Ухвала суду № 135745087, 08.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

08.04.2026

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1763/25

провадження № 2/361/591/25

УХВАЛА

08 квітня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи: реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецький Дмитро Леонідович, ОСОБА_2 , про витребування об`єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 31.03.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 12 травня 2025 року справу прийнято до провадження судді, призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 25 листопада 2025 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

23 грудня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» Арсемікової І.В. про скасування заходів забезпечення позову та передачу справи до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи № 910/3027/24 про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». В обґрунтування клопотання представник відповідача посилався на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2024 (справа № 910/3027/24) відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Постановою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 року у вищевказаній справі прийнято рішення, зокрема, щодо визнання ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б, оф. 103; ідентифікаційний код 41264766) банкрутом. Представник відповідача вважає, що задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що належить на праві власності товариства, суд залишив поза увагою, що на момент вчинення ним відповідної процесуальної дії ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було визнано банкрутом. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, метою якого є задоволення індивідуальних вимог, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Вказує на те, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Крім того, зазначив, що згідно з частиною першою статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. З наведених підстав, представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» вважає, що вжиті судом заходи обмеження щодо майна боржника, спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, підлягають скасуванню, бо на стадії ліквідаційної процедури боржника усі ці повноваження переходять до ліквідатора боржника і визначаються процесуальними нормами законодавства про банкрутство.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білобловський С.В. проти передання справи № 361/1763/25 до Господарського суду м. Києва не заперечував, а щодо скасування арешту спірної квартири заперечував. У запереченнях, що надійшли до суду 02.04.2026, представник позивача зазначив, що відповідач сам приховував від суду ту обставину, що його визнано банкрутом, до моменту подання клопотання про скасування арешту та передачу справи до господарського суду. До суду надходили від відповідача процесуальні документи, представники брали участь у судових засіданнях, але не повідомляли про існування справи про банкрутство, що свідчить про не добросовісну поведінку відповідача. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Вважає, що у справі що розглядається потреба у забезпеченні позову не відпала, більше того, ця потреба стала ще більш актуальною, адже незважаючи на арешт, накладений на спірну квартиру, арбітражним керуючим Лозицьким В.М. проведено аукціон з продажу майна, в процедурі банкрутства ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», на якому продано спірну трикімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , переможцем аукціону став ОСОБА_3 . Виключно завдяки ухвалі про забезпечення позову, переможець аукціону не може зареєструвати за собою право власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така поведінка відповідача свідчить про намагання до ухвалення рішення у справі здійснити відчуження квартири, що ним фактично уже зроблено, адже аукціон з продажу спірної квартири в межах справи про банкрутство відбувся, переможцю аукціону видано правовстановлюючі документи, залишилося лише зареєструвати право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказує також на те, що у випадку задоволення клопотання відповідача, до надходження справи до Господарського суду м. Києва та прийняття до розгляду цієї справи у межах справи про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», спірна квартира може бути зареєстрована за переможцем аукціону та знову відчужена, що порушить право позивача на забезпечення реалізації в майбутньому постановленого на його користь судового рішення.

У судове засідання інші учасники судового процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов такого висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 19 ЦПК України, зазначається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність 21.10.2019 у зв`язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства від 21.04.2019.

За змістом статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

У частині 9 статті 30 ГПК України закріплено, що виключною є підсудність справ, в тому числі які передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, що розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (Провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 (справа № 607/6254/15-ц) також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 01 квітня 2024 року у справі № 910/3027/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Постановою Господарського суду міста Києва від 09 червня 2025 року у справі № 910/3027/24 прийнято рішення, зокрема, про визнання ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б, оф. 103; ідентифікаційний код 41264766) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Крім того, згідно Відповіді № 2581701 від 08.04.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.06.2025 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», код ЄДРПОУ 41264766, підстава: внесення СР про визнання юридичної особи банкрутом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За змістом частини 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 361/1763/25 необхідно передати за підсудністю до Господарського суду Київської області, оскільки відносно відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відкрито провадження у справах про банкрутство, а згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Щодо скасування заходів забезпечення позову, то суд дійшов такого висновку

За приписами ч. ч. 1-4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

З матеріалів справи встановлено, що 24 листопада 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білобловського С.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить у порядку забезпечення позову у цивільній справі № 361/1763/25 накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

У цей же день, 24 листопада 2025 року, від представника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в яких відповідач заперечував проти накладення арешту на вищевказану квартиру та просив відмовити у задоволенні такої заяви.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2025 року у даній справі № 361/1763/25 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», подану на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2025 року вирішено вважати неподаною та повернути скаржнику.

Суд звертає увагу, що у запереченнях від 24 листопада 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» не вказував на те, що 30.06.2025 ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» визнано банкрутом.

Так, 23 грудня 2025 року від представника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Таке клопотання відповідач мотивує тим, що відповідно до частиною першою статті 59 КУзПБ, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Відтак, накладений арешт на спірну квартиру підлягає обов`язковому скасуванню.

За змістом ч. 1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 КУзПБ, постанова про визнання боржника банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та інших обмежень щодо майна такого боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні) та вчинення відповідних реєстраційних дій.

Суд погоджується з посиланнями представника позивача про те, що відповідач - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» діяв недобросовісно, оскільки на час розгляду питання про накладення арешту, вже перебував у стані припинення у зв`язку з банкрутством, однак не повідомив суд про такі обставини, зокрема, у запереченнях відповідача від 24 листопада 2025 року на заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Разом з цим, враховуючи положення чинного законодавства, а саме частини 1 та 6 статті 59 КУзПБ, а також те, що постановою Господарського суду міста Києва від 09 червня 2025 року у справі № 910/3027/24 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» визнано банкрутом, а відтак всі арешти щодо майна боржника підлягають скасуванню, суд вважає, що клопотання представника відповідача в частині скасування арешту, накладеного ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2025 року у справі № 361/1763/25 на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачу, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відтак, суд вважає за необхідне передати матеріали цивільної справи № 361/1763/25 на розгляд до Господарського суду м. Києва, а також скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2025 року у вищевказаній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 30, 31, 158, 260, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Матеріали цивільної справи № 361/1763/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи: реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецький Дмитро Леонідович, ОСОБА_2 , про витребування об`єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2025 року у справі № 361/1763/25 у вигляді арешту квартири АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Після набрання ухвалою законної сили, примірник ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову та Броварському відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Суддя Наталія ПЕТРИШИН