Вирок № 135748415, 16.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1650/24

Провадження №1-кп/638/694/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023221200003095 від 20 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою юридичною освітою, ПП, інвалідності спростовує, зі слів має хронічні захворювання, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 раніше не судимого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, востаннє від 20.10.2025 № 793/2025 строком на 90 діб, Законом України від 21.10.2025 №4643-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», тобто з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану.

17.12.2023 приблизно о 15 год. 40 хв., ОСОБА_4 , у період воєнного стану, знаходячись в приміщенні торгового залу магазину ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Харків, проспект Людвіга Свободи, 28-А, будучи обізнаним про Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» до якого було внесено зміни Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, вирішив таємно викрасти чуже майно, а саме товари вищевказаного супермаркету.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обернення його на свою користь, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями не спостерігають оточуючі, ОСОБА_4 підійшов до стелажів та морозильних камер з товарами.

Знаходячись біля стелажів та морозильних камер з товарами, ОСОБА_4 взяв з торгівельних полиць та морозильних камер наступні товари супермаркету вартість яких складає: форель торгівельної марки «Norven» філе-кусок на шкірі вагою 240 г у кількості 2 шт., вартістю 307 грн 90 копійок за штуку, на загальну суму 615,80 грн;

сьомга торгівельної марки «Norven» стейк вагою 434 г у кількості 1 штука вартістю 380 грн. 60 копійок;

сьомга торгівельної марки «Norven» охолоджена філе вагою 405 г у кількості 1 шт. вартістю 370 грн. 60 копійок;

лосось торгівельної марки «Norven» порції вагою 3*125 кількості 1 шт. вартістю 349 грн. 90 копійок;

хек філе свіжеморожений (вартістю 219 грн. 79 коп. за 1 кг) вагою 1,218 кг вартість якого складає 267 грн. 70 копійок;

мінтай філе свіжеморожений (вартістю 198 грн. 89 коп. за 1 кг), вагою 0,944 кг, вартість якого складає 187 грн. 75 копійок;

рибна нарізка торгівельної марки «Norven» слабо солона вакуумна упаковка вагою 120 г вартістю 183 грн. 50 копійок;

окунь торгівельної марки «Norven» тушка без голови (вартістю 190 грн 99 коп. за 1 кг) вагою 0,934 кг, вартість якого складає 178 грн. 38 копійок;

набір для супу із червоної риби вартістю 104 грн. 52 копійок;

- термопакет розмірами 18см. х 50см. із пластиковою ручкою без/уп, вартістю 42 грн. 90 коп.

упаковку молока торгівельної марки «Яготинське» 2,6% п/ет вагою 0,9 кг вартістю 31 грн. 90 копійок.

упаковку кефіру торгівельної марки «Яготинський» 2,5% п/ет вагою 0,9 кг, вартістю 34 грн. 80 копійок.

Вищезазначені товари ОСОБА_4 поклав у покупельний кошик з двома металевими ручками сірого кольору, вартість якого складає 167 грн. 00 коп.

Після чого, ОСОБА_4 пройшов мимо касової зони із вищезазначеними товарами супермаркету, які знаходились в торгівельному кошику, не здійснивши їх оплату, таким чином заволодів майном ТОВ «АТБ-Маркет», та з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись викраденим в подальшому на власний розсуд.Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ: 30487219) матеріальну шкоду на загальну суму 2915 гривень 35 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, щиро розкаявся та розповів про обставини вчинення злочину за обставин, викладених вище. Повідомив, що він дійсно 17 грудня 2023 року пішов до магазину АТБ в м. Харкові на проспекті Л. Свободи. Там він взяв вказані рибні вироби та молочні напої, після того разом з кошиком та вказаними продуктами покинув магазин. Вказані продукти частково хотів спожити сам, а частину хотів віддати на благодійність. Запевнив суд, що потерпілий претензій до нього не має, так як він все йому повернув. Сплатив за вказані продукти в січня 2024 року. Просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Представник потерпілого ОСОБА_5 надав до суду заяви, де просив розглядати справу за його відсутності, просив призначити покарання на розсуд суду.

Позови не заявлені.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 4 КК України кваліфіковані вірно, так як він, своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій, повідомлення про повне відшкодувати шкоду, та активне сприяння розкриттю злочину, про що зазначено органом досудового розслідування.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не виявив.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, має вищу юридичну освіту, офіційно працює ПП, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд також враховує, що дане кримінальне провадження відповідає загальним засадам кримінального провадження. Дотримані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженого, так і іншими особами.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливо без ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій інкримінованої йому статті з застосуванням ст. 75 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65, 68 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу обвинуваченого, що вказані вище, відсутність обтяжуючої та наявність пом`якшуючої покарання обставин, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання в межах санкцій інкримінованої статті.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», рішення суду про визнання тих чи інших обставин такими, що пом`якшують або обтяжують покарання, «має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку».

Обране судом покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а відтак забезпечать дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, є справедливими, адекватними і співмірними.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України судом не встановлено.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за вказаним кримінальним провадженням запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з ОСОБА_4 .

Цивільні позови в даному кримінальному провадженні відсутні.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти (5) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази визнані речовими доказами відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 28 грудня 2023 року- диски- залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави суму судових витрат за проведення судових експертиз у сумі 3786,40,00 ( три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 40 копійок) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору негайно вручити копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок виготовлено 16 квітня 2026 року.

Суддя ОСОБА_6