Ухвала суду № 135737570, 16.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

16 квітня 2026 рокуСправа № 280/2164/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

третя особа - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), третя особа -Міністерство оборони України, в якій позивач просить суд:

визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень, бездіяльність командування військової частини НОМЕР_2 у вирішенні питання звільнення з військової служби ОСОБА_1 , протиправною;

зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , вчинити певні дії, а саме негайно звільнити з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , допустивши судове рішення до негайного виконання не зважаючи на апеляційне оскарження такого рішення відповідачем, за підставою, вказаною у абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу.

14.04.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову вх. № 19676, в якій він просить суд: забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: переміщувати військовослужбовця ОСОБА_1 з розташування військової частини НОМЕР_2 ; переводити військовослужбовця ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_2 до будь-якої іншої військової частини; на період судового розгляду справи виводити військовослужбовця ОСОБА_1 поза штат військової частини НОМЕР_2 в пряме підпорядкування командира військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування заяви позивач вказує, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що відповідач ігнорує приписи Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом ігнорування адвокатських запитів, нехтує правами військовослужбовця на об`єктивний та неупереджений розгляд його рапорту на звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами (дружина з ІІІ групою інвалідності внаслідок онкологічного захворювання з ампутацією одного з парних органів) маючи всі необхідні підтверджуючі документи, здійснює психологічний та фізичний тиск, вимагаючи відмовитись від позову шляхом відкликання позовної заяви, або позивач буде мати «великі проблеми зі службою та здоров`ям». З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Згідно частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або встановити, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21.

У постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Суд зазначає, що позивач, обравши спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачу переміщувати ОСОБА_1 з розташування військової частини НОМЕР_2 , переводити ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_2 до будь-якої іншої військової частини та виводити військовослужбовця ОСОБА_1 поза штат військової частини НОМЕР_2 не надав будь-яких доказів, що відповідач приймав рішення (вчиняв дії) щодо переміщення позивача.

Крім того, доводи позивача про психологічний та фізичний тиск на нього наразі не підтверджені жодними доказами, а також не можуть бути розцінені як намір відповідача вживати щодо позивача заходи, які він просить заборонити відповідачу. Натомість, можливість настання негативних обставин для позивача ґрунтується лише на його припущеннях.

Суд звертає увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Наведене свідчить про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та обставин, які вказують на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 280/2164/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) третя особа - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя Л.Я. Максименко