Ухвала суду № 135747729, 16.04.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2071/25

Провадження №6/149/25/26

У Х В А Л А

"16" квітня 2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.11.2025 позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» заборгованість за договором про споживчий кредит №103032677 від 01.02.2024 року у розмірі 12900 грн, а також стягнуто суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 2335,50 грн, витрати на правничу допомогу 5000 грн.

27.03.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, яка мотивована тим, що заявник перебуває у складному фінансовому становищі, самостійно утримує малолітню дитину, не має у власності чи користування майна, не володіє корпоративними правами, також у провадженні судів знаходяться ще п`ять проваджень від інших кредиторів про стягнення з неї кредитної заборгованості в загальному розмірі 409342,50 грн, що унеможливлює виконання рішення суду у даній справі, а тому просить відстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.

У судове засідання сторони та представники не з`явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Суд, дослідивши заяву, додані до заяви документи, матеріали цивільної справи, доходить висновку про відмову задоволенні заяви, враховуючи наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Відстрочення виконання рішення суду є правом суду, яке може бути реалізоване у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих обґрунтувань та дослідження доказів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/598/19.

Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року у справі № 922/2191/12 та від 16 січня 2020 року у справі № 910/1820/19 зазначено, що питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися і оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини, а також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Верховним Судом у постановах від 27.02.2019 року у справі №796/43/2018, від 19.06.2019 року у справі №2-55/10 висловлено правову позицію, про те, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Мотивуючи підстави для розстрочення на 12 місяців виконання рішення суду ОСОБА_1 посилається на її складне фінансове становище, наявність інших судових проваджень та рішень суду про стягнення з неї значних коштів, а також інших договірних зобов`язань.

Ці доводи підтверджені копіями долучених до заяви позовних заяв, ухвал суду про відкриття проваджень, рішень та постанов суду, які набрали законної сили про стягнення заборгованості. Зокрема, у цивільній справі № 149/2622/24 з ОСОБА_1 стягується 192902,90 грн.

Разом з тим, цими доказами не підтверджено скрутне матеріальне становище заявниці. Сам факт перебування на її утриманні дитини, відсутність у власності майна не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду. Доказів того, що батько дитини позбавлений батьківських прав, чи неналежно виконує свої батьківські обов`язки по утриманню дитини також не надані.

Наявність інших договірних зобов`язань, а також рішень судів про стягнення кредитної заборгованості не є особливими чи винятковими обставинами.

При цьому суд враховує, що рішенням від 18.11.2025 з ОСОБА_1 стягується заборгованість по кредитному договору від 01.02.2024 року, у незначному розмірі 12900 грн. Кредит ОСОБА_1 не погашався.

При цьому ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 435 ЦПК України не позбавлена можливості заявити заяву про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі № 149/2622/24 про стягнення 192902,90 грн.

Відтак належних і допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального стану заявниці суду надано не було, а також не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових, наявність яких необхідна для відстрочення виконання рішення суду.

У свою чергу, відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З урахуванням встановлених обставин, а також з дотриманням балансу інтересів позивача та відповідача, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду від 18.11.2025

Керуючись ст. ст. 260, 261, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.11.2025 у цивільній справі за позовом "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ігор ОЛІЙНИК