Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/2012/24
Провадження № 2/185/4506/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості: за кредитним договором № 37085-01/2023 в розмірі 19500,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума боргу, 14500,00 грн - сума заборгованості за відсотками, стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості: за кредитним договором № 2779041 в розмірі 13 120,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума основного боргу, 9120,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Позов обґрунтовано тим, що 28.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №37085-01/2023, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 5000 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість.
30.08.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП»( колишня назва ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ») (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Окрім того, 13.08.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №2779041, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 4000 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість.
26.03.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.
Відповідно до відзиву відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивачем було нараховано відсотки після спливу строку кредитування. Позивачем по кожному із двох кредитних договорів не надано доказів видачі кредиту ОСОБА_1 . Окрім того, відповідач вважає що наданих до суду доказів недостатньо для підтвердження права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно відповіді на відзив, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто Відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами Договору, після чого проявив намір вступити з Кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених Правилами. Зазначив, що нарахування відсотків є правомірними та підтверджується умовами договору.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що грошові кошти не отримував та не визнав факт переходу права вимоги за кредитними договорами до позивача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, 28.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» (первісним кредитором) було укладено кредитний договір №37085-01/2023, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 5000 грн, строком на 25 днів, з процентною ставкою 365,0 % річних, 1,00% на добу. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.
Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 31.01.2024 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 19500 грн, з яких: 5000 грн - тіло кредиту, 14500 грн сума заборгованості за відсотками.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» змінило назву на ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП».
З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2023 ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП» (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.
Окрім цього, 13.08.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісним кредитором) було укладено кредитний договір №2779041, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 4000 грн, строком на 30 днів, з стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. Зазначений договір був підписаний відповідачем _в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.
Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 31.01.2024 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 13120 грн, з яких: 4000 грн - тіло кредиту, 9120 грн сума заборгованості за відсотками.
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд неодноразово витребовував у позивача оригінали письмових доказів з усіма додатками в повному обсязі (не виписки) або нотаріально завірені копії: договору факторингу №30082023/1 від 30.08.2023 р. разом із додатками; договору факторингу №26032021 від 26.03.2021 р. разом із додатками; докази здійснення оплати за договором факторингу №30082023/1 від 30.08.23р.; докази здійснення оплати за договором факторингу №26032021 від 26.03.2021 р.; докази перерахування коштів відповідачу за кредитним договором №37085-01/2023 р. від 28.01.2023 р.; докази перерахування коштів відповідачу за кредитним договором №2779041 від 13.08.2020 р. Позивачу були роз`яснені наслідки ненадання оригіналів доказів.
Проте позивач надавав копії зазначених документів, які завірені самим же позивачем.
Відповідно до ч.6 ст. 95 ЦПК України, якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості за кредитним договором, які складені представником позивача, не є належними та допустимими доказами виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, а також перерахування відповідачу грошових коштів за кредитом, оскільки розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи.
Згідно статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд не бере до уваги копії письмових доказів, оригінали яких не були надані суду на вимогу за ст. 95 ЦПК УКраїни, та зважаючи на те, що позивачем не доведений факт переходу до нього прав ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» за кредитним договором № 37085-01/2023, а також ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за кредитним договором № 2779041, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія 'Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», РНОКПП 35625014, вул.Лісова, буд. 2 поверх 4, м. Бровари, Київська обл. обл., 07400.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення виготовлено 16.04.2026.
Суддя М. М. Перекопський
Судове рішення № 135742938, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 18.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/2012/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: