Рішення № 135736156, 09.04.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 квітня 2026 р. Справа № 120/14715/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Сивак Марії Миколаївни

представника позивача: Колісника Богдана Олеговича

представника відповідача: Маюрової Валентини Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "ПОДІЛЛЯ " (далі - позивач) до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку представника позивача, податкових повідомлень-рішень відповідача від 04.09.2025 року №64534000706 форми "В4" та №64534000706 форми "ПН". Позивач вважає зазначені податкове повідомлення-рішення відповідача протиправними, тому з метою їх скасування звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 27.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

12.11.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог.

18.11.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на вказаний відзив.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 24.02.2026 року витребувано у представника Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "ПОДІЛЛЯ " додаткову інформацію.

12.03.2026 року представником позивача виконано вказану ухвалу та надано суду витребувану інформацію.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Південним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, на підставі наказу від 10.07.2025 № 175 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » виданого Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79, п.200.11 ст.200, п.п. 69.41 п.69 під. 10 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з ПДВ за травень 2025 року від 20.06.2025 № 9178931248 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення вказаних в Додатку 2 до Декларації за травень 2025 року та поданих уточнюючих розрахунків податку на додану вартість.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки було складено акт від 30.07.2025 № 493/34-00-07-06/33143011, яким встановлено:

- на порушення п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202, п.п.14.1.212, п. 14.1 ст.14, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового Кодексу України підприємством ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » занижено суму податкових зобов`язань по ПДВ з обсягів переданого палива перевізникам, що в розумінні п.14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено реалізацією підакцизних товарів на загальну суму ПДВ 701 209,79 грн., в тому числі по періодам: - 02.2025 році на суму ПДВ 79 907,57 грн. - 03.2025 році на суму ПДВ 218 956,71 грн. - 04.2025 році на суму ПДВ 184 523,79 грн. - 05.2025 році на суму ПДВ 217 821,72 грн;

- на порушення п.п. г ) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні по операціях, що не є господарською діяльністю, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за перевіряємий період у загальній сумі 6 808 000 грн., в тому числі по періодам: Березень 2025 року на суму 6 808 000 грн;

- на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, ПрАТ ПК «ПОДІЛЛЯ » не складено податкову накладну та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних по нарахуванню податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ з вартості послуг не пов`язаних з господарською діяльністю на суму ПДВ 6 808 000 грн;

- на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, ПрАТ ПК «ПОДІЛЛЯ » не складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних по безоплатній передачі палива третім особам всього в сумі ПДВ 701 209,79 грн., в тому числі: - 02.2025 році на суму ПДВ 79 907,57 грн. - 03.2025 році на суму ПДВ 218 956,71 грн. - 04.2025 році на суму ПДВ 184 523,79 грн. - 05.2025 році на суму ПДВ 217 821,72 грн.

На пiдставi акта перевiрки вiд 30.07.2025 № 493 /34-00-07-06/33143011 було винесені оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення:

Форми «В4» від 04.09.2025 року № 64534000706, яким платнику податків було зменшено суму від`ємного значення у розмірі 7 509 210 гривень;

Форми «ПН» від 04.09.2025 року № 64634000706, яким платнику податків було нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 354 004,90 гривні.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У підпункті 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. (пункт 77.4).

Відповідно до пункту 77.6 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. (пункт 77.9).

Щодо виявлених у ході перевірки порушень з огляду на наявність яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення Форми «В4» від 04.09.2025 року № 64534000706, яким платнику податків було зменшено суму від`ємного значення у розмірі 7 509 210 гривень, суд виходить з такого.

Так, як слідує з акта перевірки від 30.07.2025 № 493/34-00-07-06/33143011, на порушення п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202, п.п.14.1.212, п. 14.1 ст.14, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового Кодексу України підприємством ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » занижено суму податкових зобов`язань по ПДВ з обсягів переданого палива перевізникам, що в розумінні п.14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено реалізацією підакцизних товарів на загальну суму ПДВ 701 209,79 грн., в тому числі по періодам: - 02.2025 році на суму ПДВ 79 907,57 грн. - 03.2025 році на суму ПДВ 218 956,71 грн. - 04.2025 році на суму ПДВ 184 523,79 грн. - 05.2025 році на суму ПДВ 217 821,72 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.212. Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.п. 14.1.212. Податкового кодексу України, до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов: а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту; б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника; в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

В той же час, відповідач зазначає, що при дослідженні документів бухгалтерського обліку та первинних документів наданих до перевірки з метою встановлення використання дизельного палива та виконання всіх умов передбачених нормами Податкового кодексу України, було встановлено що передане дизельне паливо не використовувалась за цільовим призначенням, а саме для обробки земель сільськогосподарського призначення

Так, згідно висновку Відповідача ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » здійснювало операції з продажу (поставки) дизельного пального на користь перевізників і така передача пального, на думку податкового органу, підлягала оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%.

Однак, суд вважає такий висновок відповідача помилковим, з огляду на наступне.

Суб`єктами господарювання можуть укладатись різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), - з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, тому не завжди вони є операцією з реалізації (продажу), оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск (постанова Верховного Суду від 20.08.19р. у справі №808/3438/16).

Як зазначає представник позивача, в процесі здійснення господарської діяльності у ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » існувала потреба в перевезенні урожаю, в т.ч. цукрових буряків, з поля на бурякоприймальний пункт цукрозаводу позивача, а також перевезення інших вантажів (мінеральні добрива, насіння і слин тощо). З цією метою між позивачем та третіми особами (перевізниками) укладаються договори на перевезення автотранспортом вантажів та цукрових буряків.

В той же час, матеріалами справи підтверджено, що з усіма перевізниками, вказаними відповідачем в Акті перевірки (стор.19-23) укладено договори перевезення за типовою формою позивача, яка передбачає ідентичні умови, в т.ч. і саме забезпечення перевізника пальним під час надання останнім послуг перевезення.

Згідно типового договору позивача на перевезення цукрових буряків автотранспортом, що укладається між ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » (Замовник) та Перевізником, Перевізник за замовленням ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » (Замовник) зобов`язується надати Замовнику послуги з перевезення продукції сільського господарства - цукрових буряків навалом без тари - з об`єктів (полів) Замовника на бурякоприймальний пункт Замовника. При цьому. Перевізник зобов`язується використовувати для виконання перевезень за цим Договором автомобілі згідно з переліком, наведеним в Додатку до цього Договору.

Замовник замовляє, приймає та оплачує перевезення, виконані Перевізником, на умовах, визначених в додатку до цього договору (п.2.2 Договору).

Остаточна ціна визначається на підставі складених сторонами виконавчих документів (актів приймання-передачі послуг) (п.2.2.1 Договору).

Рухомий склад Перевізника разом з водіями на об`єктах (полях) Замовника знаходиться в повному оперативному управлінні Замовника, тобто Замовник на власний розсуд визначає конкретне місце виконання перевезень конкретним автомобілем (п.2.13 Договору).

При цьому, пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний забезпечити за власний рахунок, на весь строк виконання перевезень, заправку дизельним пальним рухомого складу Перевізника, що виконує перевезення за цим Договором. При цьому, Замовник забезпечує для Перевізника можливість отримати від Замовника пальне в кількості, необхідній йому для виконання умов цього Договору, в будь-який момент часу протягом строку дії цього Договору. Право власності на отримання відповідно до цього пункту пального до Перевізника не переходить.

Аналогічні умови перевезення передбачено також в інших договорах на перевезення цукрових буряків та вантажів з усіма перевізниками, вказаними в Акті перевірки (стор.19-23). Перелік відповідних договорів перевезення та їх копії було долучено позивачем до позовної заяви та досліджено судом, при розгляді справи.

Таким чином, згідно умов договорів на перевезення вантажів, укладених позивачем з перевізниками, при заправці Товариством їхніх транспортних засобів: - до перевізників не переходить право власності або розпорядження дизельним пальним, тобто власником пального після заправки залишається ПА Т «ПК «ПОДІЛЛЯ »; - перевізники зобов`язані використовувати пальне виключно для виконання своїх зобов`язань за договорами на перевезення вантажів, що належать ПА Т «ПК «ПОДІЛЛЯ ».

Отже, все пальне, яке придбавається ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ », використовується виключно для власних потреб і Товариство не укладало будь-яких договорів, спрямованих на продаж (поставку) пального. Тобто відпуск пального не здійснювався з метою переходу права власності або права розпорядження ним на користь третіх осіб.

При цьому, відповідачем не було спростовано твердження позивача, що мета відпуску (передачі) перевізникам пального полягає в його використанні для власної господарської діяльності ПрА Т «ПК «ПОДІЛЛЯ ».

Тобто при здійсненні господарських операцій на виконання умов договорів перевезення вантажів, в т.ч. по договорах з перевізниками, перелік яких зазначено на стор.19-23 Акту перевірки, продаж (купівля-продаж, поставка) пального позивачем не здійснювався.

Проте на думку відповідача здійснення заправлення ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » перевізників, що надають йому послуги з перевезення вантажів, є роздрібним продажем пального та потребує оподаткування ПДВ за ставкою 20%.

Однак, з Акту перевірки слідує, що відповідач ототожнює операції з реалізації пального для цілей розділу VI ПК України (пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України), тобто які стосуються виключно питань адміністрування акцизного податку, та операції з продажу (поставки) пального, які є об`єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст.185 та пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України.

Здійснення передачі (відпуску) пального від замовника до виконавця послуг, є операцією з реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, у зв`язку з чим товариство (замовник) зобов`язане зареєструватися платником акцизного податку та виписувати акцизну накладу при здійсненні операції із заправки паливом автомобільного транспорту перевізника. Вказана позиція викладена Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постанові від 13.11.20р. у справі №804/7119/16.

Отже, при заправці ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » пальним перевізників така операція є реалізацією пального та передбачає складання акцизної накладної.

При цьому, складання акцизної накладної, на виконання вимог пунктів 231.1, 231.3 ст.231 ПК України, не є свідченням здійснення позивачем операцій саме з продажу (торгівлі) пальним, оскільки в розумінні цілей оподаткування акцизним податком, у відповідності до пп. 14.1.212 п.14.1 ст.212 ПК України, реалізація пального для цілей розділу VI ПК України - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: - до акцизного складу; - до акцизного складу пересувного; - для власного споживання чи промислової переробки; - будь-яким іншим особам.

Тобто операції з реалізації пального для цілей розділу VI ПК України не є тотожними операціям з продажу (торгівлі) пальним, оскільки є ширшими за змістом та передбачають як операції з продажу пального (передачу покупцю за плату права власності на пальне), так і операції з безоплатної передачі пального чи без передачі права власності на пальне третім особам, а також включають операції з власного споживання чи промислової переробки пального безпосередньо самим платником акцизного податку.

Тому ототожнення податковим органом операцій з реалізації пального для цілей розділу VI ПК України з операцією роздрібного продажу (торгівлі) пальним, яка є об`єктом оподаткування ПДВ, є помилковим.

Пунктом 3.2.1 договорів, укладених позивачем із перевізниками передбачено, що Замовник зобов`язаний забезпечити за власний рахунок, на весь строк виконання перевезень, заправку дизельним пальним рухомого складу Перевізника, що виконує перевезення за цим Договором. При цьому, Замовник забезпечує для Перевізника можливість отримати від Замовника пальне в кількості, необхідній йому для виконання умов цього Договору, в будь-який момент часу протягом строку дії цього Договору. Право власності на отримати відповідно до цього пункту пальне до Перевізника не переходить.

Тобто згідно умов договорів на перевезення буряків та вантажів, укладених ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » з вказаними в Акті перевірки перевізниками, при заправці товариством транспортних засобів перевізників:

- до перевізників не переходить право власності або розпорядження дизельним пальним, тобто власником пального після заправки залишається ПрА Т «ПК «ПОДІЛЛЯ »;

- перевізники не сплачують на користь ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » ціну (вартість) пального, що є обов`язковою умовою для договорів купівлі-продажу (оптової чи роздрібної торгівлі пальним);

- перевізники зобов`язані використовувати пальне виключно для виконання своїх зобов`язань за договорами на перевезення вантажів ПрА Т «ПК «ПОДІЛЛЯ ».

Згідно ч. 1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Тобто оптова чи роздрібна торгівля, що передбачає відчуження пального на користь покупців за договорами поставки або купівлі-продажу з переходом права власності на пальне і компенсацією покупцем його вартості продавцю/постачальнику, тобто сплатою ціни за отримане пальне.

Вказане підтверджується правовим висновком КАС Верховного Суду в постанові від 09.12.21р. у справі №580/4479/20, в якій суд зазначив, що суб`єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі пальним у разі придбання та подальшої реалізації пального (продажу) у розумінні Закону України від 19.12.1995року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того, в постанові від 13.07.21 року у справі №820/2254/16 КАС Верховного Суду вказав, що згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. При цьому, реалізація пального - це його продаж, а продаж - операція, яка передбачає перехід права власності на товари, що продаються.

Враховуючи викладене, заправка ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » пальним транспортних засобів перевізників, згідно умов укладених договорів перевезення вантажів, без передачі перевізникам права власності на це пальне і без проведення сплати такими перевізниками ціни (вартості) пального (в готівковій або безготівковій формі) не є роздрібною торгівлею пальним тане є операціями поставки пального, які згідно з підпунктами «а» і «б» т185.1 ст.185 та пп.14.1,191 п.14.1 ст.14 ПК України підлягають оподаткуванню ПДВ.

Крім того, позивачем при передачі пального перевізнику, на виконання умов договору перевезення вантажів на підставі зареєстрованої в ЄРАН акцизної накладної, розрахункові операції згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.95р. не здійснювалися.

Передача Товариством пального перевізникам в процесі виконання договорів на перевезення вантажів та цукрових буряків не може розглядатися як роздрібна торгівля пальним також з огляду на наступне.

Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станцїі/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів (ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95р. №481/95-ВР).

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»: роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Роздрібна торгівля пальним регламентується Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97р. №1442 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.19р. №1159) (далі - Правила №1442).

Пункт 9 Правил №1442 визначає, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обоє язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Як вже зазначалося судом, оптова чи роздрібна торгівля передбачає відчуження пального на користь покупців за договорами поставки або купівлі-продажу з переходом права власності на пальне і компенсацією покупцем його вартості продавцю/постачальнику, тобто сплатою ціни за отримане пальне.

ДФС України в листі №9132/7/99-99-19-03-03-17 від 18.03.15 року вказала, що при роздрібній торгівлі пальним в обов`язковому порядку має місце операція з продажу пального кінцевим споживачам з проведенням розрахункової операції між сторонами.

Згідно із ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У відповідності до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281): талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому; платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п.2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 №620).

Отже, якщо пальне відпускається (передається) Товариством суб`єкту господарювання за договором без проведення розрахункових операцій в розумінні абзацу шостого статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, то такі колонки є лише засобами вимірювання пального, а отже отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним не потрібно.

Вказане також опосередковано підтверджується положеннями статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Так, статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що в заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться в місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

В додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг, обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Аналіз положень ст.15 Закону №481/95-ВР підтверджує, що обов`язковою умовою роздрібної торгівлі пальним є проведення розрахункової операції між продавцем та покупцем пального, тобто сплата покупцем ціни за пальне продавцю.

Таким чином, у разі, якщо пальне відпускається (передається) суб`єктом господарювання для власного споживання через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, що розташовані на акцизних складах, розпорядником яких є такий суб`єкт господарювання, без проведення при цьому розрахункової операції в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не потрібне, оскільки відсутній факт продажу пального третім особам і така операція не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, передача ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » пального перевізникам, на виконання умов договорів перевезення вантажів та цукрових буряків, без передачі їм права власності на це пальне і без проведення розрахункової операції не є роздрібною торгівлею пальним та не вимагає отримання ліцензії на цей вид діяльності, а також не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Крім того, в Акті перевірки від 30.07.25р. №493/34-00-07-06/33143011 податковий орган дійшов висновку про те, що заправка ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » перевізника по договору на перевезення цукрових буряків автотранспортом є безоплатною передачею (поставкою) пального і такі операції із заправки підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі пп. в) п. 14.1.191 ст.14 ПК України.

Однак, суд не погоджується з таким висновком контролюючого органу, оскільки він є помилковим та суперечить роз`ясненням ДПС України.

Так, згідно п. 14.1.191 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

Однак, згідно п.14.1.191 ст.14 ПК України постачання товарів передбачає як обов`язкову умову - передачу права власності на товари третій особі (як за плату, так і безоплатно).

Ця вимога вказана у визначенні поняття «постачання» - має бути передача отримувачу права розпоряджатися товаром як власник.

У випадку, коли відбувається лише фізична передача і право власності до отримувача на товар не переходить, то така операція з передачі товару не є постачанням (наприклад, передача замовником матеріалів підряднику чи виконавцю по договору підряду (надання послуг).

Так, згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відносини підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003року №435- IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ). Так, відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу.

Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Отже сировина, матеріали, пальне є власністю замовника і при передачі їх виконавцю для надання ним робіт (послуг) право власності до виконавця не переходить, а тому за такими операціями податкові зобов`язання з ПДВ замовником не нараховуються.

Аналогічні висновки викладено також в роз`ясненнях Головного управління ДПС в Одеській області від 26.10.23 року, Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.05.24 року, Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.07.25 року.

Крім того, позивачем 29.08.25 року подано до ДПС України звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації №2 від 28.08.25р., в якому було надано свій типовий договір на перевезення вантажів, який укладено з перевізниками, зазначеними в Акті перевірки (стор. 19-23) та просив надати роз`яснення з питання: «Чи потрібно замовнику нараховувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість при заправці (передачі пального) перевізнику (підряднику/виконавцю) по договору надання послуг з перевезення вантажів замовника, якщо при цьому право власності або розпорядження таким пальним не переходить до перевізника, тобто власником пального після заправки (передачі пального перевізнику) залишається ПрАТ« Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ »?».

У відповідь на Звернення №2 від 29.08.25 року Державною податковою службою України надано Індивідуальну податкову консультацію №4827/ІПК/99-00-21 -03-02ІПК від 08.09.25 року, в якій ДПС України вказала: «Таким чином, якщо товар (в тому числі пальне) є власністю замовника та передається перевізнику (підряднику/виконавцю) для надання ним послуг (зокрема, послуг з перевезення) виключно замовнику в межах укладеного договору без переходу права власності на товар (пальне) від замовника до перевізника (підрядника/виконавця), то така передача не розглядається як операція з постачання товарів та, відповідно, за такою операцією податкові зобов`язання з ПДВ замовником не нараховуються».

Аналогічний висновок надано ДПС України в індивідуальній податковій консультації №5340/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 07.10.25 року на звернення, пов`язаного із позивачем ТОВ «Продовольча компанія «Зоря ПОДІЛЛЯ ».

З вищевикладеного слідує, що пальне є власністю замовника і при передачі його перевізнику (виконавцю) для надання (виконання) ним послуг перевезення на користь позивача право власності до перевізника не переходить, а тому за такими операціями податкові зобов`язання з ПДВ не повинні нараховуватися.

У зв`язку з тим, що заправка ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ » перевізників пальним згідно умов договорів на перевезення автотранспортом цукрових буряків та інших вантажів не підлягає оподаткуванню ПДВ, тому і висновок відповідача про порушення позивачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 701 209,79 грн. є безпідставним, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині податкового повідомлення-рішення Форми «В4» від 04.09.2025 року № 64534000706, яким платнику податків було зменшено суму від`ємного значення у розмірі 7 509 210 гривень.

А тому, таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Стосовно висновків відповідача, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення Форми «ПН» від 04.09.2025 року № 64634000706, яким платнику податків було нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 354 004,90 гривні, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, проведеною перевіркою відображеного показника за період з лютий-травень 2025 року встановлено заниження задекларованих ПрАТ ПК «ПОДІЛЛЯ» показників у рядку 4.1Б Декларацій всього в сумі ПДВ 6 808 000 грн., в тому числі: - березень 2025 р. в сумі 6 808 000 грн.

В ході перевірки ПрАТ ПК «ПОДІЛЛЯ» було досліджено взаємовідносини з контрагентом - постачальником ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 31953813), до якої надано Договори: про надання консультаційних послуг від 30.03.2020 року Договір № А310024; про надання посередницьких послуг від 30.06.2023 року Договір № А310041.

На підставі Договору № А310024 Виконавець за дорученням Замовника приймає на себе обов`язок протягом строку дії Договору надавати Замовнику силами свого персоналу консультаційні та агентські послуги з таких напрямів: консультування з економічних питань; корпоративні комунікації; технічне консультування з питань ремонту та обслуговуванням сільськогосподарської техніки та обладнання; консультування з питань постачання цукрового буряка; консультування з питань ведення тваринництва; консультування з земельних питань; інформаційні технології на сільськогосподарському підприємстві; забезпечення економічної безпеки; інвестиційний розвиток сільськогосподарського підприємства; кадровий консалтинг та соціальні питання; консультування з питань збуту цукрової продукції; консультування з питань сільськогосподарської логістики; консультування з питань зберігання і переробки зерна та переробки продуктів сільського господарства; консультування з питань впровадження сучасних наукових розробок і нової техніки безпосередньо в аграрне виробництво; консультування по прогнозуванню і дослідження аграрних ринків.

Орієнтовний перелік послуг, що надаються за вказаними напрямами, наведений у Додатку 1 до цього Договору. Зазначений перелік напрямів та перелік послуг не є вичерпними.

Виконавець не вправі ухвалювати будь-які управлінські рішення, що впливають на подальший розвиток і комерційні перспективи Замовника.

Висновки, роз`яснення, пропозиції, що надаються Виконавцем згідно цього Договору, мають рекомендаційний характер для Замовника.

Згідно положень Договору № А310041, Виконавець зобов`язується надати Замовнику комплекс посередницьких послуг, які включають: - послуги з забезпечення збуту продукції Замовника; - послуги з забезпечення постачання товарів, робіт та послуг (далі - товари) для їх використання у виробничій діяльності Замовника. 1.2. Послуги надаються Виконавцем безперервно протягом строку дії Договору.

Замовник приймає надані послуги та оплачує їх за кожний звітний період, який дорівнює календарному кварталу. 1.3. Права та обов`язки за укладеними договорами купівлі-продажу (поставки) продукції або товарів набуваються безпосередньо Замовником.

По договору про надання посередницьких послуг не надана інформація: - про вивчення ринку збуту продукції як в межах України, так і за її межами, оцінка та прогноз зміни на цьому ринку щодо обсягів попиту та коливань ціни; про проведений пошук покупців продукції Замовника, від імені Замовника, про проведені переговори з покупцями та погодження умов договорів; про підтримку відносини з покупцями за виконаними договорами з метою укладення нових договорів постачання продукції Замовника; про створення та розвиток структуру збуту продукції Замовника; про збір та підготовку документів, необхідних для укладення договорів купівлі- продажу (поставки) продукції; про оброблення замовлень покупців на відвантаження; про контроль своєчасності розрахунків покупців (платіжний моніторинг) та виконання покупцями інших умов укладених договорів. Своєчасно повідомляти Замовнику про порушення покупцями своїх зобов`язань по укладених договорах; про розробку алгоритмів збуту в розрізі етапів, виконавців, ресурсів та взаємозв`язків; про вивчення ринку товарів, в тому числі: вивчення пропозицій постачальників, проведений аналіз цін з урахуванням умов щодо відстані перевезень, порядку розрахунків;

про організацію та проведення тендерів для купівлі Замовником товарів (робіт, послуг), для чого визначати тендерні умови, проводити збір та вивчення пропозицій учасників, встановлювати переможців тендеру; про проведені переговори з переможцями тендеру та погоджені договорів;

Однак, до перевірки не надано інших підтверджуючих документів, які б конкретизували види цих послуг, їх суть, кількість наданих послуг по видам, їх вартість, калькуляцію ціни послуг, використання послуг в господарській діяльності підприємства та іх подальший вплив на поліпшення економічних показників підприємства ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ», будь-яких інших матеріалів, які б розкривали та підтверджували надані послуги.

Тобто, за даними перевірки факт надання підприємству, вказаних вище послуг у звітах про надання послуг в місці придбання послуг ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ», не підтверджено документально.

Як свідчать матеріали справи, під час перевірки в адресу позивача направлялись запити від 10.07.2025р. № 1867/6/34-00-07-06, від 14.07.2025р. № 1877/6/34-00-07-06, від 11.07.2025 р. № 1, від 28.07.2025 р. № 2, від 28.07.2025 р. № 3, від 29.07.2025 р. № 4.

При цьому, платником податків ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ» до перевірки не було надано інформацію та документальні підтвердження, щодо деталізації отриманих послуг, не надано пояснень щодо подальшого впливу на економічні показники господарської діяльності підприємства та не надано інформації щодо пов`язаності з господарською діяльністю.

До перевірки надано акти приймання - передачі наданих послуг, звіти до актів здачі- приймання робіт про проведені дослідження. Однак, за наданими документами неможливо визначити конкретну мету досліджень, методи проведення досліджень, відсутні висновки щодо результатів проведених досліджень, та рекомендації як отримані результати можуть бути використані в господарської діяльності платника.

Надані до перевірки документи, складені ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» на послуги для Замовника не містять детальної інформації про кількість наданих послуг по видам, їх вартість по видам, калькуляцію ціни цих послуг по видам, будь-яких інших матеріалів, які б розкривали та підтверджували надані послуги.

У зв`язку з наведеним вище, суд погоджується з доводами відповідача, що перевіркою не доведено факт використання отриманих послуг в виробничій діяльності підприємства. В той же час, за результатами перевірки неможливо визначити конкретний вплив результатів саме цих послуг та досліджень на господарську діяльність підприємства ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ».

Відповідно до пп. 14.1.108 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до пп. 14.1.37 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п. г) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а саме: Березень 2025 року 40 848 000грн. в т.ч. ПДВ 6 808 000 грн.

Таким чином, на порушення п.п. г ) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ» не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні по операціях, що не є господарською діяльністю, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за перевіряємий період у загальній сумі 6 808 000 грн, в тому числі по періодам: Березень 2025 на суму 6 808 000 грн.

Нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, відображаються у рядку 4.1Б Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою».

Вказані порушення призвели до завищення показника рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації)» Декларації з ПДВ за травень 2025 року на суму 7 509 210 грн. та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) Декларації з ПДВ за травень 2025 року на суму 7 509 210 грн. за результатами порушень наведених вище.

Таким чином, враховуючи все наведене вище у сукупності суд дійшов висновку про доведення контролюючим органом документально правомірності висновків акта перевірки та наявності в відповідача правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення Форми «ПН» від 04.09.2025 року № 64634000706, яким платнику податків було нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 354 004,90 гривні, а тому, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №64534000706 форми "В4" від 04.09.2025 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" сплачений судовий збір в сумі 15140,00 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ПОДІЛЛЯ" (вул. Порошенка О. Героя України, 74А, селище Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 33143011)

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ:44104032)

Повний текст рішення складено 16.04.2026 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна