Постанова № 135741272, 09.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/737/26

Провадження № 3/163/606/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,

з участю секретаря Костюк Р.М.,

особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника в режимі відеоконференції Овсієнка С.А.,

розглянувши направлений відділенням поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 № 611867 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 о 07:50 годині 11 березня 2026 року по вулиці Володимирській в селі Вишнів Ковельського району Волинської області в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував автомобілем «МАН», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду протоколу вину у вчиненому заперечив. Зазначив, що транспортним засобом в стані сп`яніння не керував.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Овсієнко С.А. до початку розгляду протоколу надіслав суду клопотання про закриття провадження в справі, до якого додав відповіді на адвокатські запити. Клопотання обґрунтував тим, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки в даному випадку за відсутності згоди з результатами огляду працівник поліції мав би детально роз`яснити ОСОБА_1 його право на повторний огляд у закладі охорони здоров`я і у разі відмови в цьому скласти протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за керування у стані сп`яніння. Вважає, що є «розумний сумнів» в тому, чи перебував ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, так як за умов дотримання поліцейським процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння (в частині забезпечення права на проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я) результати могли б бути іншими. Після продувки алкотестеру останній показав показник 0,24 %. ОСОБА_1 зазначав, що не вважає себе у стані алкогольного сп`яніння. В свою чергу працівник поліції запитав чи є потреба їхати до медзакладу не роз`яснивши зміст вказаної пропозиції. Крім цього, інструкцією та сертифікатом відповідності до приладу «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку вимірювання +- 0,04 %. Тобто, при результатах тесту 0,24% проміле, враховуючи похибку, результат міг становити від 0,2% до 0,28% проміле. Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже результат огляду у 0,24 % не може свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Овсієнко С.А. клопотання підтримав та просив закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідженими доказами у справі встановлено таке.

Протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 611867 складений о 08:16 годині 11 березня 2026 року про те, що ОСОБА_1 о 07:50 годині 11 березня 2026 року по вулиці Володимирській в селі Вишнів Ковельського району Волинської області керував автомобілем «МАН», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Результат тесту 0,24% проміле.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний день та го-дині по справі не оспорюється.

Актом огляду на стан сп`яніння стверджено, що огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку із виявленими у нього ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, червоні очі, виражене тремтіння пальців рук.

На роздруківці проведеного із ОСОБА_1 тесту № 32 результат огляду становить 0,24% проміле. Тест проводився о 07:52 годині 11 березня 2026 року.

Направленням на медичний огляд стверджено, що ОСОБА_1 був направлений на огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Любомльське ТМО», у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, однак огляд в медичному закладі не проводився.

На відеозаписі під назвою «WhatsApp Video 2026-03-11 at 09.14.41» зафіксовано рух і зупинку працівниками поліції вантажного автомобіля «МАН».

З дослідженого відеозапису події під назвою «00000_00000020260311074904_0007A» вбачається перевірка поліцейським документів в ОСОБА_1 ; виявлення ознак алкогольного сп`яніння в останнього; пропозиція поліцейського пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу; проведення огляду ОСОБА_1 , результати якого становили 0,24% проміле; з такими показами приладу ОСОБА_1 погодився і в медичний заклад слідувати відмовився; роз`яснення прав ОСОБА_1 .

На відеозаписі під назвою «2026_0311_080427_0000000_000000_0010» зафіксовано складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , оформлення адміністративних матеріалів.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вищевказані докази відповідають положенням ст.251 КУпАП, критеріям належності і допустимості, нічим не спростовані та в своїй сукупності із відеозаписами з боді-камер поліцейських та відеореєстратора цілком відображають подію адміністративного правопорушення, надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчинення правопорушення, оскільки у них зафіксовані дані та події, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відтворити реальність, хронологію подій, що дійсно мали місце.

Згідно із п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, міністерством охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки алкогольного сп`яніння перелічені у п.3 розділу І цієї Інструкції №1452/735.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже Інструкцією передбачено, що огляд на стан сп`яніння може проводитись як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я. При цьому проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та згода водія з його результатами не покладає на поліцейських обов`язку забезпечувати обов`язкове проведення повторного огляду в медичному закладі.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, огляд ОСОБА_1 було проведено саме на місці зупинки транспортного засобу за його добровільною згодою, при цьому в акті огляду останній власноруч зазначив, що з результатами огляду погоджується. Крім того, з відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, однак останній від такої пропозиції відмовився. У зв`язку з цим доводи захисника про порушення працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними.

Посилання захисника на те, що у разі незгоди особи з результатами огляду поліцейський повинен був скласти протокол за відмову від проходження огляду, також не заслуговують на увагу, оскільки фактичною поведінкою ОСОБА_1 не заперечував результати огляду, а навпаки погодився з ними, що підтверджується як актом огляду, так і відеозаписом події.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості результату 0,24 проміле у зв`язку з можливою похибкою приладу суд оцінює критично з огляду на таке.

Згідно із п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Зафіксований в цій справі результат 0,24 проміле перевищує встановлений допустимий рівень. При цьому сама по собі наявність технічної похибки приладу не є безумовною підставою для ігнорування результату огляду, особливо з урахуванням інших доказів у справі.

Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено о 07:52 годині, тоді як із відеозапису події під назвою «00000_00000020260311074904_0007A» вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом протягом тривалого часу («пів ночі»), про що останній і сам зазначив, що об`єктивно свідчить про можливе зменшення концентрації алкоголю в організмі на момент проведення тесту. За таких обставин навіть з урахуванням похибки приладу, де результат міг становити 0,2 проміле, первинний рівень алкоголю в організмі під час керування транспортним засобом міг бути вищим за зафіксований, тобто більше ніж передбачений п.7 розділу ІІ Інструкції показник.

Крім цього, наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), зафіксованих працівниками поліції та відображених в акті огляду, у сукупності з результатом тесту спеціального технічного засобу та відеозаписами події, додатково підтверджує перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника на положення ст.62 Конституції України щодо тлумачення сумнівів на користь особи у даному випадку є безпідставним, оскільки досліджені судом докази є послідовними, узгодженими між собою, взаємно доповнюють один одного та не залишають розумних сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Інші доводи захисника зводяться до суб`єктивної оцінки доказів та не спростовують встановлених судом обставин справи.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.

За вчинення водіями передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення визначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення з порушника згідно із ст.401 КУпАП підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації дохо-дів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь