Рішення № 135735301, 03.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2026 Справа №607/24865/25 Провадження №2-а/607/48/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Новосад С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження (ч.3 ст.194 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Адвокат Строцень Т.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, в якому просить: скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6171475 від 17 листопада 2025 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП; стягнути з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що у постанові не зазначено та не конкретизовано, який саме підпункт пункту 31.4.1 ПДР порушено ОСОБА_1 , що свідчить про невідповідність постанови вимогам ст.256 КУпАП. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомляла працівникам поліції про те, що перед виїздом вона перевірила технічний стан транспортного засобу та станом на час винесення постанови жодних помилок гальмівної системи вона не виявила. Працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу не проводили жодних перевірок технічного стану транспортного засобу марки AUDI, номерний знак НОМЕР_1 , вимогам нормативно-правових актів і конструкторської документації. Працівник поліції не встановив фактичних обставин справи та виніс оскаржувану постанову без доказів, на підставі яких можна було дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови серії ЕНА №6171475 від 17 листопада 2025 року інспектором поліції проведено своєчасне, повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, з`ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Постанову винесено на місці з дотриманням ст.ст.283, 251, 252 КУпАП. Водія було ознайомлено з оскаржуваною постановою. Відеозаписом з нагрудного відео реєстратора працівника поліції зафіксовано процедуру розгляду справи, позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Строцень Т.О. в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Від адвоката Строценя Т.О. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, та не повідомив суду причини своєї неявки. В судовому засіданні 12 грудня 2025 року представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6171475 від 17 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 17 листопада 2025 року керувала транспортним засобом марки AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме несправністю гальмівної системи, чим порушила п.31.4.1 ПДР. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Порядок дорожнього руху на території України регулюється Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Представником відповідача до відзиву на позов, який подано через підсистему «Електронний суд», прикріплено відеозапис під назвою export-oft1o, з якого вбачається, що працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 , яка перебуває біля транспортного засобу марки AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 . Під час спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що вона здійснила зупинку транспортного у забороненому місці. У відповідь ОСОБА_1 повідомила, що вона здійснила вимушену зупинку у зв`язку з тим, що на панелі приладів з`явилось сповіщення про технічну несправність транспортного засобу (00:01:43 відеозапису). Після цього працівник поліції оголошує ОСОБА_1 усне зауваження. На 00:02:21 відеозапису ОСОБА_1 повідомляє працівникові поліції, що вона доставить автомобіль до найближчого пункту СТО, з метою з`ясування причини наявності сповіщення про технічну несправність транспортного засобу. Спілкування закінчується о 15 год. 13 хв. 17 листопада 2025 року. Після цього, о 15 год. 27 хв. цього ж дня (00:04:01 відеозапису) працівник поліції повторно зупиняє транспортний засіб марки AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: вул.Торговиця (Живова) м.Тернопіль. Підійшовши до водія ОСОБА_1 , працівник поліції не представившись запитує: «Відремонтували Ваш автомобіль?», на що ОСОБА_1 відповідає «ні», оскільки вона прямує до найближчого пункту СТО. Після цього працівник поліції констатує, що у транспортного засобу наявна технічна несправність (00:04:15). ОСОБА_1 вказану обставину заперечує та повідомляє, що на панелі приладів міститься сповіщення про технічну несправність транспортного засобу, однак вказана обставина не свідчить про заборону експлуатації транспортного засобу. Крім того, після того як автомобіль стояв деякий час у нерухомому стані, сповіщення про технічну несправність зникло (00:04:31). Незважаючи на це, не пересвідчившись у наявності будь-яких сповіщень про несправність гальмівної системи автомобіля марки AUDI Q7, працівник поліції виніс оскаржувану постанову серії ЕНА №6171475 від 17 листопада 2025 року.

Диспозиція частини першої статті 121 КУпАП передбачає відповідальність водія за керування транспортним засобом, що має несправності: системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Вичерпний перелік несправностей гальмової системи, за наявності яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортного засобу, наведений у пункті 31.4.1 розділу 31 ПДР, серед яких: а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника; б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються певні значення; в) порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу; г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою; ґ) не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу; д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16%; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23%; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31%; е) не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні.

У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил (п.31.5).

Заборона подальшого руху транспортного засобу передбачена у пункті 31.6 ПДР, у тому разі, якщо: а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю; б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів; в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма; г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.

Виходячи з наведеного та беручи до уваги обставини справи, повна заборона подальшого руху транспортним засобом може бути лише у випадках, коли робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю.

Чинними ПДР не забороняється рух транспортного засобу, у якому на панелі приладів міститься сповіщення про технічну несправність, за винятком обставин, визначених пунктом 31.6 ПДР.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівник поліції зупинив транспортний засіб марки AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 . Будь-яких ознак несправності гальмової системи вказаного транспортного засобу на відеозаписі не зафіксовано. Під час спілкування ОСОБА_1 неодноразово повідомляла, що вона прямує до найближчого СТО з метою з`ясування наявності сповіщення про технічну несправність, при цьому попри наявність вказаного сповіщення транспортний засіб перебуває у справному стані, гальмова система належним чином дозволяє зупинити транспортний засіб. Крім того, після того як автомобіль простояв деякий час у нерухомому стані, сповіщення про технічну несправність зникло (00:04:31 відеозапису). Не провівши повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи та не здійснивши жодних дій з метою виявлення ознак технічної несправності гальмової системи транспортного засобу, працівник поліції виніс оскаржувану постанову.

При цьому слід зазначити, що в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме підпункт пункту 31.4.1 ПДР порушила ОСОБА_1 . У постанові також міститься посилання на переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що суперечить фабулі оскаржуваної постанови та встановленим судом обставинам справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП для притягнення її до адміністративної відповідальності, відповідачем не надано та матеріали справи таких не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, належних та допустимих доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6171475, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., слід скасувати та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 605,60 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст. 5,77, 139,194, 205,229, 241-243, 250, 255, 257, 271, 286, 297, п.п. 15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ст. 7, 9, 33, 122, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6171475 від 17 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач:Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, 46003, вул.Котляревського, 24, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108646.

Головуючий суддяТ. Я. Багрій