Рішення № 135748593, 16.04.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/3150/25

2/621/431/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

16 квітня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубнікова Вікторія Володимирівна,

розглянувши у порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання особи такою, що не прийняла спадщину після смерті спадкодавця, визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубнікова Вікторія Володимирівна,

у с т а н о в и в:

25.09.2025 адвокат Доценко Н. В. через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 надіслала позовну заяву, а 20.10.2025 уточнену позовну заяву до ОСОБА_3 , а 16.04.2026 заяву про зменшення розміру позовних вимог, з остаточними вимогами:

1. Встановити факт не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: Харківська область, Чугуївський (колишній Зміївський) район, село Кукулівка, на час відкриття спадщини.

2. Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321780500:01:000:0099, площею 3,3263 га, що розташована на території Зміївської міської ради (колишньої Бірківської сільської ради) Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області.

На обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кукулівка Зміївського району Харківської області помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина у виді трьох земельних ділянок: площею 3,3263 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0099; площею 0,6372 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0098; площею 0,1045 га з кадастровим номером 6321780500:02:000:0701. На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований в с. Кукулівка Зміївського (нині Чугуївського) району Харківської області, де разом з ним були зареєстровані дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 .

У встановлений законом шестимісячний строк позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Трубнікової В. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

30.08.2017 позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,3263 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0099 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, а свідоцтво про право на спадщину за законом на іншу 1/2 частку не видавалось.

Так, відповідач ОСОБА_3 на день смерті свого батька ОСОБА_4 був зареєстрований за однією адресою, однак фактично не проживав, оскільки ще 2013 році залишив територію України, та втратив зв`язок з рідними. Крім того, після смерті батька ОСОБА_3 не подав заяву про прийняття спадщини.

Водночас, нотаріусом роз`яснено позивачу, що факт непроживання спадкоємця зі спадкодавцем можливо встановити лише у судового порядку.

Вважала, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , а відповідач ОСОБА_3 не прийняв спадщину, оскільки тривалий час не проживав за місцем реєстрації, тому просила встановити факти непроживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем та неприйняття ОСОБА_3 спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , а також визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,3263 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0099 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.10.2025 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

20.10.2025 представник позивача Доценко Н. В. надіслала до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.10.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.11.2025. Також витребувано від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубнікової Вікторії Володимирівни копію спадкової справи № 59350686 у спадковому реєстрі, номер у нотаріуса 58/2016, заведену після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.10.2025 до суду надійшла витребувана копія спадкової справи.

24.11.2025 у зв`язку з першою неявкою відповідача підготовче засідання відкладено на 13.01.2026.

13.01.2026 представник позивача Доценко Н. В. надіслала заяву про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.01.2026 витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, який має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у період з 01.10.2013 по 31.12.2025, із зазначенням контрольно-пропускних пунктів та на кордоні з якою країною, та відкладено підготовче засідання на 23.02.2026.

14.01.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13:30 годину 23.02.2026, та того ж дня судовий розгляд відкладено на 16.04.2026.

16.04.2026 представник позивача Доценко Н. В. подала заяву про зменшення розміру позовних вимог.

16.04.2026 належним чином повідомленні учасники справи на судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Доценко Н. В. подала заяву, в якій просила провести судовий розгляд за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубнікова В. В. у листі від 27.01.2026 просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представник позивача і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 , до складу якої входить 1/2 частка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321780500:01:000:0099, площею 3,3263 га, що розташована на території Зміївської міської ради (колишньої Бірківської сільської ради) Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області.

Для вирішення цього спору позивачеві необхідно встановити факти непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини відповідачем ОСОБА_3 після померлого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: с. Кукулівка, Зміївський (нині Чугуївський) район, Харківська область, 63428.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення у позовному провадженні має бути взаємопов`язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.

Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті, є неможливим.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Так, позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується відомостями паспорта громадянина України НОМЕР_2 , свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 , повторного свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 , копії яких долучено до справи (а. с. 6-8, 10, 58 зворот-60).

За відомостями паспорта громадянина України НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: с. Кукулівка, Чугуївський район, Харківська область, 63428 (а. с. 6-8).

Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями копії свідоцтва про народження НОМЕР_5 (а. с. 73).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 в с. Кукулівка Зміївського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_6 (а. с. 14, 57 зворот).

Даними довідки Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області № 2236 від 18.08.2016 підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований та постійно проживав за адресою: Харківська область, Зміївський (нині Чугуївський) район, с. Кукулівка, з 1981 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_4 і по час видачі довідки за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 (а. с. 72 зворот).

З довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 1900 від 30.09.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 31).

11.08.2016 позивач ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Зміївського (нині Чугуївського) районного нотаріального округу Харківської області Трубнікової В. В. заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 (а. с. 57).

Даними копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 44737121 від 11.08.2016 підтверджується, що приватним нотаріусом Трубніковою В. В. було заведено спадкову справу № 58/2016 на підставі заяви ОСОБА_1 (а. с. 13).

Даними копії Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ХР № 2016790 підтверджується, що ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 4,0680 га на території Бірківської сільської ради (нині Зміївської міської ради) Зміївського (нині Чугуївського) району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з: земельної ділянки площею 3,3263 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0099 (рілля); земельної ділянки площею 0,6372 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0098 (рілля); земельної ділянки площею 0,1045 га з кадастровим номером 6321780500:02:000:0701 (сіножаті) (а. с. 23, 24, 78).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, складеної оцінювачем ОСОБА_7 , земельна ділянка площею 3,3263 га з кадастровим номером 6321780500:01:000:0099 (рілля) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, має ринкову вартість - 111 972 грн 72 коп. (а. с. 40, 41).

30.08.2017 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Зміївського (нині Чугуївського) районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В. В., реєстрований номер № 947, за відомостями якого було встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є: на 1/2 частку його дружина ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: с. Кукулівка, Зміївський (нині Чугуївський) район, Харківська область; на 1/2 частку його син ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою: с. Кукулівка, Зміївський (нині Чугуївський) район, Харківська область. Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321780500:01:000:0099, площею 3,3263 га, що розташована на території Бірківської сільської ради (нині Зміївської міської ради) Зміївського (нині Чугуївського) району Харківської області. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки спадкового майна не видано (а. с. 9, 81).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95817255 від 30.08.2017 за позивачем ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321780500:01:000:0099, площею 3,3263 га, що розташована на території Бірківської сільської ради (нині Зміївської міської ради) Зміївського (нині Чугуївського) району Харківської області. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки спадкового майна не видано (а. с. 11, 12).

З листа приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області № 405/01-16 від 22.09.2025 вбачається, що нотаріусом було роз`яснено позивачу ОСОБА_1 право на звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту непроживання спадкоємця зі спадкодавцем (а. с. 15).

Даними письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , складених 23.09.2025 підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 з 2013 року не проживає за місцем реєстрації в с. Кукулівка Зміївського (нині Чугуївського) району Харківської області, наразі його місце перебування невідоме (а. с. 16-19).

На підставі зазначених вище доводів представника позивача ОСОБА_2 , викладених у позовній заяві, проти чого заперечень відповідач ОСОБА_3 не подав, в сукупності з відомостями, які містяться у зазначених вище письмових доказах, суд дійшов висновку про доведеність факту не проживання з 2013 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: с. Кукулівка, Зміївський (нині Чугуївський) район, Харківська область.

Також, факт непроживання відповідача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за відсутності заяви про прийняття спадщини, є підставою вважати відповідача таким, що спадщину не прийняв.

Оскільки від встановлення цих фактів залежить вирішення спору про право на спадщину за законом, позивач мав підстави звертатися з такою заявою у порядку позовного провадження.

Встановлення цих фактів має юридичне значення для позивача, а підтвердити їх іншим шляхом вона не має можливості, тому вимоги позову про встановлення фактів є обґрунтованими, а факти є встановленими під час судового розгляду.

Водночас, суд зазначає, що відсутні підстави для зазначення в резолютивній частині рішення вказівки на встановлення фактів непроживання відповідача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини, а ці факти розглядаються судом як обставини, що підлягають доказуванню під час вирішення по суті спору щодо права на спадщину.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. п. 4.15, 4.16 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Позивачем надано докази, якими підтверджується, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_3 не прийняв спадщину, оскільки не проживав разом зі спадкодавцем в с. Кукулівка Зміївського (нині Чугуївського) району Харківської області, а також не подавав заяв до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька.

З урахуванням зазначеного висновку, представником позивача доведено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадщину прийняла ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка через реєстрацію місця проживання відповідача разом зі спадкодавцем на час його смерті, а обставини його фактичного непроживання зі спадкодавцем підлягають доказуванню під час вирішення цього спору.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували обставини викладені у заявах по суті, відповідачем не надано.

За таких обставин, оскільки представником позивача надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених на обґрунтування позову, у справі є законні підстави для ухвалення рішення про його задоволення.

Оскільки представник позивача у заяві по суті не вимагала відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321780500:01:000:0099, площею 3,3263 га, що розташована на території Зміївської міської ради (колишньої Бірківської сільської ради) Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Кукулівка, Чугуївський район, Харківська область, 63428, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубнікова Вікторія Володимирівна, місцезнаходження: вул. Лиманська, буд. 36, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404.

Повне рішення складене 16.04.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко