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що дата виписки податкової накладної та дата її видачі отримувачу товарів може не співпадати.

У відповідності до п.п.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В судовому засіданні встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 371076,42 грн. до податкового кредиту в період з липня 2006 року по серпень 2007 року позивачем не відносилась, що не заперечувалось відповідачем.

В судовому засіданні відповідач послався на те, що податкова накладна має бути складена у момент виникнення податкових зобовязань продавця і тільки за цей звітний період платник податку має право на податковий кредит. У разі відмови з боку постачальника товарів від видачі податкових накладних, платник податків, на думку відповідача, має право включити суму податку до складу податкового кредиту, за наявності поданої скарги на такого постачальника, яка подається разом з податковою декларацією лише у такому звітному податковому періоді.

Суд вважає, що така позиція податкового органу суперечить п.п.7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та є довільним його трактуванням, що призвело, у даному випадку, до необґрунтованого збільшення позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Окрім того, відповідно до абз. 2, 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно визначено ВАТ «Добровеличківський консервний завод»податкове зобовязання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції, а тому податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 11.06.2009 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення №0000102310/0 від 11.06.2009 р. за штрафними (фінансовими) санкціями із плати за придбання торгового патенту для здійснення роздрібної торгівлі.

Податковим органом під час перевірки зроблено висновок, що ВАТ «Добровеличківський консервний завод»за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. здійснювало продаж власної продукції (плодоовочевих консервів) та промислових товарів (скло банки, металевої кришки) за готівкові кошти своїм працівникам (фізичним особам) без придбання торгового патенту, що було відображено в бухгалтерському обліку підприємства (а.с.36, Т.1), чим на думку відповідача, порушено вимоги ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. №98/96-ВР торговий патент це державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.10 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»не потребує патентування реалізація субєктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього субєкта.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на ч. 10 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»як на підставу відсутності у нього обовязку на придбання торгового патенту, оскільки перевіркою встановлено факт продажу ВАТ «Добровеличківський консервний завод»не тільки продукції власного виробництва (плодоовочевих консервів), а й продаж промислових товарів (склобанки, металевої кришки), які позивач не виробляє, а придбаває у третіх осіб, що не заперечувалось позивачем.

Натомість, згідно ч.1 ст.3 зазначеного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 вказаного Закону під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:

- магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

- кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

- автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

- лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

- стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

- оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

В судовому засіданні встановлено, що приймання готівкових коштів у працівників позивача здійснювалося через касу підприємства з використанням касового апарату, а товар отримувався покупцями зі складу. Тобто місце отримання коштів та передачі товару територіально розмежовані.

Оскільки склад позивача не є складом-магазином, який використовується для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти в розумінні ч.3 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому, як наслідок, не є пунктом продажу, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно нараховано ВАТ «Добровеличківський консервний завод»штрафні (фінансові) санкції із плати за придбання торгового патенту для здійснення роздрібної торгівлі, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000102310/0 від 11.06.2009 р. визнанню протиправним та скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 3,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 11.06.2009 р., винесене Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, яким Відкритому акціонерному товариству «Добровеличківський консервний завод»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 371076,42 грн. за основним платежем та 185538,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102310/0 від 11.06.2009 р., винесене Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, яким Відкритому акціонерному товариству «Добровеличківський консервний завод»визначено штрафні (фінансові) санкції із плати за придбання торгового патенту для здійснення роздрібної торгівлі в сумі 3200,00грн.

Присудити Відкритому акціонерному товариству «Добровеличківський консервний завод», код ЄДРПОУ 00378810 (27000, смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, вул. Петровського, 33) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 27 січня 2011 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан