Рішення № 135746530, 15.04.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 539/6736/25

Провадження № 2/529/296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 03.01.2023 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3366771 (далі - кредитний договір). Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. 26 жовтня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК Профіт" було укладено договір відступлення прав вимоги № 26102023, відповідно до якого ТОВ "ФК Профіт" набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором. 09.09.2025 між ТОВ "ФК "Профіт" та позивачем ТОВ "ФК "Сіті Колект" було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач. Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за цим кредитним договором становить у загальному розмірі 29 377,41 грн, з яких: 4 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 377,42 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 29 377,41 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 24 377,42 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн /а.с. 65-66/. У відзиві ОСОБА_1 вказує, що він був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 з 01.03.2022 і на теперішній час він продовжує військову службу, що підтверджується відповідними довідками. Крім того, він є учасником бойових дій. Проте, всупереч п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ТОВ "ФК "Сіті Колект" нарахувало йому відсотки за кредитним договором від 03.01.2023. Він неодноразово повідомляв ТОВ "ФК "Сіті Колект" про те, що він є військовослужбовцем, проходить військову службу за мобілізацією. Крім того, він не відмовлявся сплачувати борги за тілом кредиту, про що також неодноразово повідомляв позивача. Відповідач вказав, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн є значно завищеним, оскільки позов є типовим, а відтак адвокатом не витрачено значну кількість часу на підготовку такого позову та додатків до нього.

Позивач ТОВ "ФК "Сіті Колект" надав суду заяву, в якій вказав, що враховуючи надані відповідачем документи, позивач визнає право відповідача на пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та не заперечує проти списання нарахованих відсотків за кредитним договором. При цьому, позивач заперечує проти повної відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, адже адвокатський гонорар був позивачем фактично сплачений, що підтверджується доданими до позову документами. Разом з тим, позивач покладається на розсуд суду щодо можливого зменшення суми цих витрат до рівня, який суд визнає розумним та співмірним /а.с. 77/.

Відповідач ОСОБА_1 не надав заперечення на вказану вище заяву позивача.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3366771, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором В622 /а.с. 10-19/.

За умовами вказаного вище кредитного договору відповідачу було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 5 000,00 грн (п. 1.2), на строк 360 днів (п. 1.3), зі сплатою зниженої відсоткової ставки у розмірі 1,29 % на день у разі, якщо Клієнт до 02.02.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.4.2), зі сплатою стандартної відсоткової ставки у розмірі 1,99 % на день, що застосовується в межах всього строку кредитування (п. 1.4.1) /а.с. 10-19/.

Також, разом з вказаним кредитним договором відповідачем було підписано електронним підписом одноразом ідентифікатором В622 Паспорт споживчого кредиту, в якому також було викладено зазначені вище умови надання та повернення кредиту /а.с. 19-21/.

03.01.2023 відповідач отримав за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 28.02.2024 про успішне перерахування цих коштів від ТОВ "Лінеура Україна" на картку відповідача НОМЕР_1 відповідно до укладеного між цими товариствами договору на переказ коштів від 12.03.2019 № ФК-П-19/03-01 /а.с. 26/.

26.10.2023 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК Профіт" було укладено договір відступлення прав вимоги № 26102023, відповідно до якого ТОВ "ФК Профіт" набуло право вимоги, зокрема, і за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного договору відступлення прав вимоги /а.с. 29-31/.

09.09.2025 між ТОВ "ФК Профіт" та позивачем ТОВ "ФК "Сіті Колект" було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, і за вказаним вище кредитним договором, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаного договору факторингу, Акта приймання-передачі Документації за цим договором, Реєстру Боржників, Витягу з Реєстру Боржників, платіжної інструкції від 17.09.2025 № 1 про перерахування позивачем на користь ТОВ "ФК Профіт" коштів за відступлене право вимоги /а.с. 31-35/.

Згідно з Витягом з Реєстру Боржників за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Лінеура Україна" від 03.01.2023 № 3366771, позивач ТОВ "ФК "Сіті Колект" набув права грошової вимоги з відповідачки в загальному розмірі 29 377,41 грн, з яких: 4 499,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 377,42 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 35/.

Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги по вказаному кредитному договору, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом були нараховані первісним кредитором - ТОВ "Лінеура Україна", що підтверджується наданим первісним кредитором розрахунком заборгованості /а.с. 21-25/.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 3 Закону України Про електрону комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Нормою статті 11 ЗУ Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як вбачається зі змісту укладеного 03.01.2023 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 3366771, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн за цим кредитним договором були перераховані на вказаний відповідачем банківський рахунок. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні кредитного договору відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що він згодний з усіма умовами цього договору, зокрема порядком надання та повернення кредиту, наданою сумою кредиту, строком його повернення, розміром відсотків за його користування.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Таким чином, після укладення вказаних вище договору відступлення прав вимоги та договору факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "ФК "Сіті Колект" набув право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не погасив заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні позивачу, що не заперечувалося останнім у відзиві на позов.

Відповідно до статтей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 із ТОВ "Лінеура Україна" 03.01.2023 кредитного договору № 3366771, отримання відповідачем кредитних коштів за цим кредитним договором, факт переходу до позивача ТОВ "ФК "Сіті Колект" від первісного кредитора ТОВ "Лінеура Україна" права вимоги заборгованості до відповідача за договором факторингу, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту, яку не сплачено боржником в обумовлені строки, в свою чергу відповідачем не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту, враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства зокрема військовослужбовці, яким є відповідач, під час воєнного стану не звільняються від сплати заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Сіті Колект" заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 4 999,99 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 24 377,42 грн, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Згідно з положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Незвернення позичальника до кредитора та ненадання документів, які дають йому відповідні пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не спростовує той факт, що на позичальника розповсюджується дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". А тому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Вказане взаємоузгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

З копії довідки Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 28.01.2026 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебував на військовій службі у цій частині з 01.03.2022 по 23.05.2025 /а.с. 67/.

З копії довідки Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 28.01.2026 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у цій частині з 24.05.2025 по теперішній час /67/.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 08.12.2016, відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій /а.с. 71/.

Враховуючи те, що відповідач знаходиться на військовій службі з 01.03.2022 по теперішній час, то на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема щодо ненарахування відсотків за користування кредитом, а тому враховуючи те, що відсотки за користування кредитом у розмірі 24 377,42 грн нараховані за період з 03.01.2023 по 26.10.2023, суд вважає за необхідне відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 24 377,42 грн.

Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи те, що позов задоволено частково, а саме на 17,02 %, у справі наявні документи, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 1/ та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн /а.с. 43-47, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Сіті Колект" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 412,29 грн (2 422,40 грн х 17,02 % = 412,29 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 531,80 грн (9 000,00 грн х 17,02 % = 1 531,80 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03 січня 2023 року № 3366771 у розмірі 4 999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 99 коп, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн 29 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 531 (одна тисяча п`ятсот тридцять одна) грн 80 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект", місцезнаходження: м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, приміщ. 321, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий О.С. Кириченко