Постанова № 135735712, 15.04.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1047/26

3/683/303/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді генерального директора ТОВ «Мегатекс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1247/10/22-01/07-09/20338741 від 01 квітня 2026 року, складеного посадовою особою ГДІ Старокостянтинівського відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Хмельницькій області Котовою Т.О., ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він, будучи генеральним директором ТОВ «Мегатекс», вчинив правопорушення, яке полягало у порушенні порядку ведення податкового обліку, а саме:

-порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п, 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV; п.2.1, п.2.3 Положення про юкументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06,1995 року за №168/704; п.11 МСБО 2 «Запаси»; п.7 МСБО 18 «Дохід»; п.15 МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»; п.10 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи»; в результаті чого:

1.1) занижено податок на прибуток підприємств у сумі 21 028 809 грн, в тому числі:

1.1.1) завищено у сумі 2 492 781 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: три ктартали 2019 в сумі 2 810 284 грн, рік 2019 в сумі 2 492 781 гривень;

1.1.2)занижено у сумі 23 521 590 грн,, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: три ктартали 2020 в сумі 5 007 046 грн, рік 2020 в сумі 12 804 904 грн, 1 квартал 2021 в сумі 2 160 007 грн, півріччя 2021 в сумі 3 758 841 грн, три квартали 2021 в сумі 6 384 098 грн, рік 2021 в сумі 9 211 800 грн, 1 квартал 2022 року в сумі 1 793 115 грн, півріччя 2022 в сумі 1 632 191 грн, три квартали 2022 в сумі 0 грн, рік 2022 в сумі 0 грн, 1 квартал 2023 в сумі 979 807 грн, півріччя 2023 в сумі 979 807 грн, три квартали 2023 в сумі 979 807 грн, рік 2023 в сумі 1 014 983 грн, рік 2024 в сумі 489 903 гривень;

1.2)завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2025 у сумі 2 721 687 гривень;

2)п.п. «б» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого:

2.1) занижено податок на додану вартість у сумі 4 572 389 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: жовтень 2019 в сумі 93 017 грн, листопад 2019 в сумі 550 918 грн, грудень 2019 в сумі 5 029 грн, січень 2020 в сумі 88 524 грн, квітень 2020 в сумі 61 446 грн, травень 2020 в сумі 1 113 433 грн, серпень 2020 в сумі 88 531 грн, вересень 2020 в сумі 338 750 грн, листопад 2020 року в сумі 98 135 грн, грудень 2020 в сумі 6 294 грн, лютий 2021 в сумі 107 606 грн, травень 2021 в сумі 118 206 грн, серпень 2021 в сумі 16 667 грн, вересень 2021 в сумі 117 874 грн, жовтень 2021 в сумі 6 463 грн, листопад 2021 в сумі 124 094 грн, березень 2022 в сумі 66 667 грн, квітень 2022 в сумі 63 239 грн, вересень 2022 в сумі 23 552 грн, жовтень 2022 в сумі 24 366 грн, листопад 2022 в сумі 124 254 грн, грудень 2022 в сумі 925 000 грн, лютий 2023 в сумі -2 916 грн, березень 2023 в сумі 94 251 грн, липень 2023 в сумі 117 480 грн, серпень 2023 в сумі 1 509 гривень;

2.2) завищено залишок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту вступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2025 у сумі 823 193 гривень;

3) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та мювненнями; п.Н Наказу Міністерства фінансів України від 31.12,2015 №1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26,01.2016 за №137/28267, зі змінами та доповненнями, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних:

3.1) окремі зведені податкові накладні на загальний обсяг постачання 27 018 062,25 грн, крім того ПДВ 5 403 612,44 гривень;

3.2) розрахунки коригувань до окремих зведених податкових накладних на загальний обсяг юстачання «мінус» 40 154,35 грн, крім того ПДВ «мінус» 8 030,87 гривень;

4) п.103.2, п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УI, зі змінами та`мювненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на заальну суму 1 379 грн за 2019 звітний рік, в т.ч. за IV квартал 2019 року.

5) п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого не подано додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових обов`язань нерезидентів, якими отримано доходи джерелом походження з України» при виплаті доходу нерезидентам:

-«Automotive Parts Worldwide» SAS (Французька Республіка) за звітний 2019 рік, за 1 квартал 2020 рік, за півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, за звітний 2020 рік, за 1 кварт.ал 2021, за півріччя 2021 року, за три квартали 2021 року, за 1 квартал 2022 року, за півріччя 2022 року, за три квартали 2022 року;

- «УMD 7» (Республіка Болгарія) за звітний 2020 рік, за півріччя 2021 року, за три квартали 2021 року;

-«Inbatec GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), три квартали 2020 року, за звітний 2020 рік, за 1 квартал 2021, за півріччя 2021 року, за три квартали 2021 року;

-«Digatron Power Elecronics GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), за звітний 2019 рік;

-Messe Frankfurt Exhibition GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) за три квартали 2021 року, за звітний 2021 рік;

6) п.п.141.4,6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та :доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 37 797 грн, у тому числі: за III квартал 2021 року - 37 797 гривень;

7) абз.1 п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі імінами та доповненнями, та п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, зі змінами та доповненнями, в частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання за II-III квартал 2025 звітного року на користь нерезидента SHUNCHI INDUSTRIAL МFG. CO. LTD, Тайвань, Республіка Китай після узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених ПК України,

8) п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 7 629 грн за три квартали 2025, у тому числі: за III квартал 2025 року.

Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку).

У судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, подав письмові пояснення, у яких просив провадження у справі закрити. Зазначив про відсутність доказів, які б підтверджували його вину у вчинені даного правопорушення, оскільки висновки, викладені в акті податкової перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків. Ці висновки є не обов`язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Крім того зазначав, що у проколі від 01 квітня 2026 року відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення рішення.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення ОСОБА_1 вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано дати вчинення усіх порушень податкового законодавства, не зазначено, чи є вони триваючими, перевірка проводилась за попередні роки, в тому числі за період з 2019 року, акт документальної планової виїзної перевірки датовано 01 квітня 2026 року, що є датою виявлення правопорушення, а не датою вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

До Протоколу мають долучатись матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_1 на які посилається посадова особа ГДІ Старокостянтинівського відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Хмельницькій області Котова Т.О., є протокол про адміністративне правопорушення №1247/10/22-01/07-09/20338741 від 01 квітня 2026 року та Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Мегатекс».

Натомість, у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Крім того, відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Суд констатує той факт, що у Протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у порушенні вимог Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями та вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Інші докази у справі відсутні.

Крім того, як убачається з долучених до письмових пояснень ОСОБА_1 матеріалів, що у проколі від 01 квітня 2026 року відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Згідно з вимогами статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню допоки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Спираючись на положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд виходить із того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, за відсутності переконливих доказів про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, суд дійшов висновку про те, що її доводи, викладені у письмових поясненнях, є обґрунтованими, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП .

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 283, ст. 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя