Постанова № 135748616, 14.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3074/26

н/п 3/953/752/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 о 16 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме допустила ситуацію, що дитина пішла з дому і протягом 3 діб не вживала заходів щодо її пошуку, чим порушила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.2 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, зазначила, що її підопічні посварилися, побилися між собою та викликали поліцію, через що на неї склали протокол.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Ч. 2 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність за дії, передбачені ч.1 ст. 184 КУпАП, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2026 року по справі № 953/606/26 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та застосовано до неї стягнення у виді попередження.

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.05.2015 № 309, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №203546 від 09 березня 2026 року, копією письмових пояснень ОСОБА_1 , рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.05.2015 № 309, рапортом інспектора УПП в Харківській області ДПП Бойка А.Л., копією постанови Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2026 року по справі № 953/606/26.

Виходячи з вищенаведеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпаП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року.

Обираючи вид стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 184, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП і застосувати до неї стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн (Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, Код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по справі № 953/3074/26).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Т.В. Юрлагіна