Рішення № 135747159, 16.04.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/178/26

номер провадження 2/546/378/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

У лютому 2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, вимоги якого обґрунтовані тим, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначено у позові відповідач ОСОБА_2 жодної матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, хоча зростає та потребує коштів для придбання одягу, ліків, продуктів харчування, підручників, належного відпочинку та оздоровлення.

Посилаючись на вищезазначені обставини, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення нею повноліття.

Ухвалою судді від 03 березня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 25 березня 2026 року, яке було відкладене на 16 квітня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

25 березня 2026 року до суду надійшло клопотання позивачки про розгляд справи за її відсутності (а.с. 14).

Судові повістки, направлені відповідачу за зареєстрованою адресою його місця проживання, повернулися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 12, 21).

Згідно з положеннями частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).

Спільна дитина сторін ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки № 7124-7002367594 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копією довідки № 7124-7002360812 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 15, 16).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Приписами статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною першою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Положеннями частин першої, другої статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до частини першої статті 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Відповідачем не було надано суду доказів, що між сторонами були досягнуто згоди щодо добровільного утримання відповідачем спільної дитини.

Отже, судом встановлено, що спільна дитина сторін ОСОБА_3 на даний момент проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, відповідач є особою молодого віку та працездатним, що дає йому можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному позивачкою розмірі. На спростування даних обставин відповідачем докази не подавалися, а матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідноз частиною першою статті 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини до досягнення нею повноліття.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно зчастиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3328,00 грн.

Таким чином судовий збір за подання позовної заяви становить 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Тобто, позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у даній справі.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене та у зв`язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі в розмірі 1331,20 грн на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 141, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (Реквізити для зарахування коштів до державного бюджету: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001).

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка ОСОБА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Суддя Ю.В. Зіненко