Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №351/1470/25
Номер провадження №2/351/172/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
за участі секретаря - Бабшинська К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Представник Столітній М.М., в інтересах ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 01.09.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 , був укладений договір № 4937014 про надання споживчого кредиту, який укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором «13720», що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 11 400 грн. Згідно із п. 1.3. Договору строк кредиту 360 днів: з 01.09.2024 року по 26.08.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 11 400 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК.
31 березня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 31/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Відповідно до укладеного Договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4937014 від 01.09.2024 року на загальну суму заборгованості, яка склала 41 168,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 11 400,00 грн., заборгованості за процентами - 24 168,00 грн., штрафні санкції 5 700,00 грн.
Станом на дату укладання Договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року, строк дії Договору № 7937014 від 01.09.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 року по 26.08.2025 року (148 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 16 872,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 11 400,00 грн * 1 % = 114 грн*148 календарних дні = 16 872,00 грн.
На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 52 440,00 грн., судові витрати в розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позову просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що познайомився з невідомими особами, які пообіцяли в телеграм чаті заробіток, а саме, "здати в оренду" банківський рахунок для торгівлі у онлайн біржах, за що він повинен був отримувати відсоток, заробіток - 4000 грн.. Ці люди попросили надіслати фото з паспортом в руках та електронну верифікацію. Тоді він надав їм доступ до Приват 24. Пізніше до нього звернулися працівники фінансової компанії з проханням повернути кредитні кошти. Він вважав, що це шахраї, тому поміняв номер мобільного телефону. Потім він зв`язався з хлопцями з приводу поверенення коштів і вони запевнили його, що все буде добре, аж поки він не отримав повістку із суду. Після чого звернувся в поліцію про шахрайство. Розуміє, що зробив помилку.
Представник відповідача, 16.02.2026 року, подала до суду письмові пояснення, де зазначила, що позов не визнає, вважає що даний позов є необгрунтованим і безпідставним та не підлягає задоволенню. Також вказала, що відповідач звернувся із заявою до ВП №1 м. Снятин, Коломийського РВП ГУНП, про те, що невідома особа заволоділа його паспортними даними та від його імені уклала кредитний договір № 4937014 від 01.09.2024 на суму 11 400 грн., у зв`язку із чим було внесено відомості до ЄРДР № 12025096230000083. Так, у вересні 2024р. у соціальній мережі "Телеграм" ОСОБА_1 знайшов чат, у якому пропонували заробіток, після чого йому у особисті повідомлення написав невідомий з ніком "ІНФОРМАЦІЯ_2", який запропонував "здати в оренду" банківський рахунок заявника для торгівлі у онлайн біржах, за що останній повинен був отримувати відсоток, однак жодних коштів заявнику не надходило. Зрозумівши, що його особисті дані були використані для укладення від його імені кредитних договорів останній, довідавшись про це отримавши у застосунку "Дія" сповіщення про те, що в приміщенні Снятинського районного суду призначена до розгляду дана справа, звернувся з заявою (повідомленням) про вчинення злочину. Щодо неправомірного нарахування процентів за кредитним договором, то ОСОБА_1 жодних кредитних договорів не укладав, не підписував, не знайомився з умовами даного кредитного договору. Сторона позивача нарахувала йому заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором у розмірі 24168 грн. та 16872 грн. заборгованість за процентами, нарахованими позивачем, хоча основна сума заборгованості становить 11400 грн.. Вважає, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 24168 грн. є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумносні та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника. Просить суд, відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку до задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.1.2 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ч. ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Судом встановлено, що 01.09.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 , був укладений договір № 4937014 про надання споживчого кредиту, який укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором «13720», що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до умов Договору, відповідачу надано Кредит на наступних умовах :
Дата надання/видачі кредиту - 01.09.2024;
Сума Кредиту: 11 400 грн. 00 коп.
1.3. Строк, на який надається Кредит - 360 днів з дати його надання.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.
1.4.1 Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1 %, в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.4. цього Договору
Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем підписано Кредитний договір шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.
31 березня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 31/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Відповідно до укладеного Договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4937014 від 01.09.2024 року на загальну суму заборгованості, яка склала 41 168,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 11 400,00 грн., заборгованості за процентами - 24 168,00 грн., штрафні санкції 5 700,00 грн.
Станом на дату укладання Договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року, строк дії Договору № 7937014 від 01.09.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 року по 26.08.2025 року (148 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 16 872,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 11 400,00 грн * 1 % = 114 грн*148 календарних дні = 16 872,00 грн.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту позивачем свого права власності на кошти, які відповідач отримав відповідно до кредитного договору від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», яке в свою чергу відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ ФК « ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
За таких обставин суд вважає, що у зобов`язанні за кредитним договором № 7937014 від 01.09.2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги, а тому ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» має право на звернення до суду з цим позовом.
Сума вимог до відповідача складається із заборгованості за тілом кредиту становить 11 400,00 грн., заборгованість по не сплаченим відсоткам за користування кредитом становить 24 168,00 грн., заборгованість по несплаченим відсотках нараховані позивачем за 148 календарних днів становить 16 872,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін не повернув тіло кредиту, відсотки за його користування, які нараховані первісним кредитором та позивачем.
Щодо посилання представника відповідача, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до ВП №1 м. Снятин, Коломийського РВП ГУНП про те, що невідома особа заволоділа його паспортними даними та від його імені уклала кредитний договір № 4937014 від 01.09.2024 на суму 11 400 грн., у зв`язку із чим було внесено відомості до ЄРДР № 12025096230000083, суд зазначає, що як слідує зі змісту пояснень, ОСОБА_1 , добровільно надав свої особисті дані невідомій особі, через мережу «Телеграм». Внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 , без кінцевого обвинувального судового рішення у кримінальному провадженні, не є належним доказом та підставою для відмови у позові.
Твердження відповідача про те, що він познайомився з невідомими особами, які пообіцяли в телеграм чаті заробіток, а саме, "здати в оренду" банківський рахунок для торгівлі у онлайн біржах, за що він повинен був отримувати відсоток, заробіток - 4000 грн. та про те, що він надав їм доступ до Приват 24, суд оцінює, як його свідоме надання доступу до персональних даних з метою отримання прибутку, а тому відповідальність за вказані дії несе сам відповідач.
Що стосується тверджень представника відповідача про те, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 24168 грн. є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", що суперечить принципам розумності та добросовісності, то суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки в розмірі 1% є справедливими у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та не суперечать встановленим обмеженням, передбаченим ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування", оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, умовами кредитного договору та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розуміння п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Однак, дана норма стосується вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача про порушення ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки, відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, суд встановив, що факт отримання відповідачем кредитних коштів мав місце та останній погодився на сплату відсотків за користування кредитними коштами. Кредитний договір, як і його певні умови недійсними не визнавалися.
Суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч.3ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеним з адвокатом Столітнім М.М.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем було подано до суду Акт № 10933 прийому передачі виконаних робіт згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 від 22.09.2025р. (детальний опис робіт).
Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 4937014 від 01.09.2024 року у сумі 52 440,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 400,00 грн., по відсотках в розмірі 24 168,00 грн, по відсотках нарахованих позивачем за 148 календарних днів становить 16 872,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 ,задоволено повністю, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі, 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ вул.Загородня,15 оф.118/2). заборгованість за Кредитним договором № 4937014 від 01.09.2024 року у сумі 52 440,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 400,00 грн., по відсотках в розмірі 24 168,00 грн, по відсотках нарахованих позивачем за 148 календарних днів становить 16 872,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ вул.Загородня,15 оф.118/2). - судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правничу професійну допомогу в сумі 4 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ігор СЕГІН
Судове рішення № 135744829, Снятинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 30.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 351/1470/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: