Рішення № 135743094, 16.04.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/62/26

Номер провадження № 2/194/508/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Суткова Р.А. в інтересах ОСОБА_2 через «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності. Позовну вимогу мотивує тим, що позивачє власником 1/2 частини житлового будинку, жилою площею 43,5 кв. м., з відповідною частиною побутових будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить йому на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 30.09.1996 року державним нотаріусом Новоайдарської державної нотаріальної контори Сторожук П.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-2081. Реєстрація права власності на 1/2 частину житлового будинку за реєстраційним номером 1/161 від 01.10.1996 року підтверджується відміткою Малого державного комунального підприємства технічної інвентаризації смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області на договорі купівлі продажу від 30.09.1996 року. На початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, зокрема на територію Новоайдарської територіальної громади Луганської області, яка перебуває в тимчасовій окупації з 25.02.2022 року по теперішній час, позивач був вимушений покинути свою домівку. Оскільки право власності позивача на 1/2 частину житлового будинку не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, з метою проведення державної реєстрації прав власності на житловий будинок. Рішенням №81722999 від 06.11.2025 року державним реєстратором вiдмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на 1/2 частину житлового будинку, у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: державному реєстратору надійшла відповідь на запит від Луганської міської військової адміністрації Луганської області та відповідь від Новойдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, у яких зазначено, що архівні справи щодо об`єктів нерухомого майна, розташовані по с. Вовкодаєве, зберігались в архівах КП «Новоайдарське БТІ» на паперових носіях, на даний момент архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, територія с. Вовкодаєве на сьогоднішній день є окупованою територією. БТІ не проводить діяльність на території, підконтрольній Україні. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості. Просить визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку, жилою площею 43,5 кв. м., з відповідною частиною будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що через стрімку окупацію території по суті справи документи та інформація відсутні. Просить прийняти рішення на розсуд суду, розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надала суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просить провести розгляд справи за його відсутності.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 30.09.1996 року державним нотаріусом Новоайдарської державної нотаріальної контори Сторожук П.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1-2081, власником 1/2 частини житлового будинку, жилою площею 43,5 кв. м., з відповідною частиною побутових будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Згідно відмітки Малого державного комунального підприємства технічної інвентаризації смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області на договорі купівлі-продажу від 30.09.1996 року, підтверджується реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за реєстраційним номером №1/161 від 01.10.1996 року.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником 1/2 частини житлового будинку є ОСОБА_2 .

Як вбачається з рішення №81722999 від 06.11.2025 року державним реєстратором вiдмовлено Гетьманцову Ю.В в проведенні реєстраційних дій державної реєстрації права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, змiну або припинення речових прав на нерухоме майно та їx обтяження, а саме: державному реєстратору надійшла відповідь на запит від Луганської міської військової адміністрації Луганської області за вих. № 4/01.01-22-5729 від 29.10.2025 року та відповідь від Новойдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області за вих. № 3086 від 05.11.2025 року, у яких зазначено, що архівні справи щодо об`єктів нерухомого майна, розташовані по с. Вовкодаєве, зберігались в архівах КП «Новоайдарське БТІ» на паперових носіях. На даний момент архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, територія с. Вовкодаєве на сьогоднішній день є окупованою територією. БТІ не проводить діяльність на території, підконтрольній Україні. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.12.2025 року, за параметрами запиту права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за адресою АДРЕСА_1 , відомості відсутні.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.02.2025 року №376, який є чинним на час ухвалення цього рішення, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада (UA44160030000020916); Щастинська міська територіальна громада (UA44160090000075695), віднесені до тимчасово окупованих територій України

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позовні вимоги про визнання права власності на 1/2 частину будиноку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 43,5 кв.м, є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів власника нерухомого майна, оскільки фактично право власності на нерухоме майно оспорюється, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судового збору, що є його правом, суд при ухваленні рішення зазначене питання не розглядає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19, 76, 77, 81, 141, 247, 258, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги представника позивача Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, жилою площею 43,5 кв. м., з відповідною частиною будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін