Рішення № 135743099, 15.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7948/25

2/215/771/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - Квятковського Я.А.,

секретар судового засідання - Зуб А.С.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Савельєвої Т.Д.

розглянувши в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

26.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» /далі ПрАТ/про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`ю внаслідок нещасного випадку на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 13 грудня 2000 року в період роботи в ПрАТ з нею стався нещасний випадок пов`язаний з виробництвом в наслідок якого вона отримала травми правої ноги та ушкодження тіла, що підтверджується актом про нещасний випадок №23/XII від 28.12.2000.

30.04.2009р. у зв`язку із ушкодженням здоров`я через нещасний випадок на виробництві позивач первинно пройшла огляд МСЕК, де їй було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 40%, та ІІІ (третю) групу інвалідності, зазначає, що в подальшому вона також неодноразово походила огляди МСЕК та 18.04.2013 у зв`язку із ушкодженням здоров`я через нещасний випадок на виробництві вона повторно пройшла огляд МСЕК, де їй було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 40% безстроково та ІІІ (третю) групу інвалідності безстроково.

Позивач вважає, що їй не було забезпечено безпечних умов праці через що вона втратила працездатність. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходилась на лікуванні, їй важко виконувати будь-яку роботу, вона відчуває загальну слабкість та постійний біль, обмежена у спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує її нормальні життєві зв`язки.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.31.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін.

Представник відповідача ПрАТ Савельєва Т.Д. подала відзив на позовну заяву, в якому вказує, що факт завдання моральної шкоди не доведено. Позивачка сама винна у настанні нещасного випадку. На думку відповідача, позивачем не доведена неправомірність поведінки, внаслідок якої була спричинена моральна шкода, наявність вини відповідача. Підприємство не є належним відповідачем у справі. Суд не вправі вирішувати питання щодо обовязкових платежів у рішенні.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини і правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 13 грудня 2000р. працюючи на Відкритому акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», на посаді провідного інженера з покрівельних робіт відділу технічного нагляду по експлуатації будов і споруд управління капітального будівництва і капремонтів управління комбінату, що підтверджується актом про нещасний випадок №23/XII від 28.12.2000 та трудовою книжкою позивача (а.с.14-16,17-19).

Відповідно до п. 6 Акту нещасний випадок з Позивачем стався за таких обставин. 13 грудня 2000 року, згідно і своїми посадовими обов`язками, ОСОБА_3 проводила перевірку виконання робіт з ремонту покрівель у ЖЕО ТС ЦСП. Розписавшись у книзі реєстрації відвідування об`єктів, що знаходиться у відділі технадзору з огляду будівель та споруд, ОСОБА_3 разом з підрядником "Спецстроймонтаж" прорабом ОСОБА_4 прийшла на головну понижуючу станцію №4 мереж та підстанцій. О 14 годині 25 хвилин, при підйомі на покрівлю по пожежній металевій драбині РВ-3, встановленій на ЗРУ-38кВ ОСОБА_3 оступилась і впала з висоти 5 метрів на землю, отримавши при цьому травми правої ноги та ушкодження тіла (а.с.17). В Акті в п. 9 зазначено діагноз пошкодження здоров`я - поєднана травма. Закритий перелом зовнішнього виростка правого стегна. Забиті рани обличчя, лівої гомілки, правого колінного суглоба. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (а.с.18).

30.04.2009р. у зв`язку із ушкодженням здоров`я через нещасний випадок на виробництві позивачка первинно пройшла огляд МСЕК, де їй було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 40% та ІІІ (третю) групу інвалідності, що підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії ДНА-02 №030508 від 30.04.2009 (а.с. 20-23).

В подальшому Позивач неодноразово проходила огляди МСЕК та 18.04.2013 у зв`язку із ушкодженням здоров`я через нещасний випадок на виробництві позивач повторно пройшла огляд МСЕК, де їй було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 40% безстроково та ІІІ (третю) групу інвалідності безстроково, що підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0005512 від 18.04.2013, та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0041246 від 18.04.2013 (а.с. 24-67).

Крім того у зв`язку з отриманням ушкодження здоров`я з позивачу постійно доводилось перебувати на стаціонарному лікуванні, що підтверджується зокрема виписними епікризами що додаються до позову (а.с.27-45).

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно ч. 7 ст. 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

На час настання нещасного випадку спірні правовідносини були врегульовані чинним на той час КЗпП, ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про охорону праці" .

Згідно до ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, ст.153 КЗпП.

Як випливає зі змісту вказаних положень закону вина роботодавця не входить до складу правопорушення.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з позивачем на виробництві трапився нещасний випадок, внаслідок нещасного випадку позивач отримав ушкодження здоровя і перебував на стаціонарному лікуванні, первинно втратив працездатність в розмірі 30%, а в подальшому 40% і третя група інвалідносі, відтак зазнав фізичних і моральних страждань.

Позивачу первинно встановлено втрату працездатності у звязку з нещасним випадком 30.04.2009 року.

Згідно чинного на той час КЗпП України відшкодування моральної шкоди провадиться власником або уповноваженим ним органом, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушили його нормальні життєві зв`язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, ст.237-1 .

Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту «є» ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей. Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Тому доводи представника відповідача про неналежного відповідача по даній справі є необгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, недотримання відповідачем вимог про безпеку праці та суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Отже, суд враховує характер і тяжкість отриманих позивачем ушкоджень, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності, наявність вини позивача в нещасному випадку.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача 150000 грн., без утримання податку на доходи фізичних осіб, моральної шкоди у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Доводи представника відповідача, про те що позивачем не додано доказів отримання моральної шкоди, суд до уваги не приймає, оскільки вони є неспроможними. Щодо утримання податків і зборів - то ці питання стосуються і підлягають вирішенню на стадії саме виконання судового рішення.

Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки даний позов має майновий характер - то з ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1500 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 263-265, 268, 273, 274 ч.4, 280, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 ( сто пятдесят тисяч) грн. без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 1500 грн. на користь держави.

В інший частині позову - відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 15.04.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, адреса: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

СУДДЯ: