Рішення № 135745527, 16.04.2026, Тетіївський районний суд Київської області

16.04.2026 Провадження по справі № 2/940/310/26

Справа № 940/258/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Зіп`юк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 44566,22 грн. та понесених судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 8712767. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 10 кредитного договору реквізити сторін.

Крім того, 07.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103481318. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 10 кредитного договору реквізити сторін.

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстрів боржників № 2 та № 3 від 28.07.2025 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 у розмірі 22550,00 грн, яка складається із: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9450,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5600,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), та за договором про споживчий кредит № 103481318 від 07.10.2024 у розмірі 22016,22 грн, яка складається із: 6400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4501,74 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5040,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6074,48 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Згідно умов кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених кредитними договорами. Однак, всупереч умовам кредитних договорів, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, тому, позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 44566,22 грн.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20.02.2026 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони у справі повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 надсилалась копія ухвали про відкриття провадження, яка повернулась до суду не врученою з відміткою Укрпошти про причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Крім того, відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 зазначив: «Отже, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування».

Відтак, оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання листом рекомендованою кореспонденцією, суд в достатній мірі виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 8712767, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 7500,00 грн, строк кредитування 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду: 0,0010% річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування: 0,0010% річних, комісія за надання кредиту 10,50% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується за ставкою 14,00 % від суми (а. с. 7-18).

07.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 103481318, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 8000,00 грн, строк кредитування 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду: 220,00% річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування: 220,00% річних, комісія за надання кредиту 12,00% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується за ставкою 7,00 % від суми (а. с. 27-38).

На виконання умов договорів ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, порушуючи умови кредитних договорів, в результаті чого виникла заборгованість за договором про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 у розмірі 22550,00 грн, яка складається із: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9450,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5600,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), та за договором про споживчий кредит № 103481318 від 07.10.2024 у розмірі 22016,22 грн, яка складається із: 6400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4501,74 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5040,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6074,48 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), що підтверджується копіями платіжних доручень № 140900586 від 02.10.2024 та № 95752344 від 07.10.2024 та відомостями про щоденні нарахування та погашення (а. с. 19, 39, 20, 40-45).

Відповідно до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договорами про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 та № 103481318 від 07.10.2024, укладеними між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а. с. 21-26, 46-48).

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із досліджених судом кредитних договорів встановлено, що дані договори укладено в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом.

Отже, підписання вищезазначених договорів свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договорів діяли свідомо, були вільні в укладенні даних договорів, вільні у виборі контрагента та умов договорів.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами не виконав, у передбачені в договорах строки кошти не повертав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитними договорами, тому суд дійшов наступного висновку.

Щодо стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 у розмірі 16950,00 грн, яка складається із: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9450,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, та за договором про споживчий кредит № 103481318 від 07.10.2024 у розмірі 15941,74 грн, яка складається із: 6400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4501,74 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5040,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту,суд виходить з наступного.

Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за договором про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 та за договором про споживчий кредит № 103481318 від 07.10.2024, становить суми, що зазначена у розрахунках заборгованості та витягах з реєстру боржників до договорів факторингу.

Разом з тим, щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у загальному розмірі 11674,48 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.

У цій справі кредитні договориукладені між сторонами 02.10.2024 та 07.10.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу та пені за прострочення зобов`язань.

Відтак, оскільки стягнення пені та неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 неустойку (штрафу, пені) за договором про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 та за договором про споживчий кредит № 103481318 від 07.10.2024 в загальному розмірі 11674,48 грн.

З огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, зокрема, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»заборгованість за договором про споживчий кредит № 8712767 від 02.10.2024 у розмірі 16950,00 грн, яка складається із: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9450,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, та за договором про споживчий кредит № 103481318 від 07.10.2024 у розмірі 15941,74 грн, яка складається із: 6400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4501,74 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5040,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) в загальному розмірі 11674,48 грн. необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 3328,00 грн.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 32891,74 грн., що становить 73,80 % від заявленої позивачем суми 44566,22 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 2456,06 грн.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 610, 625, 629, 1046, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 32891 (тридцять дві тисячі вісімсот дев`яносто одна) гривня 74 копійки, яка складається з заборгованості :

за кредитним договором № 8712767 від 02.10.2024 у розмірі 16950 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається із: 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

за кредитним договором № 103481318 від 07.10.2024 у розмірі 15941 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 74 копійки, яка складається із: 6400( шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4501 (чотири тисячі п`ятсот одна) гривня 74 копійки сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5040 (п`ять тисяч сорок) гривень 00 копійок - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту,

та частково понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2456 (дві тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 06 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко