Рішення № 135747523, 15.04.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1334/25

Провадження №:2/138/65/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач в позові зазначив, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79991132 від 10.06.2024, 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 14/06/2021, яким останнім передано право вимоги до боржників, вказаних в Реєстрі боржників. В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 20688,00 грн, з яких 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 11988 грн. сума заборгованості за пенею.

Крім того, 02.06.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7951449. 27.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27022025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість за договором позики № 79991132 в сумі 20688,00 грн, з яких 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 11988,00 грн. сума заборгованості за пенею. За кредитним договором №7951446 в сумі 33000,00 грн, з яких 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитними договорами, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача суму заборгованості:

- за Договором позики № 79991132 в сумі 20688,00 грн, з яких 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 11988,00 грн. сума заборгованості за пенею;

- за кредитним договором №7951446 в сумі 33000,00 грн, з яких 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Також просить стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.06.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

03.03.2026 ухвалою судді Савкової І.М. дану справу прийнято до свого провадження.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути без участі представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Вказане відповідно до ч. 13 ст.7, ч. 8 ст.178, ч. 5 ст.279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Щодо Договору позики № 79991132.

Суд встановив, що 10.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79991132. Відповідно до п. 21 Договору, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору сторони погодили умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, зокрема, сума позики 6000,00 грн., строк позики 30 днів, денна процентна ставка 1,50 % (фіксована); процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % за день; пеня 2,7 %. Дата надання позики 10.06.2024, дата повернення 09.07.2024.

Згідно з п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.

Також, судом встановлено, що 14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження факту укладення вказаного договору, а також факту переходу до позивача прав вимоги, до позовної заяви додано копію Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 36 від 28 жовтня 2024 року за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Витяг з Реєстру боржників № 36.

Згідно з Витягу з Реєстру боржників № 36 за договором факторингу № 14/06/21, позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79991132 на загальну суму заборгованості 6000,00 грн., яка складається з: 2700,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11988,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище договором позики до боржника ОСОБА_1 .

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79991132 від 10.06.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 28.10.2024 по 31.09.2025, з якого вбачається, що станом на 31.03.2025 заборгованість відповідача становила 20688,00 грн, з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11988,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі№161/16891/15-ц).

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Разом із тим, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування відповідачу грошових коштів щодо укладеного договору позики № 79991132 від 10.06.2024 в сумі 6000,00 грн.

Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником грошових коштів за договорами позики, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків.

За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 79991132 від 10.06.2024 в сумі 20688,00 грн. є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаних позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо договору № 7951449.

Судом встановлено, що 02.06.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7951449 про надання споживчого кредиту, за умовами якого Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до пунктів 1.3-1.5 Договору сторони погодили наступні умови, а саме: сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн.; строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору; тип процентної ставки фіксована; за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.

Згідно п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

До позовної заяви позивачем приєднано Графік платежів за договором про надання споживчого кредиту №7951449 від 02.06.2024 як Додаток №1 до Договору, Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Стандартизована форма).

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також, судом встановлено, що 27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу №27022025, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивач надав копію Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 27022025 від 27.02.2025 підписаний сторонами.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27022025 від 27.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 7951449 загальна сума заборгованості за яким станом на 27.02.2025 становила 33000,00 грн., з яких 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 7951449 від 02.06.2024, доданим до позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 27.02.2025 по 31.03.2025 становм на 31.03.2025 становить 33000,00 грн., з яких з яких 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі№161/16891/15-ц).

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Разом із тим, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування відповідачу грошових коштів щодо укладеного Кредитного договору № 7951449 від 02.06.2024 в сумі 10000,00 грн.

Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем отриманими від позики коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за вказаним договором позики, зокрема і докази внесення відповідачем грошових платежів в рахунок часткового погашення заборгованості за договором позики.

Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником грошових коштів за договорами позики, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків.

За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 7951449 від 02.06.2024 в сумі 33000,00 грн. є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаних позовних вимог необхідно відмовити.

За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 9 ч. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 525, 526, 527, 1050 ЦК України, ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 .

Суддя: І.М. Савкова