Ухвала суду № 135744926, 16.04.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/338/26

Справа № 356/292/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т. В.,

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши заяву представника позивача Новікова Ігоря Андрійовича про відкликання позовної заяви та про закриття провадження у справі та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

26.03.2026 ухвалою Березанського міського суду Київської області було відкрите провадження по даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.03.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача Новіковим І.А. було подано заяву про відкликання позовної заяви (зареєстровано за вх. №1571 від 26.03.2026 о 14 год. 36 хв.).

06.04.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача Новіковим І.А. було подано заяву про закриття провадження у справі (зареєстровано за вх. №1835 від 07.04.2026), яка мотивована тим, що у провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває справа №356/292/26 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В заяві представник позивача повідомляє суд про те, що ОСОБА_1 повністю розрахувався з ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю.

Таким чином, Новіков І.А. просить суд закрити провадження у справі №356/292/26 у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернути ТОВ «Споживчий центр» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2662 грн., за подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали від 26.03.2026 надсилалась на зареєстровану в законному порядку адресу місця проживання.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене вище, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відкликання позовної заяви, заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 26.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.03.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача Новіковим І.А. було подано заяву про відкликання позовної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

Відтак, враховуючи те, що представником позивача заява про відкликання позовної заяви була подана вже після відкриття провадження по справі, у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Щодо поданої 06.04.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача Новіковим І.А. заяви про закриття провадження у справі та повернення судового збору суд зазначає наступне.

В позовній заяві зазначено, що між сторонами існують взаємні зобов`язання, відповідно до яких у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 7830 грн. Після відкриття провадження у справі відповідач добровільно погасив заборгованість, про що зазначено представником позивача у заяві про закриття провадження у справі. Відтак в даному випадку вбачається відмова позивача від позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України).

Як встановлено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням матеріалів цивільної справи та заяви про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК, враховуючи наступне.

Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).

Таким чином, подана представником позивача заява дає підстави зробити висновок про те, що предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин. Що в свою чергу свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Так, представник позивача просить закрити провадження по справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Слід зазначити, що як вказувалось раніше, по даній справі вже було відкрито провадження ухвалою Березанського міського суду Київської області від 26.03.2026, а отже предмет спору існував на час пред`явлення позову, більше того у заяві про закриття провадження представником позивача зазначено, що відповідач повністю розрахувався з позивачем за спірною заборгованістю. Доказів зворотнього суду не надано. Саме тому відсутні підстави для закриття провадження з зазначених у заяві причин.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З вищевказаної заяви про закриття провадження по справі та повернення судового збору вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок припинення існування предмету спору після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин.

Приймаючи до уваги зміст клопотання представника позивача про закриття провадження по справі та повернення судового збору, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить й зміст клопотання в частині повернення судових витрат у повному розмірі, сплаченому при зверненні до суду.

Однак суд вважає, що така правова підстава визначена ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якою предбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Окрім того ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні до суду з вказаним вище позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00086343 від 10.03.2026, платник: ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»; код платника: 37356833; надавач платіжних послуг платника: АТ «ПУМБ»; отримувач: ГУК уКиїв.обл/Березанська міс/22030101; код отримувача: 37955989; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; призначення платежу: 101 Судовий збір, за позовом ТОВ Споживчий центр до ОСОБА_1 , Березанський міський суд Київської області.

Відповідна сума судового збору за платіжною інструкцією №СЦ00086343 від 10.03.2026 була зарахована до спеціального фонду державного бюджету, що вбачається з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

З урахуванням викладеного та оскільки суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відмовою від позову, слід повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., сплаченого 10.03.2026 року за платіжною інструкцією №СЦ00086343 від 10.03.2026, що складає - 1331,20 гривень.

Разом з тим, суд зазначає, що процедура повернення сплачених коштів судового збору визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03 вересня 2013 року.

Так у абз. 7 п. 5 розділу І Порядку передбачено, що заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Отже, проаналізувавши подану представником позивача заяву суд прийшов до висновку, що дана заява, в частині повернення судового збору, подана без додержання вищевказаного Порядку, що унеможливлює вирішити питання про повернення судового збору. За таких обставин, в задоволенні цього клопотання належить відмовити.

Разом з тим, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що задля повернення судового збору Товариству належить звернутися до Березанського міського суду Київської області із заявою, форма якої відповідатиме абз. 7 п. 5 розділу І Порядку.

Одночасно суд роз`яснює сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 255, 256, 258-261 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Новікова Ігоря Андрійовича про відкликання позовної заяви у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Заяву представника позивача Новікова Ігоря Андрійовича про закриття провадження у справі та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні клопотання в частині повернення судового збору - відмовити.

Ухвала в частині відмови в поверненні судового збору оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. В. Дудар