Постанова № 135735491, 16.04.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/448/26

Номер провадження 3/672/124/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Рибачук О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

прокурора Петреченка В.М.,

особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вапнярка Вінницької області, громадянина України, працює водієм у ФОП, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Формулювання обвинувачення, стаття закону про адміністративну відповідальність, за якою кваліфіковано дії особи.

ОСОБА_1 , будучи колишнім головним сержантом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи військове звання головного сержанта та являючись суб`єктом на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до пп. «г» п.1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в супереч вимогам ч. 1, абз. 2 ч.2 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин подав 17.04.2024 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, ОСОБА_1 , будучи колишнім головним сержантом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи військове звання головного сержанта та являючись суб`єктом на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до пп. «г» п.1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, всупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин подав 09.11.2025 року декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав частково, зазначивши, що умислу на їх вчинення він не мав, несвоєчасно подав декларації через незнання вимог антикорупційного законодавства. Вважає, що декларацію при звільненні подав вчасно 09.11.2025, в десятиденний строк після отримання повідомлення спеціаліста НАЗК.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП. Вважає, що датою виявлення адміністративних правопорушень слід вважати дату складання протоколів, а саме 27.03.2026, а датою їх вчинення є дати подання ОСОБА_1 декларацій (щорічної та при звільненні) 17.04.2024 та 09.11.2025.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії.

Справи надійшли до суду 02.04.2026 та були призначені до розгляду.

На підставі вимог ч.2 ст.36 КУпАП, судом в судовому засіданні 16.04.2026, заслухавши думки учасників, вирішено справи №672/448/26, №672/451/26 об`єднати в одне провадження, присвоївши судовій справі №672/448/26 .

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме даними: протоколів №178, №179 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.03.2026, якими зафіксовано обставини вчинення адміністративних правопорушень; копією наказу про звільнення ОСОБА_1 від 15.12.2023 №329; копіями декларацій при звільненні за 01.01.2023-15.12.2023 та щорічної за 2023 рік; скіршотами із веб-сайту НАЗК.

Мотиви суду щодо доведення обвинувачення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони, та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» (актуального станом на дату припинення повноважень у редакції від 13.02.2022) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону; які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (чинного на момент виникнення обов`язку подання декларації) особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 329 від 15.12.2023 року, головного сержанта ОСОБА_2 , головного сержанта роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 було виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.12.2023 року.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звання головного сержанта віднесено до старшого сержантського і старшинського складу Збройних сил України.

Статтею 112-1 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України» визначено що головний сержант роти (батареї) (далі головний сержант роти) в мирний і воєнний час відповідає за надання командирові роти інформації та пропозицій з питань професійного розвитку, просування по службі та з інших питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти, їх навчання і виховання, військову дисципліну, організацію правильного зберігання і експлуатації озброєння, техніки та іншого майна роти, підтримання внутрішнього порядку в підрозділі, правильне несення служби добовим нарядом роти.

Підпунктом «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Статтями 2, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції України, цього Закону, Законів України «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інших законів України, а також прийнятих відповідно до них указів Президента України та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження в військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, зобов`язаний був подати декларацію при звільненні до 14.01.2024 та щорічну за 2023 рік до 01.04.2024, однак останній в порушення вимог Закону подав вказані декларації несвоєчасно - 09.11.2025 та 17.04.2024.

Відповідно до ч.2 ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до змісту диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП з об`єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не повідомив поважних причин несвоєчасного подання ним декларацій.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, ч.1 ст.172-6 КУпАП, доведена у повному обсязі.

Суд не погоджується із позицією прокурора, що датою виявлення зазначених адміністративних правопорушень слід вважати дату складання протоколів, а саме 27.03.2026 з наступних підстав.

Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Аналогічний висновок щодо суті поняття «день виявлення правопорушення» викладено в постанові Верховного Суду у справі № 166/46/17 від 14.08.2018.

Згідно із практикою Верховного Суду, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 лютого 2019 року, у справі №149/2498/17, постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 листопада 2019 року, у справі №461/1393/16-а.

Таким чином, моментом виявлення правопорушень, передбачених ч 1 ст. 172-6 КУпАП, є не дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, а день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

В даному випадку матеріали НАЗК щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства надійшли до Департаменту стратегічних розслідувань 11.11.2025. Отже, датою виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, слід вважати 11.11.2025.

Мотиви призначення стягнення

Згідно ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Правопорушення ОСОБА_1 були вчинені 17.04.2024 та 09.11.2025, а виявлені уповноваженим органом 11.11.2025.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у скоєному визнав частково, суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо нього у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Саме такий вид стягнення відповідатиме вимогам ст.33 КУпАП і буде необхідним й достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст.5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з останнього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33-35, ч.1 ст.172-6, ст.ст.251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір»,

постановив:

Справи №672/448/26, 672/451/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження для спільного їх розгляду.

Об`єднаній справі присвоїти №672/448/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, які слід стягнути на користь держави.

Штраф стягнути за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Хмельницькій області/ Городоцька мтг/21081100, код отримувача: (ЄДРПОУ): 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП, номер рахунку (IBAN): UA108999980313040106000022705, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягувач: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, 01601, м.Київ, вул.Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056, в особі що складав протокол: Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, 29017, вул.Зарічанська, 7, м.Хмельницький, Хмельницького району, Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Городоцького районного суду Хмельницької області.

Відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олена РИБАЧУК