Рішення № 135745485, 19.02.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2103/24

Провадження № 2/376/118/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що вонаОСОБА_1 , з 2010 року проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 60.8 кв.м., житловою площею 45.4 кв.м., та починаючи з 2010 року сплачує комунальні платежі.

Даний житловий будинок був наданий їй Пустоварівською сільською радою, оскільки дана будівля десятки років пустувала.

На теперішній час постало питання у оформленні документів на будинок та субсидії на сплату послуг, та позивачка не має можливості її отримати, оскільки право власності на будинок не зареєстроване, і тому ніяких дій вона вчинити не може.

ОСОБА_1 неодноразово проводила капітальний ремонт будинку, все робила за власні кошти, сплачує послуги за газ, електроенергію, воду. З приводу проживання у будинку до неї ніхто не пред`являє претензій, тому на підставі вище викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 60.8 кв.м., житловою площею 45.4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до канцелярії суду заяву та просила провести розгляд справи за її відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами (а.с.16,45).

Представник відповідача Сквирської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду відзив, в обгрунтування якого вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки позивачем не надано суду доказів. Що вона добросовісно заволоділа житловим будинком АДРЕСА_1 , зокрема те, що будинок належав іншій особі або був безхазяйним, а також, що вона продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним нерухомим майном, а тому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог (а.с. 19-24). Також, подали до суду заяву, в якій просили розглянути справу без участі представника Сквирської міської ради (а.с.39-40).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ст. ст.211,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 2010 року проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 60.8 кв.м., житловою площею 45.4 кв.м., що підтверджується Випискою з облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2021-2025 роки №4 с. Пустоварівка Сквирського району Київської області виданою старостою Сквирської міської ради Скочинським Миколою 12.03.2026 за №23 17-14/6, з якої вбачається, що згідно записів облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2021-2025 роки №4 с. Пустоварівка Сквирського району Київської області житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 , № об`єкта 0337-2 (а.с.46).

Починаючи з 2010 року ОСОБА_1 сплачує комунальні платежі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.49,50).

До матеріалів справи долучено свідчення ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , які підтверджують, що в будинку АДРЕСА_1 дійсно проживає ОСОБА_1 з вересня 2006 року по теперішній час. Заяви посвідчені старостою виконавчого комітету Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області М.О. Скочинським (а.с.47,48).

На теперішній час постало питання у оформленні документів на будинок та на земельну ділянку, субсидії на сплату послуг, однак позивачка не має можливості їх оформити належним чином, оскільки право власності на будинок не зареєстроване, і тому ніяких дій вона вчинити не може.

ОСОБА_1 неодноразово проводила капітальний ремонт будинку, все робила за власні кошти, сплачує послуги за газ, електроенергію, воду. З приводу проживання у будинку до неї ніхто не пред`являє претензій. Виготовила Технічний паспорт на житловий будинок 23.04.2024 року (а.с.7-12).

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном з 2006 року продовжує відкрито, безперервно проживати в житловому будинку АДРЕСА_1 , беручи до уваги надані позивачкою докази, суд вважає, що відзив відповідача не заслуговує на увагу, та за можливе визнати право власності за набувальною давністю за ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4,5,12,13, 19, 81, 82, 211,247,258,259,263 265,352,354 ЦПК України, ст.. ст. 15, 16, 344, 335 Цивільного кодексу України, Постановою пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» , суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 60.8 кв.м., житловою площею 45.4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко