Рішення № 135735010, 15.04.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/4559/25

Провадження № 2/459/1547/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 квітня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

з участю секретаря Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

25.12.2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в його користь заборгованість за договором №465389-КС-003 про надання кредиту від 05.12.2023 року в розмірі 14 345,39 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 687,49 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 657,90 грн; а також понесені судові витрати в розмірі 2422, 40 грн.

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що 05.12.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та Новицьким Олександром укладено договір №465389-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 5 000 грн строком на 24 тижні, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,14462815% (знижена процентна ставка) за кожен день користування кредитом, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 4 321,32 грн. Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим станом на 05.12.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 14 345,39 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 687,49 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 657,90 грн. Відтак, просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою від 12.01.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 11.02.2026 з викликом сторін.

11.02.2026, 16.03.2026 розгляд справи відкладався для витребування доказів від АТ Універсал банк».

10.04.2026 учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судові засідання 11.02.2026, 16.03.2026, 10.04.2026 не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки не повідомляв. При цьому, відповідачем не було подано відзиву.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст. 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 05.12.2023 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Бізнес Позика» було укладено договір про надання кредиту №465389-КС-003 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті кредитодавця.

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта, щодо укладення електронного договору про надання кредиту №465389-КС-003 від 05.12.2023 (а.с.37-38).

Відповідно до п.2 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 5 000 грн., строком на 24 тижні, на умовах сплати фіксованої процентної ставки за кредитом: в день 1,14462815 %. Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Термін дії договору до 21.05.2024 року.

До матеріалів справи долучено правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (а.с.41-50).

До матеріалів справи долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_3 (а.с.39).

Відповідно до платіжної інструкції №757e3a13-935b-11ee-b90a-000c29d57ed21 від 05.12.2023 року ТОВ «Бізнес Позика» здійснено електронний платіж на картку ОСОБА_3 в розмірі 5 000грн відповідно до кредитного договору №465389-КС-003 від 05.12.2023 (а.с. 40).

З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №465389-КС-003 від 05.12.2023 вбачається, що ОСОБА_4 станом на 05.12.2025 має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14 345,39 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 687,49 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 657,90 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч.6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

На підтвердження укладення договору №465389-КС-003 від 05.12.2023 року позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що 05.12.2023 о 12:42:31 клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. (а.с.37-38).

Одноразовий ідентифікатор UA-3258 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_1 , який вказувався ним при реєстрації на сайті.

Кредитний договір був підписаний відповідачем 05.12.2023 о 12:45:43 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-3258 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com (а. с. 36).

Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір на умовах, визначених офертою.

Як убачається із матеріалів справи, 05.12.2023 року ТОВ «Бізнес позика» видав ОСОБА_5 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 5 000 грн, згідно платіжної інструкції №757e3a13-935b-11ee-b90a-000c29d57ed21 від 05.12.2023.

Однак станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТзОВ «Бізнес позика» станом на 05.12.2025 становить 14 345,39 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 687,49 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9657,90 грн.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Відповідно до положень вказаної статті продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У частині 3 статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначений (невичерпний) перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов`язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов`язань додержанням зайвих формальностей.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Позичальник ОСОБА_4 надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, фактично погодилася із розміром процентів, а отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення цього договору відмовитися від нього без пояснення причин, повернувши кредитні кошти кредитодавцю. Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у сумі 14 345,39 грн за період дії кредитного Договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим, та таким що підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, керуючись положенням ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422, 40грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) 14 345,39 грн заборгованості за кредитним договором №465389-КС-003 від 05.12.2023, з яких: 4 687,49 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 9 657,90 грн- сума прострочених платежів по процентах .

Стягнути із ОСОБА_3 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 422, 40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.04.2026

Суддя: А. І. Жураковський